Курсанов Андрій Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курсанов.

Андрій Львович Курсанов
рос. Андрей Львович Курсанов
Народився26 жовтня (8 листопада) 1902
Москва, Російська імперія[1]
Помер20 вересня 1999(1999-09-20) (96 років)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Місце проживанняМосква
Країна

Російська імперія→

СРСР СРСР→ Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьбіохімік, викладач університету, ботанік, фізіолог, фізіолог рослин
Alma materМосковський державний університет
Галузьбіохімія
ЗакладTimiryazev Institute of Plant Physiologyd
МДУ
Вчене званняакадемік АН СРСР
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Аспіранти, докторантиM. N. Zaprometovd
Boris Vardapetyand
Guivi Sanadzed
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР[2]
Американська академія мистецтв і наук
Польська академія наук
Леопольдина
БатькоЛев Курсанов
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1969
Орден Леніна — 1953 Орден Леніна — 1966 Орден Леніна — 1972 Орден Леніна — 1975
Орден Жовтневої Революції — 1982 Орден Трудового Червоного Прапора — 1945 Орден Трудового Червоного Прапора — 1963
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1983)
Командор ордена Леопольда II
Командор ордена Леопольда II

Андрі́й Льво́вич Курса́нов (рос. Андре́й Льво́вич Курса́нов; 8 листопада 1902(19021108), Москва — 20 вересня 1999, там само) — російський біохімік, дійсний член Академії наук СРСР академік ВАСГНІЛ, син Лева Івановича Курсанова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Москві. У 1926 році закінчив фізико-математичний факультет Московського державного університету. У 1929 році — аспірантуру при МДУ[3]. У 1929—1934 роках Андрій Курсанов працював у Центральному інституті цукрової промисловості в Москві, у 1929—1937 роках — у Московській сільськогосподарській академії імені К. А. Тимірязєва, у 1935—1952 — в Інституті біохімії АН СРСР. З 1935-го по 1953 рік завідував лабораторією ензимології Інституту біохімії АН СРСР[4]. У 1940 Курсанов здобув ступінь доктора біологічних наук[5]. 4 грудня 1946 року був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР[6].

З 1952-го по 1988 рік керував Інститутом фізіології рослин імені Климента Тимірязєва АН СРСР[5]. 23 жовтня 1953 року був обраний академіком АН СРСР[6]. З 1984-го по 1988 рік очолював кафедру фізіології рослин Московського державного університету[7]. У 1985 році став академіком ВАСГНІЛ[5].

Помер 20 вересня 1999 року в Москві. Похований на Новодівочому кладовищі в Москві[8].

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]

Андрій Курсанов спільно з співробітниками Полярно-альпійського ботанічного саду та інженерами тресту «Апатит» розробив технологію виділення глюкозної патоки з лишайників[9].

Заснував журнал «Физиология растений»[4][10].

Займався дослідженням ферментів у рослинних тканинах. Разом із Михайлом Миколайовичем Запрометовим виявив здатність чайних катехінів зміцнювати стінки кровоносних капілярів[4].

З'ясував етапи первинного впровадження азотних, фосфорних і калійних солей в обмін речовин поглинальних клітин коріння рослин. Розвинув вчення про рух органічних речовин у рослинах і про відкладення їх на запас. Курсанов був член низки зарубіжних академій і товариств[4].

Загалом Андрій Курсанов опублікував 350 наукових праць, зокрема близько десяти книжок і брошур. Мав авторське свідоцтво на винахід. Низку його праць опубліковано за кордоном[11].

Праці

[ред. | ред. код]
  • Обратимое действие ферментов в живой растительной клетке / Ин-т биохимии. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1940. — 232 с.
  • Углеводный состав лишайников Кольского полуострова в связи с вопросом получения глюкозы на Севере. — М., 1945
  • Лишайники и их практическое использование / співавт. Н. Н. Дьячков; Ин-т биохимии им. А. Н. Баха. — М.; Л.: Изд-во АН ССР, 1945. — 54 с.
  • Меченые атомы в разработке научных основ питания растений. — М.: Изд-во АН СССР, 1954. — 31 с.
  • Использование в СССР радиоактивных изотопов в биологии и сельском хозяйстве, 1955
  • По Франции и Западной Африке. — М: Государственное издательство географической литературы, 1956. 271 с.
  • Корневая система растений как орган обмена веществ, «Изв. АН СССР. Сер. биол.», 1957, № 6;
  • Взаимосвязь физиологических процессов в растении, М., 1960 (Тимирязевские чтения 20);
  • Транспорт в растениях органических веществ — метаболитов, «Успехи современной биологии», 1966, т. 62, № 2(5);
  • Кислородный режим корней и транспорт кислорода в растении, «Сельскохозяйственная биология», 1970, т. 5, № 2 (разом із с Б. Б. Вартапетяном).
  • Ломоносов и Академия наук, 1975
  • Транспорт ассимиляторов в растении. — М.: Наука, 1976. — 646 с.
  • Ученый и аудитория. — М.: Наука, 1982. — 272 с.
  • Период поисков и обновления // Новые направления в физиологии растений. М., 1985. С. 9-16.
  • Физиология растений в Московском университете: (к 125-летию кафедры) / соавт. Л. А. Фролова // Физиология растений. 1988. Т.35, № 6. С. 1238—1242.
  • Институт физиологии растений им. К. А. Тимирязева Академии наук СССР (1890—1990) // Физиология растений. 1990. Т.37, № 5. С. 839—850.
  • Физиология растений в системе биологических наук // Физиология растений. 1997. Т.44, № 6. С. 806—808.
  • Развитие исследований природы флоэмного транспорта: активность проводящих элементов / соавт.: М. В. Туркина, О. А. Павлинова // Физиология растений. 1999. Т.46, № 5. С. 811—822.

Література

[ред. | ред. код]
  • Андрей Львович Курсанов, М., 1966 (АН СССР. Материалы к биобиблиографии ученых СССР. Серия биологических наук, в. 3).
  • Андрей Львович Курсанов: Жизнь и творчество. — М.: Наука, 2004, 424 с. ISBN 5-02-032799-9

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Курсанов Андрей Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-1490.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  3. ↑ Курсанов Андрей Львович (рос.). Всё о московском университете. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  4. ↑ а б в г д Стаття про Андрія Курсанова у Великій радянській енциклопедії
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м Курсанов Андрей Львович (рос.). Портал Российской академии сельскохозяйственных наук. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  6. ↑ а б Курсанов Андрей Львович (рос.). Информационная система «Архивы Российской академии наук». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 квітня 2012.
  7. ↑ История кафедры (рос.). Кафедра физиологии растений Московского государственного университета. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  8. ↑ Могила А. Л. Курсанова на Новодевичьем кладбище. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2015.
  9. ↑ История создания полярно-альпийского ботанического сада (рос.). Полярно-альпийский ботанический сад-институт им. Николая Александрович Аврорина КНЦ РАН. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  10. ↑ Журнал "Физиология растений": первые 55 шагов на пути к совершенству (рос.). Журнал "Физиология растений" Российской академии наук. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 11 квітня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= (довідка)
  11. ↑ Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ, РАН. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 23 вересня 2020.
  12. ↑ Награжденные золотой медалью имени М. В. Ломоносова (рос.). Российская академия наук. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 квітня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курсанов_Андрій_Львович&oldid=39994387