Голіцин Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голіцин Василь Васильович
рос. Василий Голицын
Народився1643[1][2][…]
Москва, Московське царство
Помер21 квітня (2 травня) 1714
Пінега (Архангельська область), Arkhangelsky Uyezdd, Архангелогородська губернія, Московське царство
ПохованняKrasnogorsky monasteryd
Країна Московське царство
Діяльністьдипломат, політик, військовослужбовець
Знання мовросійська
Титулкнязь
ПосадаСписок міністрів закордонних справ Росії
Військове званнягенерал
РідГоліцини
БатькоВасиль Голіцин[d]
МатиТетяна Ромодановськаd
У шлюбі зQ125881901?
ДітиQ111937360?

Голіцин Василь Васильович (*1643, Московія — †1714, Архангельський край, Московія) — московитський державний діяч, боярин, князь, воєвода, міністр московської царівни Софії Олексіївни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1672—1677 та 1680—1681 перебував у Гетьманщині, де брав участь у бойових діях під час чигиринських походів.

У 1682—1689 очолював різні прикази.

У 1686 домігся укладення Вічного миру 1686 між Московією та Польщею.

Організував й очолив Кримські походи 1687 та 1689 років.

Відіграв важливу роль в обранні Івана Мазепи гетьманом України під час Коломацького перевороту.

За царювання Петра І був позбавлений боярства та вотчин, засланий до Архангельського краю, де й помер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nationalencyklopedin — 1999.
  2. Faceted Application of Subject Terminology
  3. LIBRIS