Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька
Eleonore Margarete von Hessen-Homburg
Народилася23 вересня 1679(1679-09-23)
Веферлінген
Померла24 вересня 1763(1763-09-24) (84 роки)
Гомбург
Національністьнімкеня
Відома завдякинастоятелька Герфордського монастиря
Титулпринцеса Гессен-Гомбурзька
РідГессенський дім
БатькоФрідріх II
МатиЛуїза Єлизавета Курляндська
Брати, сестриCasimir William of Hesse-Homburgd, Frederick III, Landgrave of Hesse-Homburgd, Шарлотта Гессен-Гомбурзька, Hedwig Luise of Hesse-Homburgd і Elizabeth Juliana Francis of Hesse-Homburgd
У шлюбі зне було
Дітине було

Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька (нім. Eleonore Margarete von Hessen-Homburg), (23 вересня 167924 вересня 1763) — принцеса Гессен-Гомбурзька, донька ландграфа Гессен-Гомбурзького Фрідріха II та Луїзи-Єлизавети Кеттлер, настоятелька Герфордського монастиря.

Біографія

[ред. | ред. код]

Елеонора Маргарита народилась 23 вересня 1679 року у Веферлінгені сьомою дитиною і четвертою донькою в родині принца Гомбурзького Фрідріха II та його другої дружини Луїзи Єлизавети з роду Кеттлерів. Фрідріх того ж року викупив закладене старшим братом ландграфство Гессен-Гомбурзьке і місто Гомбург і оселився в ньому, ставши ландграфом.

Герфордський монастир

Виховувалася Елеонора Маргарита матір'ю і тіткою з материнського боку у ревному дусі реформатської віри. Тітка, Шарлотта Софія Курляндська, була з 1688 року абатисою Герфордського монастиря.

Принцесу описували як красиву та розумну дівчину. Римський король Йосип Габсбург 1698 року робив їй пропозицію шлюбу, та вона її відхилила через небажання навертатися до римо-католицької віри.

Все Елеонора життя провела неодруженою і на схилі літ стала настоятелькою Герфордського монастиря[de].

Померла 24 вересня 1763-го у віці 84 років.

Література

[ред. | ред. код]
  • Historischer Verein für Hessen: Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde, Im Selbstverlag des Historischen Vereins für das Grossherzogtum Hessen, Ausg. 21, 1861
  • Johann I. von Gerning: Die Lahn- und Main-Gegenden von Embs bis Frankfurt S. 154 f. [1] [Архівовано 3 грудня 2015 у Wayback Machine.]