Краків-Головний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Краків-Головний
станція
Вокзал станції Краків-Головний
Розташування
РозташуванняПольща Польща
АдресаКраків
Координати50°03′56″ пн. ш. 19°56′49″ сх. д. / 50.06555600002777595° пн. ш. 19.947222000028° сх. д. / 50.06555600002777595; 19.947222000028Координати: 50°03′56″ пн. ш. 19°56′49″ сх. д. / 50.06555600002777595° пн. ш. 19.947222000028° сх. д. / 50.06555600002777595; 19.947222000028
Структура
Тип платформострівні
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Історія
Відкрито13 жовтня 1847 (176 років)
Будівля
Поверхів2
Інша інформація
ВласникПольські державні залізниці
ОператорПольські державні залізниці
Код Експрес-35108041, 5108031
Пасажиропотікпонад 1 млн.
Мапа
Мапа
Краків-Головний на Вікісховищі

Краків-Головний (пол. Kraków Główny) — велика вузлова залізнична станція Польських державних залізниць у Польщі, місто Краків, адміністративний район Старе Місто. Будівля, побудована у 18441847 роках за проєктом архітектора Петера Розенбаума), розташовано паралельно колії. Проєкт був обраний із врахуванням розширення майбутньої лінії. Станція була спочатку кінцевою зупинкою залізниці Краків — Верхня Сілезія (пол. Kolej Krakowsko-Górnośląska, нім. Obeschlesische-Krakauer Eisenbahn).

Станція обслуговує місцеві, міжміські та міжнародні залізничні маршрути. Згідно з польською класифікацією залізничних станцій Краків-Головний належить до вищої категорії А.

Рух потягів на станції координується постом електричної централізації, який забезпечений системою «KG». Станція обслуговує тільки пасажирські потяги. Вантажні потяги не заходять до центру Кракова і обслуговуються станцією Краків-Ольша.

З 14 лютого 2014 року головний зал вокзалу розташовується безпосередньо під залізничними перонами і має вихід до Краківського швидкісного трамвая, що входить до мережі Краківського комунікативного центру.

Будівля вокзалу Краків-Головний є архітектурною пам'яткою, внесено до реєстру охоронюваних пам'яток Малопольського воєводства[1] і є об'єктом туристичного маршруту міської інженерії під назвою «Краківський шлях техніки».

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Є великим транспортним вузлом, має пасажирське сполучення з усіма воєводствами Польщі та кільканадцять маршрутів приміського сполучення.

Міжнародне сполучення представлено поїздами до Чехії, Словаччини, Німеччини, Білорусі, Росії та Литви. До України курсує швидкий поїзд Львів — Вроцлав / Варшава.

Далеке внутрішньопольське сполучення представлено денними та нічними поїздами Intercity, а також високошвидкісними ЕІС до найбільших міст Польщі.

Найбільшими приміськими перевізниками в регіоні є Малопольська залізниця та Регіональний Перевізник.

До вокзалу прилягає двоповерховий автовокзал та ТЦ «Galeria Krakowska». Зі станції Краків-Головний курсує електропоїзд сполученням Краків — Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце, а також автобус до аеропорту.

Історія

[ред. | ред. код]

Рішення про будівництво головного краківського вокзалу було прийнято радою Вільного міста Кракова у першій чверті XIX століття. Спочатку планувалося побудувати вокзал в околицях села Лобзув (нині — район Кракова) або в безпосередній близькості від сучасної вулиці Длугої. У результаті міська влада ухвалила рішення будувати вокзал в районі Весола між Стрілецьким парком і сучасними вулицями Любич і Павії. Земельна ділянка була придбана за 200 тисяч злотих і у 1844 році на ньому було побудовано невеликий вокзал, в якому були розміщена залізнична адміністрація, що раніше розташовувалася у будівлі Тройтлера на Головній краківській площі.

12 жовтня 1844 року закладено наріжний камінь нового вокзалу для Краківського-Верхньосилезької залізниці. 13 жовтня 1847 року відбулося урочисте відкриття вокзалу і залізниці Краків — Мисловиці. Будівля вокзалу було побудовано за проєктом Петера Розенбаума в стилі неоренесанс. У XIX столітті будівля вокзалу двічі перебудовувалася між 18691871 та 18921894 роками, в результаті чого воно набуло еклектичні архітектурні елементи. Збільшення руху поїздів у східному напрямку і подальший розвиток залізничного вузла призвело до того, що площа вокзалу була розширена майже у два рази під час першої реконструкції у 18691871 роках внаслідок ліквідації придорожніх скверів. В результаті цієї реконструкції будівля набула сучасного вигляду. У 1894 році побудований залізобетонний тунель під залізничними перонами, який був розширений під час останньої реконструкції у 1920 році, коли були споруджена привокзальна інфраструктура.

У 1930-ті роки розпочалося будівництво залізниці в бік міст Кельці і Варшави, в результаті чого були повністю перебудовані залізничні колії, розширено зал очікування і збільшено кількість колій.

1934 року, згідно з міським архітектурним планом, планувалося будівництво нової будівлі вокзалу за 300 метрів на північ від сучасної будівлі, яке планувалося знести. За часів німецької окупації Кракова вокзал з 1939 по 1945 роки мав німецьку назву «Krakau Hauptbahnhof». Німецька влада планувала ліквідувати діаметральні залізничні колії та побудувати на їх місці нову міську алею, а будівництво нового вокзалу планувалося в західній частині міста на території сучасного адміністративного району VIII-Дембніки. Аналогічні плани були озвучені у 1950-х роках через будівництво нового району Нова-Гута, коли новий вокзал планувалося побудувати у районі Могила.

12 липня 1986 року будівлю вокзалу було внесено до реєстру архітектурних пам'яток Малопольського воєводства (№ А704).

Навесні 2012 року почалося будівництво підземної частини вокзалу, яка стала називатися «Kraków Nowy Główny» (Краків-Новий-Головний). 14 лютого 2014 року підземна частина вокзалу, пов'язана з міським транспортом, була введена в експлуатацію.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo małopolskie (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2018. Процитовано 11 березня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Komorowski, W.: Stacja kolejowa Kraków Główny Osobowy, [w:] „Rocznik Krakowski” t. LXIII, 1997
  • Kronika Krakowa, Wydawnictwo Kronika Warszawa 1996, 527 s.

Посилання

[ред. | ред. код]

Панорама

[ред. | ред. код]

Budynek dawnego dworca