Вікіпедія:Перейменування статей/Берестя → Бересть
В живому мовленні і в пов'язаній з ним літературній традиції впродовж кількох століть використовується топонім Бересть (у родовому і знахідному відмінках Берестя). Форма Берестя має літературне походження і є сучасною інтерпретацією літописної назви міста. Вона має право на існування, як архаїзм. Приміром, літописну назву Лучеськ абсолютна більшість українців вимовляє як Луцьк і саме таке вимова є нормою. Зрештою, кілька років назад вийшла стаття, в якій це питання детально розглянуте: Місіюк В., Бересть. Топонім і літературна норма//Моўнакультурная прастора Берасцейшчыны. Зборнік навуковых артыкулаў – Брэст: Альтернатива, 2010 – с.131-136. --Budiak 12:06, 3 лютого 2012 (UTC)
- А чи є українські, а не білоруські джерела на цю назву? Я при пошуку джерел виявив, що 90% джерел з варіантом Бересть написані староукраїнською, а ніяк не сучасною мовою. До того ж у словниках Берестя, а то й лише Брест — NickK 15:01, 3 лютого 2012 (UTC)
ЗаПідтримую! І в літописах писалося "Бересть", і в живому мовленні на Берестейщини використовувалася назва "Бересть". Останнім часом у живому мовленні використовуваеться також форма "Бресть" под упливом польского "Brześć" альбо руского "Брест" (яки, по сутності, калька з польского), але для східнослов'янських мов характерно повноголоссе, то мае бути "Бересть"--Roman z Tevieliv 18:19, 3 лютого 2012 (UTC)
- Ми називаємо нас. пункти не за місцевими їх назвами, а за офіційними чи загальноприйнятими. Мешканці Санккт-Петербурга звуть своє місто Пітером, Дніпропетровська — Дніпром, то що і ці міста тепер перейменовувати?--Анатолій (обг.) 22:47, 4 лютого 2012 (UTC)
- Порівняння зі здрібнілими формами двоскладових назв некоректне.--Budiak 14:37, 5 лютого 2012 (UTC)
ЗаАргументи Budiak мені видаються переконливими. За великим рахунком, ми повинні орієнтуватися на діалектні особливості мови поліщуків. --Olmasl--Olmasl 18:31, 3 лютого 2012 (UTC)
- Далеко не факт. Якби це було якесь маловідоме село, назва якого українською, природно, використовується лише місцевими жителями, це було б обґрунтовано, але це велике місто, назва якого добре відома за межами Полісся. І практично всі українські джерела (словники, енциклопедії, наукові видання) пишуть або про Берестя, або про Брест, а ніяк не про Бересть (останній варіант є лише в літописах) — NickK 19:36, 3 лютого 2012 (UTC)
- Проти перейменування неможливе без посилання на відповідні АД--Deineka 22:29, 4 лютого 2012 (UTC)
- До літописів і етнографічних матеріалів звертатись не будемо, вони не викликають сумніву. Що стосується модерної літературної традиції (наукових текстів, офіційних документів, мемуарів), то назва Бересть використовується в творах найстаршої (львівської) школи української історіографії: Зубрицький Д., Історія давнього Галицько-руського князівства - Львів, 1855. - с.43; Шараневич І., Історія Галицько-Володимирського князівства від найдавніших часів до року 1453 - Львів, 1863. - с.168; Смирнов М., Монографії до історії Галицької Русі - Львів, 1886. - с.29; Крипякевич І., Галицько-Волинське князівство - Львів, 1999. - с.38; І.Крипякевич, Д.Дорошенко, Тикотор І., Велика історія України - Львів, 1948. - с.454; Аркас М., Історія України-Русі - К., 1990. - с.97; Липинський В., Україна на переломі 1657-59 - Відень, 1920. - с.102; ;Іларіон (Огієнко), Українська церква за час Руїни – Вінніпег, 1956 – с.360. Традицію продовжують праці найвідоміших сучасних істориків: Яковенко Н., Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України - К., 2005. - с.97; Сергійчук В., Етнічні межф ф державний кордон Ураїни - Київ, 2000. - с.374.
