Дяченко Лавр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаврентій Дяченко
Дяченко Лавр Іванович
Народився10 (23) серпня 1900
Грунь, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер22 грудня 1937(1937-12-22) (37 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльністьпоет, публіцист, перекладач
Галузьлітература, журналістика
ЗакладНаше слово
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
ЧленствоГроно

Лавр (Лаврентій) Іванович Дяченко (нар.. 10 (23) серпня 1900(19000823), с. Грунь[1], Охтирський повіт, Харківська губерніяпом.. 22 грудня 1937, Київ, Українська РСР) — український поет і публіцист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Лавр Дяченко народився 1900 року в с. Грунь на Сумщині. Освіту здобув самотужки. У 1920-х рр. з приходом до влади більшовиків працював у Полтаві. Там він редагував газети «Робітник» і «Більшовик Полтавщини», журнал «Наше слово» у Полтаві[2], а у 1930-х рр. — газету «Селянин Харківщини». Також друкував свої вірші у місцевій пресі.

Належав до літературної групи «Гроно»[1]. 1922 року вийшла друком перша (і остання) збірка віршів «Червоний шлях» у Зінькові. У наступні роки Лавр Дяченко спробував свої сили у публіцистиці. Він збирав матеріал для історико-публіцистичного нарису «Боротьба за радянську владу на Полтавщині в 1917-1918 рр.». Ця праця бувала опублікована 1928 року у Києві. Одним з перших переклав українською мовою «Інтернаціонал»[1].

У тридцятих роках поет працював у Харкові та Києві. Він писав вірші, публіцистичні статті. Від 1934 року працював інспектором та начальником Інституту української літератури в системі Народного комісаріату освіти УРСР в Києві.

21 листопада 1937 року Лавра Дяченка заарештовано за звинуваченням у антирадянській діяльності під час сумнозвісної «операции по борьбе с кулачеством, уголовниками и иными антиобщественными элементами». Через декілька тижнів, 12 грудня його було розстріляно.

1956 року Дяченка було посмертно реабілітовано[1].

Ушанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Образ Лавра Дяченка відтворив Семен Журахович у повісті «Нам тоді було по двадцять», яка побачила світ у Києві 1967 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Видатні співвітчизники. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2021.
  2. Advertising Архів української періодики онлайн

Джерела

[ред. | ред. код]