Макович Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Макович
Народження1862(1862)
Смерть22 травня 1920(1920-05-22)
там само
ПохованняЯнівський цвинтар
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів
Архітектурний стильісторизм, модерн
CMNS: Макович Михайло у Вікісховищі

Мако́вич Миха́йло (1862, Львів — 22 травня 1920, там само) — львівський скульптор і архітектор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1862 року у Львові в українській родині. Будівельну діяльність розпочав 1885 року, отримавши патент мулярського майстра. Власний каменярський заклад знаходився на нинішній вулиці Гіпсовій, 5. Від 1894 був членом «Товариства розвитку і покращення міста Львова»[1]. 1902 року обраний до міської ради Львова[2]. У 19081920 роках був головою «Промислового товариства концесійних будівничих, теслів і каменярів». 1898 року, будучи «Курковим королем», планував встановити у парку біля будинку Куркового товариства пам'ятник Шевченкові (не реалізовано). Власним коштом і, ймовірно, за власним проектом[1]. 1912 року входив до складу журі конкурсу на ескізи дому Ремісничої палати у Львові (1912)[3].

Помер 22 травня 1920 року у Львові, похований на Янівському цвинтарі. У міжвоєнні роки у Львові працював син Маковича — архітектор Михайло Макович молодший[1].

Роботи у Львові

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Енциклопедія Львова т.4, 2012, с. 475.
  2. Emwin [Michał Marian Winiarski]. Nowi Ojcowie Miasta. — 1902. (пол.)
  3. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58. (пол.)
  4. Бойко О. Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 41, 49. — ISBN 966-8849-30-2.
  5. Betlej A. Kościół p. w. Św. Józefa i Bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 207. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  6. а б в Енциклопедія Львова т.4, 2012, с. 476.

Джерела

[ред. | ред. код]