Ця ж норма представлена у документах української адміністрації, війська, преси і політичних організацій першої половини ХХ століття. Кілька прикладів: «Вісник Холмського губерніального староства. Адреса редакції м.Бересть, вул №2 (шосейна), 8» і «Вісник краєвого комісару УНР Редакція Бересть, вул..В.Медова, 39» (Хрестоматія української легальної преси … - Луцьк, 2005. - с.383); «Рапорт інспектора всіх формувань УНР в Польщі. Штаб 6-ої Стрілецької дивізії 23 березня 1920 р. Ч.24 місце постою ф.Бересть» (Wiszka E., Brześć Litewski. Obozy jeńców i internowanych (1919-21) – Toruń, 2010. – c.135); «Холмський губерніальний комісар. 10 січня 1919 р. №64. м.Бересть. Негайне!» (Сергійчук В., Етнічні межф ф державний кордон Ураїни - Київ, 2000. - с.405); «Український кооперативний банк в Бересті. Кооператива з обмеженою відповідальністю. Бересть, вул..Топольова №39» (Винниченко І., Українці Берестейщини, Підляшшя й Холмщини в першій половині ХХ століття – К., 19997. - с.85); «подання про прийняття на курси складається до Головної управи Товариства «Просвіта» (м.Бересть, Братський заулок №2)» (Винниченко … с.97); «Бересть. З’їзд «Селянського Союзу» в Бересті»; також програмні документи партії «СельРоб» (Винниченко … с.68). Також дивіться офіційні документи партії «СельРоб» (Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: документи і матеріали. т.2 - К., 1983. - с.168), мемуари посла В.Дмитріюка ( Пастернак Є., Нарис історії Холмщини і Підляшшя – Вінніпег-Торонто, 1989 - с.363), мемуари українських військових (The Ukrainian revolution: documents, 1919-1921 – New York, 1984 –с.127 ), мемуари українських дипломатів (Дипломатія УНР та Української Держави в документах і спогадах сучасників . Т. 1 – К., 2008.), мемуари політичних в’язнів ( Документи і матеріали з історії ОУН. ч.1 – К., 2005. - с.194). Про першу в найновішій історії місцеву організацію Українське громадсько-культурне обєднання «Бересть» читайте тут: Козловський М., Українське відродження на Берестейщині – Словянськ, 2006. – с.16-17/ Якщо треба, можу навести приклади з художньої літератури і преси другої полови ХХ століття.--Budiak 14:37, 5 лютого 2012 (UTC)
- ЦЕ добре, а тепер наведіть такі самі приклади із Берестям і Брестом, щоб порівняти. БО наразі нема із чим порівнювати.Анатолій (обг.) 15:28, 5 лютого 2012 (UTC)
- Два зауваження.
- Не всі ваші джерела правдиві. Мав змогу перевірити Українська церква за час Руїни – Вінніпег, 1956 – с.360. Так от, у цій книзі Берестя і ніяк не Бересть. Наталя Яковенко, справді, пише про Бересть, але лише цитуючи літопис: у трьох подальших згадках цього міста воно вже Берестя
- Рівень джерел дуже відрізняється. Якщо подивитися варіант Берестя, то ми зустрічаємо такі солідні джерела як Енциклопедія українознавства, Енциклопедія історії України, М. Грушевський. Історія України-Руси, 1905, Д. Дорошенко. Нарис історії Україні: Від половини XVII століття, 1991 та інші класичні праці, а також одну з основних праць про регіон — Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя і Холмщини в першій половині XX ст.: Хроніка подій. К., 1999, то сумнівів виникати не повинно. Тож прикладів знаходити, дякую, більше не треба, і цих з помилками достатньо, і за цими видно, наскільки рідкісний цей варіант — NickK 15:45, 5 лютого 2012 (UTC)
- За аналогією прикладів, які ви взяли з "Української церкви за час Руїни" я напишу речення з яких ви побачите одну з основних причин помилок у правильному написанні топонімів: "прийшли монахи з Києва, просячи відпустити їм на ігумена", "дозволив йому вертатися на своє місце до Києва". Як назва міста в називному відмінку? Якщо ми не знаємо, як вона має відмінюватись, то скажемо, що "Києва" чи, як у арабських джерелах, "Куяба". А оскільки у двох відмінках назва звучить як "Берестя", то вона часто трапляється в текстах. У підтвердження наведу вам таку цитату "Що стосується повноголосих народно-діалектних Бересть, Беристь, то вони домінантні по всьому поліському ареалі говірок і використовуються тільки як іменник чоловічого роду з м'якою основою." (Мароз В., Брэст у таранімічнай тэрміналогіі летапісаў//Моўнакультурная прастора Берасцейшчыны. Зборнік навуковых артыкулаў – Брэст: Альтернатива, 2010 – с.125). І ще одна цитата з грунтового описання регіону: "Бересть - українське місто на Поліссі" (Іван Хміль, Українське Полісся - Чикаго, 1976. - с.224. --Budiak 18:19, 5 лютого 2012 (UTC)
