Вельтман Олександр Хомич
Вельтман Олександр Хомич | |
---|---|
Александр Фомич Вельтман | |
![]() Олександр Хомич Вельтман | |
Народився | 20 липня 1800 Санкт-Петербург |
Помер | 23 січня 1870 (69 років) Москва |
Поховання | Ново-Олексіївський монастир |
Громадянство | ![]() |
Діяльність | археологія, історія, лінгвістика |
Alma mater | Московський університет благодійний пансіонd (1812) і Московський навчальний заклад для колоновожатих (1817) |
Науковий ступінь | член-кореспондент |
Вчителі | Венелін Юрій Іванович |
Знання мов | російська |
Заклад | Петербурзька академія наук і Оружейна палата (Москва) |
Членство | Q16693096? і Петербурзька академія наук |
Роки активності | 1830—1863 |
Напрямок | містичний реалізм, лірика |
Жанр | історичні, фантастичні, соціально-побутові романи; повісті |
Військове звання | лейтенант-полковник |
Родичі | Irina Semenovna Konid |
У шлюбі з | Q107069666? |
Нагороди | |
Олександр Хомич Вельтман (рос. Александр Фомич Вельтман, (*20 липня 1800, Санкт-Петербург — †23 січня 1870, Москва) — російський письменник, археолог, історик; дійсний статський радник. Член Московського археологічного товариства, член-кореспондент Петербурзької академії наук.
У своїй творчості поєднував казково-фантастичний, потойбічний світ з реальним, вільно використовував різні історичні й міфологічні часи та простори. Автор гіпотези про тотожність Яня Вишатича і Бояна «Слова»[1]. Боян за Вельтманом виник внаслідок помилкового прочитання тексту повісті. М.-Л. Чепа удосконалив гіпотезу, вважаючи, що маємо справу з назвою однієї й тієї ж особи різними іменами[2].
З 1852 року був директором Оружейної палати Московського Кремля. Тарас Шевченко згадав його в «Щоденнику» 21 березня 1858 в зв'язку з наміром відвідати Оружейну палату в супроводі Івана Забєліна, який служив помічником у Вельтмана.
![]() |
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Творогов О. В., Янь Вышатич [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 т. — СПб., 1995. (рос.)
- ↑ Боян-2016: історико-психологічна гіпотеза Вельтмана-Чепи / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології». Том ХІІІ. Частина 4
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Вельтман Олександр Хомич в бібліотеці Максима Мошкова
- Чепа М.-Л. А. Боян-2016: історико-психологічна гіпотеза Вельтмана-Чепи / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології». Том ХІІІ. Частина 4. — К., 2011. — С.413–421.
- Цей день в історії [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](укр.)
- Александр Вельтман (Книжная полка) [Архівовано 1 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Вельтман Александр Фомич [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Фантастика 3000»(рос.)
|
- Народились 20 липня
- Народились 1800
- Померли 23 січня
- Померли 1870
- Поховані на цвинтарі Новоолексіївського монастиря (Москва)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Російські прозаїки
- Наукові фантасти Росії
- Автори фентезі Росії
- Письменники-утопісти
- Російські археологи
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Дійсні статські радники
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли в Москві
- Члени Московського археологічного товариства
- Підполковники (Російська імперія)
- Вихованці Московського університетського пансіону
- Випускники Московського училища для колоновожатих
- Учасники Російсько-турецької війни 1828—1829
- Письменники-фантасти Росії
- Письменники-автори історичних романів
- Картографи Російської імперії
- Історики Російської імперії
- Російські санскритологи
- Письменники Росії XIX століття
- Російськомовні письменники XIX століття
- Поховані на кладовищі московського Ново-Олексіївського монастиря
- Збройова палата
- Російські поети
- Шведи