Денні Грін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денні Грін
Денні Грін (2011)
Денні Грін (2011)
Загальна інформація
ГромадянствоАвстралія Австралія
Народження9 березня 1973(1973-03-09) (51 рік)
Перт
Alma materNewman College, Perthd
Вагова категоріядруга середня
напівважка
перша важка
Стійкаортодокс
Зріст185
Розмах рук185
Професіональна кар'єра
Перший бій29 червня 2001
Останній бій3 лютого 2017
Боїв48
Перемог43
Перемог нокаутом35
Поразок5

Денні Грін (англ. Danny Green; 9 березня 1973, Перт) — австралійський професійний боксер, чемпіон світу за версіями WBA (2007—2008) у напівважкій вазі та IBO (2009—2011, 2012—2013) у першій важкій вазі, «тимчасовий» чемпіон WBC (2003—2005) у другій середній вазі.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх 2000 переміг у першому бою Лауделіно Барроса (Бразилія), а в другому програв Олександру Лебзяку (Росія).

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

2001 року дебютував на професійному рингу і впродовж 2001—2003 років здобув шістнадцять дострокових перемог. 16 серпня 2003 року вийшов на бій проти чемпіона WBC у другій середній вазі Маркуса Беєра (Німеччина) . Грін був попереду за очками, коли бій був зупинений у п’ятому раунді американським рефері Біллом Кленсі, який вирішив, що Грін навмисно вдарив свого суперника головою, результатом чого стало глибоке розсічення у Беєра біля правого ока. Австралієць був дискваліфікований, перемогу отримав німець.

20 грудня 2003 року Грін виграв титул «тимчасового» чемпіона WBC у другій середній вазі, а 12 березня 2005 року знов вийшов на бій проти чемпіона WBC Маркуса Беєра і програв рішенням більшості суддів.

16 грудня 2007 року вийшов на бій проти чемпіона WBA у напівважкій вазі Стіпе Дрвіша (Хорватія) і здобув перемогу одностайним рішенням.

16 серпня 2009 року завоював вакантний титул чемпіона IBO у першій важкій вазі. У першому захисті титулу IBO нокаутував в першому раунді Роя Джонса (США), після чого провів ще три вдалих захиста. 20 червня 2011 року програв технічним рішенням в дев'ятому раунді Антоніо Тарверу (США). В наступному бою 30 листопада 2011 року програв нокаутом чемпіону WBC у першій важкій вазі Кшиштофу Влодарчику (Польща).

21 листопада 2012 року вдруге завоював вакантний титул чемпіона IBO у першій важкій вазі.

Посилання

[ред. | ред. код]