- Я не думаю, що геть усі укладачі енциклопедій та історики такі дурні, що не вміють відрізняти називний відмінок від родового. В літописах було Бересть, зараз назва змінилася і стала Берестям, так само як Іскоростень змінився на Коростень тощо. Стосовно діалектних варіантів, вже був приклад з містом Сколе, місцеві жителі якого називають своє місто в родовому відмінку виключно Сколього, в той час як за словником Сколе, але Вікіпедія користується нормативним, а не місцевим варіантом — NickK 18:29, 5 лютого 2012 (UTC)
- Маю кілька серйозних зауважень. По-перше, в порядок використання назв у літописах зворотній. Раніше траплялося написання "Берестье", але з 13 століття воно все більше витісняється написанням "Бересть". По-друге, я не заперечую, що частина вчених почала писати Берестя, на це є свої причини, але називати їх за це "дурними" не треба. По-третє, ви писати про "геть усіх" некоректно. Наводьте конкретні приклади і аргументи. Приміром, ви зарахували М.Грушевського до авторів, які використовують форму Берестя, між тим у нього в текстах використовється тільки пряма калька з літопису, тобто "Берестє". Не знаю, як у випадку зі Сколе,але Бересть відмінювався українською у рішеннях адміністрацією, пресі, у військовій документації саме так. Якщо ви не згідні - приводьте приклади.--Budiak 21:40, 5 лютого 2012 (UTC)
- Ну в рішеннях адміністрації 1918 року були й міста Прилука, Лубні, Ромен та інші, али назви якимось чином змінилися за ці майже сто років. А чи можете ви навести сучасні енциклопедії, які б застосовували варіант Бересть? — NickK 22:31, 5 лютого 2012 (UTC)
- Маю кілька серйозних зауважень. По-перше, в порядок використання назв у літописах зворотній. Раніше траплялося написання "Берестье", але з 13 століття воно все більше витісняється написанням "Бересть". По-друге, я не заперечую, що частина вчених почала писати Берестя, на це є свої причини, але називати їх за це "дурними" не треба. По-третє, ви писати про "геть усіх" некоректно. Наводьте конкретні приклади і аргументи. Приміром, ви зарахували М.Грушевського до авторів, які використовують форму Берестя, між тим у нього в текстах використовється тільки пряма калька з літопису, тобто "Берестє". Не знаю, як у випадку зі Сколе,але Бересть відмінювався українською у рішеннях адміністрацією, пресі, у військовій документації саме так. Якщо ви не згідні - приводьте приклади.--Budiak 21:40, 5 лютого 2012 (UTC)
- Я не думаю, що геть усі укладачі енциклопедій та історики такі дурні, що не вміють відрізняти називний відмінок від родового. В літописах було Бересть, зараз назва змінилася і стала Берестям, так само як Іскоростень змінився на Коростень тощо. Стосовно діалектних варіантів, вже був приклад з містом Сколе, місцеві жителі якого називають своє місто в родовому відмінку виключно Сколього, в той час як за словником Сколе, але Вікіпедія користується нормативним, а не місцевим варіантом — NickK 18:29, 5 лютого 2012 (UTC)
- Варто привести два зразки з сучасних спеціалізованих видань по темі: "Примхлива історична доля краю позначилась на назві його головного міста. Приїхавши в Брест, оглядали Бересть" (Боярчук О., Неживий О., Берестейське багатоголосся//Памятки України №3-4, 2002, - с.5) і "До складу Київської Русі входили Турово-Пінське і Волинське князівства з містами Бересть і Пінськ" (Українська етнічна група в сучасних кордонах Білорусі:окреслення проблеми//Архівна україніка в Білорусі: аналіт.огляд - К., 2009. - с.16). --Budiak 11:02, 7 лютого 2012 (UTC)
