Куп'як Дмитро Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Юрійович Куп'як
Загальна інформація
Народження6 листопада 1918(1918-11-06)
Яблунівка
Смерть13 червня 1995(1995-06-13) (76 років)
Торонто, Канада Канада
Псевдо«Клей», «Весляр», «Тятива», «Славко»
Військова служба
Рід військСБ ОУН
Війни / битви

Дмитро Юрійович Куп'як (6 листопада 1918, с. Яблунівка, нині Золочівського району Львівської області — 13 червня 1995, Торонто, Канада) — активний діяч ОУН та СБ ОУН, підприємець та меценат.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 листопада 1918 року в Яблунівці, нині Золочівського району Львівської області у незаможній селянській родині Юрія і Ганни Куп'яків. Мав брата Михайла (1912—1945), який теж належав до ОУН і загинув у бою із загоном НКВС[1].

З 1938 року член ОУН, обіймав посаду підрайонного провідника. 7 листопада 1938 заарештований польською владою та засуджений 16 лютого 1939 до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю 15 вересня 1939 року.

Закінчив у 1943 році торговельну школу у Львові.

В СБ ОУН

[ред. | ред. код]

З осені 1941 року співробітник крайової референтури СБ ОУН на Західно-Українських землях. Командир боївки СБ ОУН ЗУЗ (поч. 1944–10.1945), з якою брав участь в наскоку на Радехів 26.04.1945. Використовував псевдонім «Клей»[2].

На еміграції

[ред. | ред. код]

Виїхав нелегально у кінці 1945 року до Польщі, а згодом перебрався до Німеччини.

З червня 1947 року мешкав у Англії, а рівно через рік виїхав до Канади. Мешкав в Едмонтоні, а згодом у Торонто. В Канаді Дмитро Куп'як одружився 1953 року із Стефанією Хоркавою — дочкою українських емігрантів. Був успішним бізнесменом, власником ресторану та готелю.

У 1964 уряд СРСР почав вимагати видачі Куп'яка для засудження. Це викликало широкий резонанс в Канаді та інших країнах заходу й дало змогу ще раз висвітлити причини боротьби Дмитра Куп'яка проти радянської окупації. Уряд Канади відмовився виконувати вимоги Радянського Союзу.

1972 року взяв участь у виборах до федерального парламенту Канади від Прогресивно-Консервативної партії Канади.

Дмитро Куп'як автор книги «Спомини нерозстріляного», де описав свою боротьбу за волю України. Книга «Спомини нерозстріляного» була опублікована у 1991 році в Торонто, а у 1993 році була перевидана на львівському видавництві «Каменяр»[3][1].

Помер у Торонто (Канада) після тривалої важкої хвороби 13 червня 1995 року. Його особиста бібліотека була передана з Канади до міста Буська та села Яблунівки[1].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Відповідно до рішення сесії Буської районної ради, Яблунівській ЗОШ надано ім'я Дмитра Куп'яка. Також відкрито меморіальну таблицю на приміщенні школи, а на будинку, де він народився, встановлено пам'ятний знак[4].

Дружина Куп'яка Стефанія постійно надає школі матеріальну допомогу, зокрема за її кошти було оновлено фасад. Найкращі вихованці Буської гімназії отримують стипендію імені Дмитра Куп'яка[4].

Кінематографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Олександр Іщук, Наталія Ніколаєва Дмитро Куп'як: штрихи до біографії // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. — Вип. 9. — 2007. — С. 279—288.
  2. 13 червня — День в історії ОУН і УПА. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
  3. Куп'як Д. Спогади нерозстріляного. — Торонто—Нью-Йорк, 1991. — 431 с.
  4. а б Канадійка Стефанія Куп'як взяла участь у відкритті в Яблунівській школі Буського району меморіальної дошки на честь свого чоловіка Дмитра Куп'яка. dmytro-kupyak.livejournal.com. 8 січня 2008. Процитовано 26 липня 2024.
  5. С. М. Максименко. Кузьменко Олександр Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]