Маркова Рімма Меєрівна
Маркова Рімма Меєрівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 5 грудня 1951[1] (72 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
Країна | Росія СРСР Швеція | |||
Діяльність | письменниця, поетеса, педагог, вчителька | |||
Мова творів | російська | |||
| ||||
Римма Меєрівна (Мейєрівна) Маркова (нар. 5 грудня 1951, Ленінград) — російська та шведська поетеса та прозаїк.
Закінчила художньо-графічний факультет Ленінградського державного педагогічного інституту імені А. І. Герцена.
Після закінчення інституту працювала у дитячій мистецькій школі міста Апатити Мурманської області.
У середині 80-х вернулась у Леніград.
З 1994 року живе і працює в Стокгольмі, Швеція. Викладає графіку, малювання і російську мову.
В юності відвідувала літературний клуб «Дерзание» Ленінградського палацу піонерів,[2] багато членів якого знайшли популярність в літературному світі.
Перша збірка віршів вийшла в 1979 році, потім в 1981 і 1984 роках в Мурманському книжковому видавництві вийшли збірки «Хибинський зошит» і «Полярне сонце»[3]. Пізніше, вже в Швеції, були написані повість «Чорний вікінг» і короткий роман «Штольц» (опублікований в журналі «Нева»[4]).
Автор безлічі журнальних і газетних публікацій.
Організатор культурного товариства «Зустріч» [Архівовано 1 листопада 2013 у Wayback Machine.].
Учасник фестивалів російсько-грузинської поезії [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.], які організовують Міжнародний культурно-просвітницький союз «Русский клуб» і Міжнародна Федерація російськомовних письменників [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.].
- Головний приз конкурсу «Емігрантська ліра-2011»[недоступне посилання з квітня 2019] — «Золотий Манекен-Піс».
- «Просвітитель року — 2011», Стокгольм[недоступне посилання з квітня 2019] — «2011 års folkbildare i Stockholm».
- Третя премія Четвертого міжнародного конкунсу російської поезії «Під небом Балтики-2011» і перше місце в номінації «Лірична і любовна поезія».
- Хибинський зошит : Вірші / Рімма Маркова. — Мурманськ: Кн. вид-во, 1981.[5]
- Полярне сонце : Вірші / Рімма Маркова. — Мурманськ: Кн. вид-во, 1987.[6]
- Спроба невиїзду: Поетичний щоденник : Вірші / Рімма Маркова. — СПб. : Нева, 1994 -[7]
- Листи до улюбленого = Brev till min alskade : Вірші / Рімма Маркова. — Nacka, 1999.. Авторський переклад на швед. мові.: Rimma Markova. — Текст парал. на рос. і швед. мові.[8]
- Fönstret (Вікно) : Вірші / Rimma Markova — Bromma: Megilla-förl, 2001.. Переклад на шведський Анніки Бекстрём (Annika Bäckström).[9]
- Чорний вікінг : Повість / Рімма Маркова — Фінляндія: Журнал «Literarus» , 2004.
- Єврейська чапля : Дитяча розповідь / Рімма Маркова — США, журнал «Маленька компанія» [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] , 2006.
- Вірші про Грузію : Вірші / Рімма Маркова. — журнал «Хрещатик» випуск 42, 2008.
- На пагорбах Грузії : Вірші / Рімма Маркова. — журнал «Дружба народів» № 5, 2008.
- Штольц : Повість / Рімма Маркова. — журнал «Нева» № 9, 2006.
- Мій виставковий зал : Вірші / Рімма Маркова. — Вільнюс: Standartu Spaustuve, 2012.[10]
- Ліс голосів : Санкт Петербург, «Контраст», 2015
- Та Грузія, яку співаю: Калінінград, 2016
- 7 ryska poeter i Stockholm = Сім російських поетів в Стокгольмі : Вірші різних авторів / Borås: Invandrarförl., 1996.. Шведською мовою.[11]
- En novell, kanske? / Metamorfos [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (журнал шведською мовою) № 4, 1999..
- Den svarte vikingen : Переклад на шведську мову / Rimma Markova, 2008. Перекладач Амбьуорн Мадегорд (Ambjörn Madegård) за участі автора. — Текст парал. на рос. і швед. мові.[12]
- Штольц / Рімма Маркова — По тексту поставлена вистава на «Радіо Росії» в програмі «Літературні читання».
- ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Елена Пудовкина, Клуб «Дерзание», Журнал «Пчела» № 26-27 (май—август 2000). Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 28 жовтня 2010.
- ↑ Зоя Кабыш. (10 августа 2011). Печальная муза Риммы Марковой. Мурманский вестник. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 24 квітня 2012.
- ↑ Римма Маркова. Штольц (повесть) [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] // Нева. — 2006. — № 9.
- ↑ 5000 экз. — Ссылка на каталог [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ 5000 экз. — Ссылка на каталог [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ 1000 экз. — BookSources/5875160322 ISBN 5-87516-032-2.
- ↑ BookSources/916307933X ISBN 91-630-7933-X — Ссылка на каталог [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ BookSources/9189340140 ISBN 91-89340-14-0
- ↑ BookSources/9789955488576 ISBN 978-9955-488-57-6.
- ↑ BookSources/9179060048 ISBN 91-7906-004-8
- ↑ BookSources/9789163331268 ISBN 978-916333126-8
- стаття про Маркову, Мурманський вісник [Архівовано 5 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Будинок російського зарубіжжя ім. [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Солженіцина, стаття про Маркову [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Аудіотеатр за творами[недоступне посилання з квітня 2019] Р. Маркової[недоступне посилання з квітня 2019]
- Публікації в журнальному залі [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
- На сайті Bok.nu[недоступне посилання з квітня 2019]
- На сайті IMMI (Immigrand-institutet): Rimma Markova [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ірина Макридова. (19 лютого 2007). Римма Маркова о шведском ”Обломове” - Штольце. Радіо Швеція - Ryska: Шведські новини на російській. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 24 квітня 2012.
- Рімма Маркова в бібліотеці «Шведської пальми» [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]