Кучерук Микола Герасимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Герасимович Кучерук
Народився29 травня 1960(1960-05-29) (64 роки)
Дермань
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, бізнесмен
Alma materНаціональний університет харчових технологій
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання
Посаданародний депутат України[1]
ПартіяВО «Батьківщина»
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Сайтkucheruk.org
Україна Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Микола Герасимович Кучерук (нар. 29 травня 1960(19600529), село Дермань, Здолбунівський район, Рівненська область) — український політик та бізнесмен. Голова правління ПАТ «Родина». Народний депутат України 7 скликання. Депутат Рівненської обласної ради.

Миколу Кучерука називають в Україні «зефірним королем» через виробництво зефіру його заводом «Родина».[джерело?]

Помічений в порушенні ст. 84 Конституції України щодо особистого голосування у Верховній Раді[2].

Освіта

[ред. | ред. код]

З 1977 по 1978 роки навчався у Рівненському технічному училищі. У 1993 році закінчив економічний факультет Київського національного університету харчових технологій за спеціальністю «інженер-економіст», кваліфікація «Економіка і організація виробництв харчової промисловості».

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 1978 році токарем заводу «Серп і молот» у місті Харкові.

У 1978—1981 роках проходив службу в лавах Радянської Армії.

У 1981—1982 роках працював наладчиком-автоматником заводу тракторних запчастин у Рівному, у 1982—1983 роках — токарем ПМК-178 у місті Костопіль, з червня по грудень 1983 року — токарем Костопільського заводу продтоварів, з грудня 1983 до 1988 року — механіком цього заводу.

У 1988—1999 роках працював головним інженером Костопільського заводу продтоварів. У 1999 році на загальних зборах акціонерів був обраний директором акціонерного товариства «Костопільський завод продтоварів».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 2005 року — член політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». У 2006 році обраний депутатом Рівненської обласної ради від Блоку Юлії Тимошенко. Голова постійної комісії обласної ради V скликання з питань розвитку підприємництва та залучення інвестицій, керівник фракції БЮТ в обласній раді. У 2010 році повторно обраний по одномандатному виборчому округу № 20 (Костопільський район) від Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина».

На парламентських виборах 2012 року обраний народним депутатом України по виборчому округу № 156 (центр — місто Сарни). За нього проголосувало 29 615 виборців (32,17 %)[3].

У Верховній Раді став заступником голови Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики.

З 2022 року — перший заступник голови Рівненської обласної ради.

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений. Має дві доньки.

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Рішенням Костопільської міської ради № 633 від 5 лютого 2009 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Костопіль»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Депутати в Раді влаштували "парад кнопкодавства". Українська Правда. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  3. Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 156. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 січня 2013.
  4. Почесні громадяни. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]