- Але чомусь у більшості сучасних видань ця назва відсутня. Гунчак Т. Тисяча років української суспільно-політичної думки, т. 4, с. 212 подає БЕРЕСТЯ (Берест, Брест) — обласне місто в Білорусі. Варіанту Бересть немає попри наявність трьох різних варіантів назви. Не кажучи вже про те, що майже в усіх сучасних енциклопедіях і словниках або Берестя, або Брест — NickK 12:29, 7 лютого 2012 (UTC)
- Знання має перш за все спиратися на по-перше, на джерела і по-друге, на критичне мислення. Шкода, що ви не пан Гунчак, щоби запитати на підставі чого він написав такий текст. Частина авторів пише Берестя і має право, бо кожен має право вільно висловлюватись. Ось тільки чи може хтось привести приклади використання у історичних матеріалах, чи у етнографічних записах таких назв, як Берест чи Берестя? Навіть, використане Грушевським Берестє легше умотивувати, як попередні. Ті, хто не має справу з дослідженнями історії назв, можуть орієнтуватись на спеціалізовану літературу (Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження – К., 1997 – с. 31-33, 42: «Віссю Берестейської землі був Буг, на якому розташовувалися головні міста – Бересть ..», «… на півночі ж таким осередком був Бересть», «головним містом цієї території був, звичайно, Бересть», «а Бересть і Більськ і надалі лишалися в складі західноволинських володінь», «Нарва – етапний пункт на королівський дорозі з Корони до Литви через Бересть»), документи (Берестейське багатоголосся//Пам’ятки України №3-4, 2002, - с.5: «31 жовтня 1993 року ухвалив: «Просити органи влади місто Брест, повернути йому стародавню первісну історичну назву – Бересть»), неспеціалізованих виданнях, які спираються на джерела (Розміщення продуктивних сил України. - К., 1998. - с.216: «Територія України була поділена на 32 землі: 1) Підляшшя (Центр Бересть)»; Лемківський М.В., Історія педагогіки - Житомир, 2002 – с.79: «Перемишль, Рогатин, Галич, Городок, Комарно, Замость, Холм, Люблін, Бересть … заснували в себе грецько-слов'янські школи.»). Можна спробувати обійтися без усього цього, якщо звідкись знати якого роду ця назва, тоді буде більш-менш відомо як вона відмінюється. Вище я приводив свідчення, що назва даного населеного пункту чоловічого роду. --Budiak 22:11, 7 лютого 2012 (UTC)
- Я можу вам навести купу статей у фахових виданнях, можу навести кілька десятків цитат на рік з варіантом Берестя і стільки ж з варіантом Брест. Але мені достатньо дати вам посилання scholar:Берестя і scholar:Бересть, щоб ви побачили різницю в ужитку в сучасній історичній науці. В мене нема інтересу зараз цитувати десятки видань, де згадується місто Берестя, і стільки ж з назвою Брест. Я пройшовся лише найвищим рівнем — універсальними та історичними енциклопедіями — і там є Берестя та часом Брест. Варіанту «Бересть» узагалі нема. Відтак поки я не побачу джерел на цьому рівні з таким варіантом, опускатися на рівень нижче я не бачу сенсу, бо застосування ВП:КЗГО в разі наявності в словниках і в енциклопедіях лише варіантів Берестя і Брест дає вибирати лише між ними, а не розглядати щось третє. Ні енциклопедій, ні словників я так і не побачив — NickK 01:45, 8 лютого 2012 (UTC)
- Таким пошуком ти великої різниці не побачиш. Гугл вважає слово «Берестя» формую слова «Бересть». Тож кількість результатів не буде сильно відрізнятися.--Анатолій (обг.) 20:40, 9 лютого 2012 (UTC)
- Я можу вам навести купу статей у фахових виданнях, можу навести кілька десятків цитат на рік з варіантом Берестя і стільки ж з варіантом Брест. Але мені достатньо дати вам посилання scholar:Берестя і scholar:Бересть, щоб ви побачили різницю в ужитку в сучасній історичній науці. В мене нема інтересу зараз цитувати десятки видань, де згадується місто Берестя, і стільки ж з назвою Брест. Я пройшовся лише найвищим рівнем — універсальними та історичними енциклопедіями — і там є Берестя та часом Брест. Варіанту «Бересть» узагалі нема. Відтак поки я не побачу джерел на цьому рівні з таким варіантом, опускатися на рівень нижче я не бачу сенсу, бо застосування ВП:КЗГО в разі наявності в словниках і в енциклопедіях лише варіантів Берестя і Брест дає вибирати лише між ними, а не розглядати щось третє. Ні енциклопедій, ні словників я так і не побачив — NickK 01:45, 8 лютого 2012 (UTC)
