Геропогон гібридний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геропогон гібридний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Підтриба: Scorzonerinae
Рід: Геропогон (Geropogon)
L.
Вид:
G. hybridus
Біноміальна назва
Geropogon hybridus

Геропогон гібридний[1] (Geropogon hybridus) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Середземномор'ї й на Близькому Сході. Геропогон гібридний — єдиний вид у свому роді.

Однорічна рослина 20–60(80) см заввишки, гладка, проста або розгалужена. Листки вузько лінійні, гострі. Квіти від рожевого до фіолетового забарвлення[2]. Листки довжиною до 18.0 см, шириною 0.8 см, голі чи запушені при основі. Сім'янка 2.0–2.5 мм довжиною, шириною 1.5 мм, блідо-коричневим, з ниткоподібним дзьобом; дзьоб ≈2.5 мм довжиною. Папуси зовнішніх сім'янок 2.0–9.0(12.0) мм довжиною; папуси внутрішніх сім'янок 12.0–18.0 мм довжиною[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Північна Африка: Єгипет, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко, Макаронезія; Азія: Азербайджан, Кіпр, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Туреччина; Європа: Крим — Україна, Греція, Албанія, Хорватія, Мальта, Італія, Франція, Іспанія, Португалія[4][5].

Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях АРК і м. Севастополя[6].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Додаток 1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 р. № 1323-6/13 Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  2. Tela Botanica. Процитовано 15.05.2018. (фр.)
  3. Cichorieae Portal. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  5. Catalogue of Life. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  6. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.