Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
201
34
145
22
Жінки
210
40
129
41
Разом
411
74
274
63
Згідно з переписом 1921 року, у селі було 162 будинки і 1018 жителів (689 греко-католиків, 171 євангеліст, 136 римо-католиків і 22 юдеї)[7].
На 01.01.1939 в селі було 1530 жителів, з них 1030 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 160 поляків (приїжджі працівники лісових промислів), 20 євреїв, 40 циганів і 180 німців (у присілку Зіґенталь)[8].
Церква Архангела Михаїла (1844 р.), зараз римо-католицький костел
Церква Архангела Михаїла (зараз костел Діви Марії Розарії[9]) — греко-католицька церква, побудована з дерева в 1844 році на місці попередньої церкви (перша згадка в 1615 році), була парафіяльною і належала до Устрицького деканатуПеремишльської єпархіїУГКЦ. Церква стоїть у західній частині села.
Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії[10].
Побудована в 1844 році, ремонтувалась в 1884, 1909 і 1922 роках[11].
Після передання села до Польщі, церква використовувалась як склад. В 1973 передана місцевій римо-католицькій громаді як парафіяльний костел (перейменований на честь Богородиці), в 1978 відремонтована.
В церкві з початкового оформлення залишилась поліхромія на стінах. На захід від церкви є дзвіниця, побудована одночасно з церквою[12].
При дорозі є мурована капличка XIX століття, покрита ґонтом[3].
О. Михайло ЗубрицькийЗ 1914 і до смерті в 1919 в селі жив і активно діяв о. Михайло Зубрицький — відомий український етнограф, фольклорист, педагог, історик, публіцист, громадський діяч та греко-католицький священик. Похований на місцевому кладовищі[13].
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Magdalena i Artur Michniewscy, Marta Duda. Cerkwie drewniane Karpat. Polska i Słowacja. — Pruszków : Rewasz, 2003. — С. 184-185. — ISBN 83-89188-08-2.
↑Stanisław Kryciński. Cerkwie w Bieszczadach. — Pruszków : Rewasz, 2005. — С. 220. — ISBN 83-89188-38-4.