Каннський кінофестиваль 2024
| Каннський кінофестиваль 2023 | |||
|---|---|---|---|
| Фільм відкриття | «Другий акт» | ||
| Місце проведення |  Канни, Франція | ||
| Нагорода | Золота пальмова гілка | ||
| Заснування | 1946 | ||
| Голова журі |  Ґрета Ґервіґ | ||
| festival-cannes.com | |||
 Каннський кінофестиваль 2024 у Вікісховищі
| |||
77-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходив з 14 по 25 травня 2024 року[1]. Головою журі була Ґрета Ґервіґ. Фестиваль відкривався французьким фільмом «Другий акт[fr]» Квентіна Дюп'є[fr].
Золоту пальмову гілку отримав американець Шон Бейкер[en] за фільм «Анора» (про взаємини стриптизерки й секс-робітниці узбецького походження Анори та сина російського олігарха Івана[2]), гран-прі удостоїлася індійська картина «Все, що ми уявляємо як світло[en]», нагороди найкращим акторам отримали актриси з фільму «Емілія Перес[en]» та Джессі Племонс за фільм «Види доброти». Призом за найкращу режисуру був відзначений Мігел Гомеш[en] («Велика подорож[en]»), призом за найкращий сценарій — Коралі Фаржа[en] («Речовина[en]»).
Почесну «Золоту пальмову гілку»[fr] за внесок у кінематограф отримали актриса Меріл Стріп, режисер Джордж Лукас та анімаційна студія Ghibli.
Українські фільми не потрапили до програми другий рік поспіль[3].
- Основний конкурс
У грудні 2023 року стало відомо, що головою журі призначено Ґрету Ґервіг. Вона стала першою американською жінкою-режисером на цій посаді. У квітні 2024 року журі було сформовано повністю. Крім Гервіг, до нього увійшли[4]:
- актриса Єва Грін
- актор Омар Сі
- актриса Лілі Гладстоун
- режисер Хірокадзу Кореєда
- режисер Хуан Антоніо Байона
- режисер Надін Лабакі
- актор П'єрфранческо Фавіно
- сценаристка Ебру Джейлан[tr]
Фестиваль відкривався французьким фільмом «Другий акт[fr]» Квентіна Дюп'є[fr][5].
- Мегаполіс[en], режисер Френсіс Форд Коппола
- Учень[en], режисер Алі Аббасі[en]
- Мотель «Дестино»[en], режисер Карим Айнуз[en]
- Птаха[en], режисер Андреа Арнольд
- Емілія Перес[en], режисер Жак Одіар
- Анора, режисер Шон Бейкер[en]
- Саван, режисер Девід Кроненберг
- Речовина[en], режисер Коралі Фаржа[en]
- Велика подорож[en], режисер Мігел Гомеш[en]
- Марчелло Міо, режисер Крістоф Оноре
- Покоління романтиків[en], режисер Цзя Чжанке
- Все, що ми уявляємо як світло[en], режисер Паял Кападіа
- Види доброти, режисер Йоргос Лантімос
- Розбиті серця[en], режисер Жиль Лелуш
- Дикий алмаз[ru], режисер Агата Рідінгер[fr]
- О, Канада[en], режисер Пол Шредер
- Партенопа[it], режисер Паоло Соррентіно
- Лимонов, балада про Едичку[ru], режисер Кирил Серебреніков
- Дівчина з голкою[en], режисер Магнус фон Хорн[en][6]
- Насіння священного інжиру[en], режисер Мохаммад Расулоф
- Три кілометри на краю світу[en], режисер Емануель Парву
- Найцінніший товар[en], режисер Мішель Хазанавічус[7]
- Нора, режисер Тавфік Альзаїді
- Безсоромний, режисер Костянтин Боянов
- Королівство, режисер Жульєн Колона
- Дідька лисого! , режисер Луїз Курвуазьє
- Суд над собакою, режисер Летиція Дош
- Чорний собака, режисер Гуань Ху
- Село поряд з раєм, режисер Мо Хараве
- Вересень каже, режисер Аріана Лабед
- Історія Сулеймана, режисер Борис Ложкін
- Прокляття, режисер Роберто Мінервіні
