Батько прайду
| Батько прайду | |
|---|---|
| Father of the Pride | |
| Тип | мультсеріал |
| Телеканал(и) |  NBC |
| Дистриб'ютор(и) | NBCUniversal Syndication Studiosd |
| Жанр | анімаційна комедія ситуаційd |
| Тривалість серії | 22 хв. |
| Тривалість | 20 хв. |
| Компанія | DreamWorks |
| Керівник проєкту | Джеффрі Катценберг |
| Режисер | Mark Risleyd |
| Країна-виробник | США |
| Мова оригіналу | англійська |
| Перший показ | 31 серпня 2004 — 27 травня 2005 |
| Кількість сезонів | 1 |
| Кількість серій | 15 |
| Час подій | 2004 |
| Посилання | |
Батько прайду (англ. Father of the Pride) — американський комедійно-сатиричний мультсеріал створений Джефрі Катценбергом для DreamWorks Animation у 2004 році. Мультсеріал був частиною короткочасного тренду із випуску анімованих серіалів із застосуванням комп'ютерної графіки в прайм-таймі американського телебачення. Мультсеріал розповідає про сім'ю білих левів, голова якої знімається у шоу «Siegfried & Roy» у Лас-Вегасі.[1]
Незважаючи на велику рекламну кампанію, серіал зазнав провалу і був скасований після першого сезону.
Серіал був задуманий Катценбергом, коли він відвідав у 2002 році сад у Лас-Вегасі, в якому проживає сім'я левів із шоу Siegfried & Roy.
Більше 200 аніматорам знадобилося 2 роки, щоб випустити мультсеріал.[2] Комп'ютерна анімація була створена в студії Imagi Animation Studio[3] в Гонконзі.[4]
У серіалі працювала невелика група досвідчених режисерів, до яких увійшли Марк Ріслі, Брет Галанд, Стів Гікнер, Джон Голмквіст, Джон Стівенсон та Марк Бальдо. Фелікс Іп був креативним директором Imagi Animation Studio. За перший сезон DreamWorks розробив 500 спеціальних реквізитів і близько 100 персонажів.
- ↑ Perlmutter, David (2018). The Encyclopedia of American Animated Television Shows. Rowman & Littlefield. с. 201–202. ISBN 978-1538103739.
- ↑ Siegfried and Roy's Troubled Toon | TV Guide. TVGuide.com (англ.). 31 серпня 2004. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ 'Father of the Pride': Trans-Pacific CGI. Animation World Network (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ 24 hours with Raman Hui. South China Morning Post (англ.). Invalid date. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
|
Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
