Вулиця Миколи Пимоненка (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Миколи Пимоненка
Київ
Початок вулиці Пимоненка
МісцевістьЛук'янівка
РайонШевченківський
Назва на честьМ. К. Пимоненка
Колишні назви
Монастирська
Загальні відомості
Протяжність670 м
Координати початку50°27′23″ пн. ш. 30°29′24″ сх. д. / 50.456389° пн. ш. 30.490194° сх. д. / 50.456389; 30.490194Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°29′24″ сх. д. / 50.456389° пн. ш. 30.490194° сх. д. / 50.456389; 30.490194
Координати кінця50°27′40″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. / 50.461306° пн. ш. 30.491972° сх. д. / 50.461306; 30.491972
поштові індекси04050
Транспорт
Найближчі станції метро «Лук'янівська»
ТролейбусиТр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців)
Маршрутні таксіМт 181, 439 (по вулиці Січових Стрільців)
Зупинки громадського транспорту«Вулиця Полтавська» (Тр 6, 16, 18; Мт 181, 439)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11281
У проєкті OpenStreetMapr1657765
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Миколи Пимоненка у Вікісховищі

Ву́лиця Мико́ли Пимоне́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Лук'янівка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до тупика.

Прилучаються вулиці Студентська та Пилипівська.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Монастирська — від Покровського монастиря, розташованого поряд (у тупику Бехтеревського провулку, паралельного вулиці Миколи Пимоненка). На мапі Києва 1913 року носить назву Монастирський Узвіз (на відміну від російського "Спуск" українське "Узвіз" означає "Підйом", у цьому конкретному випадку -- підйом від Глибочицької та Соляної до Покровського Монастиря). Сучасна назва на честь українського художника Миколи Пимоненка — з 1959 року[1].

Забудова

[ред. | ред. код]

Серед житлової забудови збереглося кілька старовинних будівель — № 8, 20, 2/58-А, 2/58-Б, 2/58-В та 2/58-Г. Будинок № 8 — колишній корпус хірургічного відділення Миколаївської лікарні, заснованої разом із Покровським монастирем (нині -- московського патріархату) великою княгинею Ольгою Петрівною. Будинок зведений за проектом архітектора Євгена Єрмакова в 19101911 роках.

На розі з вулицею Січових Стрільців розташовується старовинна садиба (буд. №№ 2/58-А, 2/58-Б, 2/58-В та 2/58-Г). Складається з наріжного (2/58-А) та рядового (2/58-В) будинків, а також двох дворових флігелів (2/58-Б та 2/58-Г). Будинки зведені в 19121913 роках у стилі пізнього модерну.

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 13 жовтня 1959 року № 1710 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва»» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 1010, арк. 174–177. [Архівовано з першоджерела 8 липня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]