- Як стати морським птахом, режисер Рунгано Ніоні
- Моє сонечко, режисер Хіросі Окуяма
- Сантош, режисер Сандхія Сурі
- В'єт та Нам, режисер Чіонг Мінь Куй
- Арман, режисер Хальвдан Ульман Тондел
- Основний конкурс
- Золота пальмова гілка — Анора, реж. Шон Бейкер (США)
- Гран-прі — Все, що ми уявляємо як світло[en], реж. Паял Кападіа (Індія)
- Приз журі — Насіння священного інжиру[en], реж. Мохамад Расулоф (Іран)
- Приз за кращу режисуру — Велика подорож[en], реж. Мігел Гомеш (Португалія)
- Приз за найкращий сценарій — Речовина[en], реж. Коралі Фаржа (США)
- Приз за кращу чоловічу роль — Види доброти, Джессі Племонс,
- Приз за найкращу жіночу роль — жіночий ансамбль фільму «Емілія Перес[en]»: Адріана Пас, Селена Гомес, Зої Салдана, Карла Софія Гаскон
- Золота камера — Арманд, реж. Хальвдан Ульман Тендель (Норвегія)
Почесну «Золоту пальмову гілку» за внесок у розвиток кіно отримали актриса Меріл Стріп[8], Studio Ghibli[9][10][11] та режисер Джордж Лукас[12][13][14].
- ↑ Объявлены даты проведения Каннского фестиваля-2024. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
- ↑ П. Горлач. Фільм з росіянином, індійська стрічка та відзнака для іранського режисера: як завершився Каннський кінофестиваль 2024 // Суспільне.Культура. — 2024.
- ↑ Історія юного Трампа, боді-горор з Демі Мур і краса Неаполя у фільмі Соррентіно. Чотири стрічки Каннського кінофестивалю, які вразили кінопродюсера Олега Кохана — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 29 травня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Стал известен состав жюри Каннского кинофестиваля-2024. Film.ru (рос.). 29 квітня 2024. Архів оригіналу за 30 квітня 2024. Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Quentin Dupieux’s new comedy to open the 77th Festival de Cannes. Festival de Cannes. 3 квітня 2024. Архів оригіналу за 17 квітня 2024. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ The films of the Official Selection 2024. Festival de Cannes. 11 квітня 2024. Архів оригіналу за 11 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ В конкурс Канн-2024 добавили два новых фильма. Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Meryl Streep Guest of honour at the opening ceremony of the 77th Festival de Cannes. Festival de Cannes (амер.). 2 травня 2024. Процитовано 2 травня 2024.
- ↑ Каннский кинофестиваль открылся «пальмой» Мэрил Стрип. Фото с дорожки. В основном конкурсе — фильмы Копполы, Лантимоса и Серебренникова
- ↑ Tangcay, Jazz (17 квітня 2024). Studio Ghibli to Receive Honorary Palme d'Or at Cannes Film Festival. Variety (амер.). Процитовано 17 квітня 2024.
- ↑ Studio Ghibli Honorary Palme d'or of the 77th Festival de Cannes. Festival de Cannes (амер.). 17 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
- ↑ Лайн-ап 77-го Каннского кинофестиваля: Бен Уишоу играет Лимонова у Серебренникова, а Себастиан Стэн Дональда Трампа у Аббаси. Архів оригіналу за 11 квітня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ George Lucas Honorary Palme d'or of the 77th Festival de Cannes. Festival de Cannes (амер.). 9 квітня 2024. Процитовано 9 квітня 2024.
- ↑ Les Misérables! Cannes Film Festival Workers Planning Protests & Potential Strike Action Over Pay. Deadline.