Мааська школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маастрихт, базиліка Діви Марії. Східний хор з різьбленими капітелями (XII століття)
Музей Курція, Льєж. П'єр Будон або рельєф Аполлона (XII століття)
Льєж, церква Святого Варфоломія. Купіль роботи Реньє де Юї (деталь)
Сінт-Оділієнберг. Базиліка Святих Віро, Плехельмуса та Отгеруса

Мааська школа або мааське мистецтво — регіональний стиль мистецтва, який розвинувся у долині річки Маас у сучасній Бельгії, Нідерландах і Німеччині. Хоча в широкому розумінні термін охоплює мистецтво з цієї області за всі періоди, він як правило позначає період романського мистецтва, коли мааська романська архітектура, різьблення по каменю, роботи по металу, емалі і ілюмінування манускриптів досягли високого рівня розвитку в XI—XIII століттях.

Розвиток мааського мистецтва і географічне поширення

[ред. | ред. код]

Долина Маас лежала у самому серці Імперії Каролінгів і тому стиль мав коріння переважно зі спадщини традицій Каролінзького мистецтва. Так мааське мистецтво містить містить сильні класичні елементи, які відокремлюють його від міжнародного романського стилю в інших місцях того періоду, наприклад у Франції,[1] Німеччині[2] , Англії та Італії. Втім, він розділяє з основним напрямком романського мистецтва елементи, такі як поводження з простором. Хоча іконографія XI і XII століть мааського мистецтва багато в чому спирається на біблійне натхнення, деякі з майстерно різьблених капітелів у двох головних церквах Маастрихту зображують сцени з багатьох аспектів повсякденного життя, а також зображення з інтригуючого світу фантазії.

Мааський регіон було сформований переважно кордонами Єпископства Льєжського, яке мало сильні політичні зв'язки з імператорами Священної Римської імперії, а також єпископами Кельна. Основні художні центри регіону були у містах Льєж, Юї, Дінан, Намюр, Тонгерен, Маастрихт, Рурмонд і Аахен, а також ряді важливих монастирів: Сінт-Трейден, Алденейк, Херкенроде, Авербоде, Мунстербілцен, Сустерен, Сінт Оділієнберг, Ролдук, Буртшайд, Корнелімюнстер, Ставелот, Нівель, Олне, Флореф, Фльоне, Сель, Гемблу і Лоб. Мааське мистецтво на своєму піку мало сильний вплив на прикордонні регіони, зокрема, на мистецтво Рейнської області (Кельн, Бонн).

Основні моменти мааського мистецтва

[ред. | ред. код]

Мааське романське мистецтво описується мистецтвознавцями як перший золотий вік нідерландського мистецтва (до раннього нідерландського живопису і Золотого віку голландського живопису). Зазвичай термін мааське мистецтво не включає середньовічну літературу, хоча Генріха фон Фельдеке можна вважати першим поетом, який писав середньонідерландською (а також середньоверхньонімецькою) мовою.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Мааську архітектуру можна розглядати як своєрідне відгалуження романської архітектури, регіональний стиль, який створив вражаючі церкви у Аахені, Льєжі і Маастрихт, а також монастирі в сільській місцевості. Повністю розвинений мааський стиль XII століття є сумішшю старих традицій долин Маас та іноземних впливів, переважно занесених з Рейнської області і Італії. Визначною особливістю мааської архітектури є замкнутий вестверк. На жаль, деякі з найбільших церков, в  першу чергу собор Льєжа і монастирі Ставелот та Сінт-Трейден, були зруйновані.

