Іорданський Борис В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іорданський Борис В'ячеславович
Народження13 (26) липня 1903
Ковров, Ковровський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть1983
 Москва, СРСР
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Жанржанрове малярство, історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняВищий художньо-технічний інститут (1930)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительРабинович Ісак Мойсейович і Шевченко Олександр Васильович
Відомі учніАверков Павло Петрович і Чибісов Іван Андрійович
ПрацівникМосковський інститут прикладного та декоративного мистецтваd і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
ЧленАсоціація художників революції (1931), Російська асоціація пролетарських художниківd і СХ СРСР
ПартіяВКП(б)

Борис В'ячеславович Іорданський (нар. 26 липня 1903, Ковров — пом. 1983, Москва) — російський радянський художник і педагог; член Асоціації художників революції у 1928—1931 роках; Російської асоціації пролетарських художників з 1931 року та Спілки художників СРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 13 [26] липня 1903(19030726) року в місті Коврові (нині Владимирська область, Росія). Упродовж 1922—1930 років навчався у Вищому художньо-технічному інституті у Москві, де його викладачами були зокрема Ісак Рабинович, Олександр Шевченко, Микола Шестаков.

Жив у Москві. У 1920-х—1940-х роках працював переважно як оформлювач. Протягом 1950—1952 років викладав у Московському інституті прикладного та декоративного мистецтва; з 1952 року — Московському вищому художньо-промисловому училищі (професор з 1961 року). Помер у Москві у 1983 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузх станкового (створював жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, станкової і книжкової графіки.

Монументальний живопис

[ред. | ред. код]

Виконав оформлення:

Також оформляв вулиці та площі Москви до революційних свят.

У наступні роки створював монуменатально-декоративні твори:

плафони (темпера)
мозаїки (смальта)
панно (темпера)
  • «Небо Москви» і «Москва» для павільйону «Московська область» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1952—1954);
  • «Панорама Москви» в банкетному залі ресторану «Прага» в Москві (1954—1955);
  • «Київ», «Москва» та «Дніпропетровськ» у Палаці культури Дніпропетровська (1956).

Станковий живопис

[ред. | ред. код]
історичні картини
  • «Демонстрація на Червоній площі в 1927 році» (1958, олія; Державний центральний музей сучасної історії Росії);
  • «Хай живе революція робітників, солдатів і селян!» (1967, темпера);
  • «Володимир Ленін» (1969—1970, темпера);
  • «За владу Рад!» (1970, темпера);
  • «Революційний патруль» (1973, темпера);
  • «Володимир Ленін на 1-му Всеросійському суботнику» (1975, темпера).
портрети
пейзажі і натюрморти
  • «Венеція» (1959);
  • «Натюрморт з книгами» (1962);
  • «Підмосков'я. Піски» (1963);
  • «Натюрморт з мисливською рушницею» (1975).

Графіка

[ред. | ред. код]

Створив низку плакатів-афіш для Центрального парку культури та відпочинку імені Горького у Москві[1]:

  • «Зима. Центральна лижна станція» (1934);
  • «Зелений театр. Боротьба. Туреччина — СРСР» (1934);
  • «ЦПКВ імені Максима Горького. Літо 1935 року Абонементи» (1935);
  • «Масове гуляння присвячене XI-річчю першої Конституції СРСР» (1935);
  • «Загальномосковський зліт призовників 1912 року» (1935);

У 1930-х виконав низку політичних та агітаційних плакатів:

  • «Трудівниці фабрик і полів, ставайте в бойові колони ударниць» (1930);
  • «Культ-естафету на службу суцільної колективізації» (1931);
  • «Комсомолець, молодий робітник, піонер! Вступай у модельні, планерні, авіаційні гуртки Осоавіахіма» (1934);
  • «Двадцятий рік соціалістичної революції» (1936);
  • «У нас і в них» (1936);
  • «Хай живе великий братський Союз народів СРСР» (1936);
  • «Військова школа — кузня радянських лейтенантів» (1936);
  • «Ось він щасливий і задоволений, в кому сяють знання і талант, вихованець наш військово-шкільний…» (1936);
  • «Успішно розмістимо позику другої п'ятирічки, забезпечимо подальше піднесення добробуту та культури всіх народів Радянського Союзу!» (1936);
  • «Олександр Пушкін» (1937; до 100-річчя від дня смерті письменника).
  • «Комсомолець, допомагай дітям добре вчитися і добре відпочивати» (1937);
  • "Хай живе 8 березня. Міжнародний комуністичний жіночий день! (1937);
  • «Хай живе і міцніє наша могутня Батьківщина — Союз Радянських Соціалістичних респубілік!» (1940);
  • «Михайло Юрійович Лермонтов». 1814—1841 (1941);
  • «Перетворимо передплату на позику третьої п'ятирічки на демонстрацію радянського патріотизму!» (1941).

Співпрацював із Детгизом, на замовлення якого створив ілюстрації до книг:

Багато працював у техніках гуаші, акварелі, звертався до ліногравюри. Серед станкових графічних робіт:

  • «Демонстрація» (1930, ліногравюра);
  • «Бібі-Ейбат. Нафтова вишка» (1931, гуаш);
  • автопортрети (1941, 1943, 1946, 1971; акварель);
  • «Комсомольськ-на-Амурі» (1943, акварель);
  • «Букет» (1943, акварель);
  • «Куточок Риму» (1959, картон);
  • «Весна у Хімках-Ховрино» (1971, гуаш);
  • «Пляж у Дзинтарі» (1972, акварель, туш);

Виставки

[ред. | ред. код]

Експонувався на виставках[2]:

  • молодих художників-початківців міста Москви (1934);
  • творів молодих художників (1936);
  • робіт з художньої промисловості (1940);
  • декоративного мистецтва (1946, 1955);
  • художників книги (1951);
  • республіканській виставці «Радянська Росія» (1960);
  • художників декоративно-оформлювального мистецтва (1962);
  • творів московських художників (1964, 1975);
  • «По рідній країні» (1965);
  • «Художники Москви — 50-річчя Жовтня» (1967).

Провів персональні виставки у Москві у 1935, 1963, 1964, 1975 роках.

Роботи художника представлені у Третьяковській галереї, Державному центральному музеї сучасної історії Росії, зберігаються у багатьох приватних збірка як в Росії, так і в інших країнах.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Иорданский, Борис Вячеславович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4. Книга 1. Москва. Искусство. 1983. С. 539 (рос.)