Ковальський Василь Дем`янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальський Василь Даміанович
Народився13 січня 1826(1826-01-13)
Броди
Помер18 березня 1911(1911-03-18) (85 років)
Відень, Австро-Угорщина
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьюрист, депутат, письменник, перекладач
Alma materВіденський університет і Львівський університет
Науковий ступіньдоктор
Мова творівязичіє
ЧленствоТовариство імені Михайла Качковського
Нагороди
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа

CMNS: Ковальський Василь Дем`янович у Вікісховищі

Васил́ь Даміа́нович Кова́льський (13 січня 1826, Броди — 18 березня 1911, Відень) — руський (український) громадський і політичний діяч, письменник, перекладач, автор дитячих книжок, юрист. Посол до австрійського парламенту у 1873—1897 роках. Москвофіл.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Василь Ковальський

Народився в сім'ї возного магістрату Бродів[1].

Закінчив початкову школу у Бродах. Навчався Бережанській і Станіславській гімназіях[2], у Львівській, Віденській (1844—1848 роки), знову Львівській (1849—1850 роки, з перервою у зв'язку з революцією) духовній семінаріях[1], по тому — на богословському факультеті Львівського університету.

Одружився в 1851 р. з Юлією Куземською (3 доньки, 2 сини), тесть — Михайло (Куземський)[3]. Удруге одружився в 1870 р. з Оленою Герасимович (4 сини, 1 донька).

Брав участь у Слов'янському з'їзді у Празі і Соборі руських учених (1848 року[1]). Служив в австрійських урядових установах, займався юриспруденцією. 1850 року запрошений до редакції віденського «Вісника законів державних», з 1851 року його редактор. Навчався на правничому факультеті Віденського університету, після цього почав кар'єру судді. З 1858 року радник окружного суду в Перемишлі, згодом керівник Перемишльського повітового суду, лідер Перемишльської руської громади. З 1867 року радник суду у Львові, з 1872 року радник Крайового суду.

Переклав руською мовою торговельний, кримінальний кодекси, запрошувався до складу екзаменаційної комісії Львівського університету. В 1880—1898 роках радник Верховного судового і касаційного трибуналу у Відні, з 1883 року радник двору, з 1898 року — президент Сенату Верховного судового трибуналу у Відні (найвища судова інстанція Австро-Угорщини).

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Москвофіл.[4] Доктор.[5] Його обирали послом до:

Був членом (з 1851 року), сеньйором (1871—1883 роки[4]) львівського Ставропігійського інституту. Член-засновник Руської Ради, Галицько-руської матиці, «Русько-народного інституту „Народний Дім“» (очолював у 1876—1883 роках).

Входив до складу Керуючого заряду Руського клубу Галицького сейму з 1870 року: головував крилошанин о. Йосиф Кульчицький, Василь Ковальський був заступником, секретарі — професор Теодор Білоус та крилошанин о. Гавриїл Крижанівський.

Автор:

  • шкільних підручників: «Буквар для дітей», «Руська читанка»
  • книг: «Повісті молодого Русина», «Дорога до щастя», «П'яниця».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138.
  2. Kurzbiografie Kowalski, Bazyli (Basil)
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138—139.
  4. а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 106, 107, 108.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 105—106.
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 107—108.
  8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 24.
  9. Buszko J. Polacy w parlamencie wiedeńskim 1848—1918. — Warszawa, 1996.(пол.)
  10. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1909. — S. 63.(нім.)
  11. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1909. — S. 126.(нім.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]