Моріо західний
Моріо західний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Onychognathus neumanni Alexander, 1908 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Amydrus neumanni Alexander, 1908 Onychognathus morio neumanni | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мо́ріо західний[2] (Onychognathus neumanni) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в регіоні Сахелю. Вид названий на честь німецького орнітолога Оскара Ноймана[en][3]. Раніше вважався конспецифічним з рудокрилим моріо.
Довжина птаха становить 20—30 см. Забарвлення переважно чорне, блискуче за винятком рудувато-коричневих махових пер, особливо помітних в польоті. Самиці мають тьмяніше, попелясто-сіре забарвлення з темними смугами. Райдужки темно-червоні, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, очі у них карі.
Виділяють два підвиди:[4]
- O. n. modicus Bates, GL, 1932 — від південної Мавританії і східного Сенегалу до західного Малі і північного Кот-д'Івуару;
- O. n. neumanni (Alexander, 1908) — від східного Малі до західного Судану (Дарфур) і заходу ЦАР.
Ареал західних моріо дуже фрагментований. Вони мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гвінеї, Малі, Кот-д'Івуарі, Буркіна-Фасо, Нігері, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці і Судані. Вони живуть серед скелястих виступів, на висоті від 500 до 2500 м над рівнем моря. Живляться плодами і комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Onychognathus neumanni. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 269. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |