Абрамов Геннадій Михайлович (хореограф)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Абрамов
Геннадий Абрамов
Ім'я при народженніГеннадій Михайлович Абрамов
Народився23 лютого 1939(1939-02-23)
Кінешма, Івановська область, РРФСР, СРСР
Помер17 липня 2015(2015-07-17) (76 років)
Москва, Росія
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьартист балету, хореограф, педагог хореографії
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Знання мовросійська
ЗакладВсеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди

Генна́дій Миха́йлович Абра́мов (23 лютого 1939, Кінешма, Івановська областьРРФСР, СРСР — 17 липня 2015, Москва, Росія[1]) — радянський і російський артист балету, хореограф і педагог. Один із засновників театру «Школа драматичного мистецтва» в Москві, організатор на його базі експериментального «Класу експресивної пластики» (1990, з 1999 року — самостійний театр).

Біографія

[ред. | ред. код]

Геннадій Абрамов народився 23 лютого 1939 року в місті Кінешмі Івановської області.

У 1956—1957 роках навчався у Ярославському державному медичному інституті.

З 1957 по 1960 роки навчався у Білоруському хореографічному училищі за спеціальністю «народно-сценічний танець».

З 1960 по 1972 роки був солістом балету у театрах Куйбишева, Самарканда, Челябінська.

У 1965 році був партнером балерини оперного театру «Ла Скала» в Мілані Ліліан Козі.

У 1972—1976 роках навчався на балетмейстерському відділенні ДІТМа (курс Олександра Лапаурі).

1976 року розпочав займатися постановкою танців, тоді ж почалося його співробітництво з режисером Анатолієм Васильєвим. Здійснив хореографію у більш ніж 100 музичних та драматичних спектаклях («Доросла дочка молодої людини», «Серсо», «Шість персонажів у пошуках автора», режисер Анатолій Васильєв), а також у фільмах «Сніданок на траві» (1979), «Рідня» (1981), «Любов і голуби» (1984) та інших.

За лібрето Абрамова написано балет Михайла Колонтая «День народження Інфанти» (1979).

Читав курс лекцій «Робота з балетмейстером» на режисерському відділенні: Вищих курсів сценаристів та режисерів[2]

1983 року поставив балет «13 варіацій Пікової дами» (музика В. Рябова, виконавці — М. Лієпа та Ю. Володіна). 1987 року разом з акторами спектаклю «Серсо» був присутній на аудієнції у Папи Римського Івана Павла II.

1987 року брав участь у майстер-класах Пітера Брука та Петера Штайна. Того ж року став одним із засновників театру «Школа драматичного мистецтва», з 1990 року викладав там курс пластичної імпровізації «Клас експресивної пластики» (з 1999 року — самостійний театр під керівництвом Абрамова). Перша ж вистава курсу стала лауреатом премії «Золота маска» у номінації «Найкраща вистава сучасного танцю»

1994 року спільно з Йосипом Райхельгаузом відкрив у ВДІКі курс «виразність актора».

1997 року вів лекції з теорії жесту в Гейдельберзькому університеті і співпрацював з берлінською «Танцфабрик».

З 1 липня 2002 року по 2007 рік — художній керівник та професор кафедри танцювальних дисциплін факультету сучасного танцю Гуманітарного університету (м. Єкатеринбург).

Спектаклі

[ред. | ред. код]
  • 1983 — «13 варіацій Пікової дами» на музику В. Рябова, виконавці — М. Лієпа та Ю. Володіна
  • 1990 — «Ісус Христос — суперзірка», Санкт-Петербурзький театр «Рок-опера»

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]
  • «На що спроможне тіло» (рос. К чему способно тело) (1991)
  • «Голос — міфологія звуку» (рос. Голос — мифология звука) (1997)
  • «Архаїчна мова тіла» (рос. Архаический язык тела) (1999)
  • «Рух — філософія життя» (німецькою мовою, 1999)
  • «Сучасний танець потребує постійного оновлення» (рос. Современный танец требует постоянного обновления) (2001)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]