- Знання має перш за все спиратися на по-перше, на джерела і по-друге, на критичне мислення. Шкода, що ви не пан Гунчак, щоби запитати на підставі чого він написав такий текст. Частина авторів пише Берестя і має право, бо кожен має право вільно висловлюватись. Ось тільки чи може хтось привести приклади використання у історичних матеріалах, чи у етнографічних записах таких назв, як Берест чи Берестя? Навіть, використане Грушевським Берестє легше умотивувати, як попередні. Ті, хто не має справу з дослідженнями історії назв, можуть орієнтуватись на спеціалізовану літературу (Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження – К., 1997 – с. 31-33, 42: «Віссю Берестейської землі був Буг, на якому розташовувалися головні міста – Бересть ..», «… на півночі ж таким осередком був Бересть», «головним містом цієї території був, звичайно, Бересть», «а Бересть і Більськ і надалі лишалися в складі західноволинських володінь», «Нарва – етапний пункт на королівський дорозі з Корони до Литви через Бересть»), документи (Берестейське багатоголосся//Пам’ятки України №3-4, 2002, - с.5: «31 жовтня 1993 року ухвалив: «Просити органи влади місто Брест, повернути йому стародавню первісну історичну назву – Бересть»), неспеціалізованих виданнях, які спираються на джерела (Розміщення продуктивних сил України. - К., 1998. - с.216: «Територія України була поділена на 32 землі: 1) Підляшшя (Центр Бересть)»; Лемківський М.В., Історія педагогіки - Житомир, 2002 – с.79: «Перемишль, Рогатин, Галич, Городок, Комарно, Замость, Холм, Люблін, Бересть … заснували в себе грецько-слов'янські школи.»). Можна спробувати обійтися без усього цього, якщо звідкись знати якого роду ця назва, тоді буде більш-менш відомо як вона відмінюється. Вище я приводив свідчення, що назва даного населеного пункту чоловічого роду. --Budiak 22:11, 7 лютого 2012 (UTC)
- Але чомусь у більшості сучасних видань ця назва відсутня. Гунчак Т. Тисяча років української суспільно-політичної думки, т. 4, с. 212 подає БЕРЕСТЯ (Берест, Брест) — обласне місто в Білорусі. Варіанту Бересть немає попри наявність трьох різних варіантів назви. Не кажучи вже про те, що майже в усіх сучасних енциклопедіях і словниках або Берестя, або Брест — NickK 12:29, 7 лютого 2012 (UTC)
- Дякую за конструктивний підхід. Пошуковик виявив додаткові технічні і мовні аспекти питання. 1.Вибірки порівнювальні (366 і 316 результатів). 2.При вишукуванні через «Берестя» маємо: 25% прихованих російських текстів, з назви яких виникає, що вони не пов’язані з темою; 9% доступних цитат з російських текстів, які не пов’язані з темою; 6% доступних у цитатах назв інших українських населених пунктів. 3.При вишукування через «Бересть» маємо: 10% прихованих російських текстів, з назви яких виникає, що вони не пов’язані з темою; 1% доступних цитат з російських текстів, які не пов’язані з темою; 2% доступних у цитатах назв інших українських населених пунктів. 4.По тих пунктах відношення помилок складає 2.5, 9 і 3 рази. 5.При пошуку через «Бересть» маємо 16% доступних цитат з українських текстів, які не пов’язані з темою. Майже половина з них відображає етимологію топоніма. При пошуку через «Берестя» вони цілком відсутні. 6.Враховуючи усі пункти кількість помилкових виників пошуку через «Бересть» на 10% менша ніж «Берестя». Висновок: зі зміненою назвою статті український користувач швидше знайде в Інтернеті більшу кількість інформацію про даний населений пункт і власне українські тексти з однокореневими словами.
