Ліщинський Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Ліщинський
 Підполковник
Загальна інформація
Народження23 серпня 1904(1904-08-23)
м. Комарно, нині Львівська область
Смерть20 листопада 1993(1993-11-20) (89 років)
м. Філадельфія, США США
ПохованняУкраїнський цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Військова служба
Приналежність УНР
Рід військ 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Ліщинський Михайло (* 23 серпня 1904, м. Комарно, нині Львівська область — † 20 листопада 1993, м. Філадельфія, США) — Український військовий та ветеранський діяч, юридично довірена особа генерала Павла Шандрука.

Життєпис

[ред. | ред. код]
поручник Михайло Ліщинський в центрі з вояками. Червень-липень 1944

Народився 23 серпня 1904 року в місті Комарно (нині Львівська область).

Працював директором торговельної школи в Радехові. Служив у польській армії.

У Другій світовій війні служить в ранзі ваффен-оберштурмфюрер (поручник) у дивізії «Галичина», командир 3-ї роти 1-го батальйону 29-го полку дивізії. В боях проти радянської армії під Бродами втратив руку, але прорвався із оточення. Згодом капітан 1 УД УНА, служив у 6-му відділі штабу дивізії. Перебував у американському полоні. Згодом проживав у місті Берхтесгадені в Німеччині.

Емігрував до США, де був чільний діяч братства дивізійників «Броди», голова фонду інвалідів ОБВУА (Об'єднання Бувших Вояків — Українців Америки).

Уряд УНР на вигнанні підвищив його звання до рангу полковника.

Помер у Філадельфії, похований на Українському цвинтарі святої Марії (Фокс Чейз) там же.

Родина

[ред. | ред. код]

Син Михайла Ліщинського Юрій-Лев Ліщинський загинув у В'єтнамі 5 липня 1970 року, похований у Філядельфії.

Праці

[ред. | ред. код]

Є автором кількох статтей:

  • «П-полк. Михайло Ліщинський. БИТВА УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ ПІД БРОДАМИ У СВІТЛІ ВОРОЖИХ МАТЕРІЯЛІВ. Український щоденник "Свобода", 29 липня 1969»
  • «Михайло Ліщинський. "EST MODUS IN REBUS"»

Література

[ред. | ред. код]
  • І.Іваньков. Йшла Дивізія.Львів 2020. Пропала грамота. ISBN 978-966-97980-4-6

Посилання

[ред. | ред. код]