Липа Петра Могили
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0%2C_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%2C_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB..jpg/220px-%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0%2C_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%2C_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB..jpg)
Липа Петра Могили — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, одна із найстаріших лип Києва. Знаходиться на початку Андріївського узвозу поруч із Національним музеєм історії України та залишками фундаменту Десятинної церкви. Вік липи — близько 400 років. Стовбур дерева має обхват 5 метрів, висота — 10 метрів. За легендою посаджена митрополитом Петром Могилою у 1635 році на честь часткової відбудови Десятинної церкви. За іншою версією липі вже вісімсот років і вона застала ще не зруйновану Десятинну церкву і останніх київських князів[джерело?].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0%2C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0.jpg/220px-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0%2C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0.jpg)
Дерево взяте під державну охорону у 1972 році. Має огорожу та охоронний знак.
У 2007 році Київським еколого-культурним центром було здійснене лікування дерева.[1]
12 травня 2022 року під впливом сильного вітру та зливи дерево було пошкоджене, внаслідок чого була відламана частина стовбура[2].
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Липа Петра Могили |
- ↑ Лікування липи Петра Могили в історичному центрі Києва. Фоторепортаж [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Києві негода спричинила відключення світла, а також зламалася 400-річна липа. pravda.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- Шнайдер С. Л., Борейко В. Е., Стеценко Н. Ф. 500 выдающихся деревьев Украины. — Киев : «Лотос», 2011.(рос.)
|