На користь такого вибору свідчить те, що форма «Берестя» сприймається виключно як архаїзм і не використовується в сучасному діловодстві. Друга форма використовується поряд з неукраїнською назвою: «Посвідчення №21 _ є делегатом 3 звітно-виборної конференції. ... м.Бересть 25 червня 1995 року»; «Начальнику головного управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Мельнику … Бересть … 5.11.2011». Вибачте, що довгий коментар не дозволяє зразу перейти до теми словників. --Budiak 08:35, 9 лютого 2012 (UTC)
- Ви яким методом рахували? При пошуку варіанту «Бересть» з релевантних посилань мені випало: 1 наукова стаття (з історії поч. XX ст.) і 2 газетні статті, і 2 цитати з літописів. Решта посилань або про село Бересть, або про берест, або взагалі не українською. Ваші вісотки, мабуть, взяті приблизно зі стелі. Тож перейдіть, будь ласка, швидше до словників з енциклопедіями — NickK 17:28, 9 лютого 2012 (UTC)
- Доступні сучасні словники з культури мови і топоніміки оминають назву міста: Топонімічний словник України - К., 1998; Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі - К., 1985; Словник труднощів української мови – К., 1989; Словник-довідник з культури української мови – К.2006. Частина радянських і пострадянських словників використовує неукраїнську назву: Великий тлумачальний словник сучасної української мови – К.,2005.- с.76, 96; Політичний словник – К., 1976 – с.56; Українська літературна вимова і наголос – К., 1973 – с.55; Русско-український словар В.И.Головащук – К., 1969. - с.77; Погрібний М.І., Словник наголосів української літературної мови – К., 1959 - с.42. Далій взяв Енциклопедія історії України. Т.1 – К., 2003. - с.236. На перший погляд українська назва тут подана як калька з російського Бере́стье. По-перше, література під статтею виключно російськомовна, по-друге наголос проставлений на другий склад. Матеріали Ф.Климчука (Загородье, 1999, №1. – с.16), А.Журавского (Навіны БелАН, 1992, №31(660). - с.5), В.Мороз (Моўнакультурная прастора Берасцейшчыны.– Брэст, 2010 – с.125) свідчать, що наголос у назві падав і падає на перший склад; на відміну від російської мови у слові, від якого походить назва наголос падає на перший склад (СУМ т.1, с.160). У наведених прикладах назва або ігнорується, або використовуються іншомовні кальки.--Budiak 21:00, 10 лютого 2012 (UTC)
- Але при цьому залишається незмінною ситуація, в якій енциклопедіям і словникам (щоправда, переважно орфографічним) відома або назва Берестя, або паралельно Брест і Берестя, або (для радянських видань) лише Брест. Чи відомі вам словники та/або енциклопедії, які використовують варіант Бересть, який ви пропонуєте? Без цього згідно з ВП:ІГО подальші джерела можна навіть не розглядати — NickK 11:52, 12 лютого 2012 (UTC)
- Усі умови для перейменування існують. Настанова ВП:ІГО рекомендує робити зміни в разі виявлення в енциклопедіях суперечностей і уникання назви. Згідно з пріорітетами рекомендації експертів ООН по географічних назвах перевага має бути за мовною практикою місцевих жителів. Є історичні і сучасні 1, 2, 3свідчення звучання української назви міста. --Budiak 13:36, 14 лютого 2012 (UTC)
- На сучасних картах зустрічав Берестя і Брест, але ніяк не Бересть.--Анатолій (обг.) 22:47, 4 лютого 2012 (UTC)
- Є сучасні українські карти де місто називається саме Бересть. Підставова з них карта з берестейського числа "Памяток України" №3-4, 2002 "Карта говірок Берестейсько-Пинського Полісся" на ній є білоруські і українські назви, те саме на картах "Нарис історії Холмщини і Підляшшя" Є.Пастернака 1989.--Budiak 17:57, 26 лютого 2012 (UTC)
- Добра думка, думаю, треба її здійснити. --Мотолянка 13:18, 5 лютого 2012 (UTC)
- Згідно з попередніми --Vasyl` Babych 21:36, 5 лютого 2012 (UTC)
- Як житель Берестя, пiдтримую це прейменування, заради історичної справедливості. А зi сторонки "Берестя" можно зробити перенаправлення. --Dimitrius 09:01, 6 лютого 2012 (UTC)
- Як житель Берестя за вертання історичної назви. Кирил Озимко
- Якщо у Вікіпедії стільки жителів Берестя, чому ж стаття про місто така коротка? — NickK 12:29, 7 лютого 2012 (UTC)
- Бересть мусить Берестем! kulbedads
- Тут аргументоване обговорення. Подібні голоси без пояснень, або ж повторення одного й того ж різними користувачами, не мають значення для підбиття підсумку. Необхідність чого ви успішно зараз демонструєте. --Microcell 16:45, 7 лютого 2012 (UTC)
- Підсумок: пропозиція відхилена, бо не узгоджена з правилами ВП:МОВА. Бересть доданий як варіант назви иіста. Прошу ініціатора додати посилання на виверені джерела виноскою.--Deineka 23:14, 26 лютого 2012 (UTC)