Кузнєцов Геннадій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генадій Іванович Кузнєцов
 Генерал-майор СБУ
Загальна інформація
Військова служба
ПриналежністьУкраїна
Рід військ СБ України
Війни / битвиАнтитерористична операція на сході України (2014)
Командування
Альфа
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Генадій Іва́нович Кузнєцо́в — український спецпризначенець. Генерал-майор СБУ[1]. Керівник Центру спецоперацій із боротьби з тероризмом СБУ. Уповноважений представник України у робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи. Заступник керівника Центру — начальник Штабу Антитерористичного центру при СБУ (2006—2010,2015- цей час)

Біографія

[ред. | ред. код]

24 лютого 2011 року за недбале ставлення до військової служби Геннадій Кузнецов був засуджений вироком Печерського районного суду Києва. https://naspravdi.today/uk/2020/07/05/holovnyy-po-obminakh/ [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

В 2007 році був керівником Антитерористичного центру при СБУ.[2]

З 7 березня 2014 року[3] до 23 січня 2015 року[4] — керівник Центру спецоперацій із боротьби з тероризмом СБУ. У квітні 2014 року був поранений внаслідок розстрілу автомобілів бійців «Альфи» під Слов'янськом.[5]

25 березня 2019 року, у день професійного свята співробітників СБУ, колишній підлеглий Кузнецова — підполковник Василь Прозоров — провів брифінг у Москві. Прозоров розповів, що з травня 2014 року він проходив службу в штабі АТЦ при СБУ, який очолює Кузнецов, і передавав спецслужбам Російської Федерації інформацію про діяльність українських силових структур, зокрема в районі проведення АТО. https://www.youtube.com/watch?v=NgH8--CCR9Y [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

11 лютого 2020 року був уповноважений представляти Україну у робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи, змінивши Валерію Лутковську.[6]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[7]
  • Указом Президента України № 105/2020 від 24 березня 2020 року за «особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету України, зразкове виконання службового обов'язку» нагороджений орденом Данила Галицького[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України №76/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
  2. СБУ подтверждает, что террористы Рудьковскому привиделись. www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 12 лютого 2020.
  3. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269/2014. Процитовано 12 лютого 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. Указ Президента України №28/2015. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 12 лютого 2020.
  5. В СБУ запевнили, що керівництво "Альфи" ніхто не звільняв: вони виконують накази. ТСН.ua (укр.). 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 12 лютого 2020.
  6. Указ Президента України №51/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  7. Указ Президента України №543/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  8. Указ Президента України від 24 березня року № 105/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]