Дасаєв Рінат Файзрахманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рінат Дасаєв
Рінат Дасаєв
Рінат Дасаєв
Особисті дані
Повне ім'я Рінат Файзрахманович Дасаєв
Народження 13 червня 1957(1957-06-13) (67 років)
  Астрахань, СРСР СРСР
Зріст 189 см[1]
Вага 73 кг
Громадянство  СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975—1977 СРСР «Волгар» (Астрахань) 58 (-31)
1978—1988 СРСР «Спартак» (Москва) 335 (-279)
1988—1991 Іспанія «Севілья» 59 (-68)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1980 СРСР СРСР (олімпійська) 6 (-3)
1979—1990 СРСР СРСР 91 (-70)
Звання, нагороди
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Майстер спорту СРСР міжнародного класу заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Рінат Файзрахманович Дасаєв (тат. Ринат Фәйзерахман улы Дасаев, Rinat Fəyzeraxman uğlı Dasayev; 13 червня 1957, Астрахань, РРФСР, СРСР) — радянський футболіст (воротар), один з найкращих голкіперів світу 1980-х років. Майстер спорту міжнародного класу (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1988). Срібний призер чемпіонату Європи 1988 року. Чемпіон СРСР 1979, 1987 років.

Біографія

[ред. | ред. код]

Уродженець Астрахані Рінат Дасаєв має татарське походження.[2]

Закінчив Московський обласний державний інститут фізичної культури. Починав футбольну кар'єру в Астрахані. У 1979—1988 роках був основним воротарем московського «Спартака».

У листопаді 1988 перейшов до іспанської «Севільї», після двох сезонів в якій завершив спортивну кар'єру. Серед основних причин, що спонукали закінчити активні виступи, — невдалий виступ збірної СРСР на ЧС-90.

Працював другим тренером «Севільї». В Іспанії зайнявся бізнесом — відкрив свій магазин з продажу спортивних товарів. Проте швидко зрозумів, що бізнес не приносить ніякого задоволення, і повністю присвятив себе тренерській роботі.

Прощальний матч Ріната Дасаєва був організований в Москві у 1998 році.

З 2003 року — Президент заснованої ним Академії футболу і воротарського мистецтва Ріната Дасаєва.

У 2008 році був Послом фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА, що проходив у Москві.

У 2007—2008 роках був одним з тренерів футбольного клубу «Торпедо» Москва. Член «Єдиної Росії»[3]. Нагороджений ювілейною медаллю «80 років Держкомспорту Росії».

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]
Рінат Дасаєв на XXII Олімпійських іграх

Перший матч за збірну СРСР провів 5 вересня 1979 року проти збірної НДР (0:1), останній — 9 червня 1990 року проти збірної Румунії (0:2).

Захищав кольори радянської збірної на трьох чемпіонатах світу (1982, 1986, 1990) і одному чемпіонаті Європи (1988).

За олімпійську збірну СРСР зіграв 6 матчів на Олімпійських Іграх в Москві.

Займає друге місце серед футболістів збірної СРСР (після О. Блохіна) за кількістю проведених за неї матчів (91).

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон СРСР: 1979, 1987
  • Бронзовий олімпійський призер: 1980
  • Віце-чемпіон Європи: 1988
  • Приз «Воротар року» (6): 1980, 1982, 1983, 1985, 1987, 1988
  • Найкращий футболіст СРСР: 1982
  • Найкращий воротар світу за версією МФФІІС: 1988
  • У списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (10): № 1 — 1979—1983, 1985—1988; № 2 — 1984
  • За результатами опитування журналу France Football неодноразово потрапляв до списку найкращих футболістів Європи: 6-е місце (1982 рік), 6-е місце (1983), 22-е місце (1984), 9-е місце (1985), 16-е місце (1986), 21-е місце (1987), 13-е місце (1988)
  • За підсумками опитування Міжнародної федерації футбольної історії та статистики (IFFHS) посів 17-е місце серед найкращих футбольних воротарів XX століття
  • У списку ФІФА 100
  • Кавалер ордена «Знак Пошани» (1985)

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, дві дочки і два сини.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rinat Dasaev. worldfootball.net (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  2. Ринат Дасаев // Знаменитые татары. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 7 грудня 2015.
  3. Комсомольская правда: Зірки естради на партійній службі. Архів оригіналу за 2 грудня 2007. Процитовано 9 вересня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]