Династія отримала владу, коли Ґазі Туґлак (після коронації Ґіятх ал-Дін Туґлак) захопив владу під час суперечки за престол серед членів династії Хілджі та їхніх посадовців[1][2]
. Межі султанату були розширені під час правління спадкоємця Ґазі, Мухаммада бін Туґлака, але пізніше династія стала відома поганим керуванням країною, зокрема переносом столиці з Делі до Даулатабада і введенням мідних грошей, без забезпечення їхнього захисту від підробки. В результаті в Індії династія стала символом упертості та поганих ідей. Після смерті Мухаммада династія почала поступово втрачати володіння, а після періоду анархії на початку XV століття її змінила династія Сайїд.