  • Колишня колегіальна церква Святого Варфоломея, Льєж
  • Колишня монастирська церква Сен-Дені (Льєж)
  • Колишня колегіальна церква св. Іоанна, Льєж
  • Колишня Соборна церква Богоматері, Юі
  • Колишня Соборна церква Сент-Джордж і Сент-Оде, Амай
  • Колишня колегіальна церква Сент-Етьєн, Ваха
  • Колишня колегіальна церква Фос-ла-Віль
  • Колишнього монастирська церква Санкт-Гертруди, Нівель
  • Колишня монастирська церква Сен Урсмера, Лоб
  • Колишня монастирська церква Сель
  • Базиліка святого Серватія, Маастрихт
  • Базиліка Діви Марії, Маастрихт
  • Колишня монастирська церкві, Алденейк
  • Колишня монастирська церква, Ролдук
  • Колишня монастирська церква, Сустерен
  • Колишня монастирська церква, Сінт Оділієнберг
  • Мунстеркерк, Рурмонд
  • Аахенський собор (вестверк)

Різьблення по каменю

[ред. | ред. код]

Мааське різьблення по каменю досягло піку в XII столітті в Маастрихті, Льєжі і Нівелі. Маастрихтські 'metsen' (різьбярі по каменю) працювали над капітелями і барельєфами аж до Утрехта, Бонна і Айзенаха.

  • Різьблені капітелі у західних галереях базиліки Святого Серватія, Маастрихт (XII століття)
  • Різьблені капітелі у східному хорі базиліки Діви Марії, Маастрихт (XII століття)
  • Різьблені капітелі у крипті церкви абатства Ролдук (XII століття)
  • «Діва Марія з собору Руперта» (фр. Vierge de Dom Rupert) (XII століття), музей Курція, Льєж
  • Рельєф «П'єр Будон» (XII століття), музей Курція, Льєж
  • Портал Самсона, колегіальна церква Св. Гертруди, Нівель
  • Купель, Фурно (Намюр)
  • Рельєф «Клятва на мощах» (XII століття), базиліка Діви Марії, Маастрихт
  • Тимпан «Majestas Domini» (XII століття), базиліка Святого Серватія, Маастрихт
  • Подвійний рельєф екрану хору (XII століття), базиліка Святого Серватія, Маастрихт
  • Рельєф з 4-х частин в церкві Святого Петра, Утрехт

Праці по металу

[ред. | ред. код]

Праця по металу вважається високим мистецтвом XII — початку XIII століття в регіоні Маас, маючи кульмінацією роботи Ніколаса Верденського, які мають суто високу якість. Серед його найкращих робіт — Рака трьох королів в Кельнському соборі, Рака Св.Анно II, єпископа Кельнського, в Зігбургу і Рака Богоматері в Турне. Інші важливими майстрами по металу були Реньє де Юї і Уго д'Уані. Приклади робіт:

Живопис, ілюмінація та інші твори мистецтва

[ред. | ред. код]

До нашого часу дійшло дуже мало від того, що повинно бути вражаючою кількістю мааських фресок. Вольфрам фон Ешенбах, у своїй праці «Парцифаль» висловив високу оцінку художникам Маастрихту (і Кельну)[4]. Ілюмінування манускриптів, як і інші види мистецтва, досягло свого апогею в другій половині XII століття. Основними центрами були абатства Сен-Лорана в Льєжі і абатства Ставелоту і Лобу. Ще одним високорозвиненим мистецтвом було нанесення склоподібної емалі.

  • Фрески склепіння хору (сильно відновлені). Базиліка Святого Серватія, Маастрихт
  • Ставелотська Біблія (XI століття). Британська Бібліотека
  • Біблія Флорефе (XII століття). Британська Бібліотека, Лондон
  • Євангеліарій з Авербоде (XII століття). Університетська Бібліотека, Льєж
  • Манускрипти з абатства Сінт-Трейден
  • Євангеліарій з Нотгера (X-XII століття)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. www.musee-moyenage.fr. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005. Процитовано 16 липня 2016.
  2. www.musee-moyenage.fr. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005. Процитовано 16 липня 2016.
  3. Ретабло П'ятидесятниці. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005. Процитовано 16 липня 2016.
  4. Парцифаль, 158, 13-16. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 16 липня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]