Новоселенгинськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Новоселенгинськ
рос. Новоселенгинск
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бурятія
Муніципальний район Селенгинський район
Поселення Сільське поселення Нижньоубукунське
Код ЗКАТУ: 81248855001[1]
Код ЗКТМО: 81648455101
Основні дані
Населення 2067 осіб (2015 рік)
Поштові індекси 671194
Географічні координати: 51°06′11″ пн. ш. 106°41′12″ сх. д. / 51.10305556002777649° пн. ш. 106.68666667002777615° сх. д. / 51.10305556002777649; 106.68666667002777615Координати: 51°06′11″ пн. ш. 106°41′12″ сх. д. / 51.10305556002777649° пн. ш. 106.68666667002777615° сх. д. / 51.10305556002777649; 106.68666667002777615
Часовий пояс UTC+8
Мапа
Новоселенгинськ (Росія)
Новоселенгинськ
Новоселенгинськ

Новоселенгинськ (Бурятія)
Новоселенгинськ
Новоселенгинськ

Мапа


CMNS: Новоселенгинськ у Вікісховищі

Новоселенгинськ (рос. Новоселенгинск) — селище Селенгинського району, Бурятії Росії. Входить до складу Сільського поселення Нижньоубукунське. Населення — 2067 осіб (2015 рік).

Новоселенгинськ, з городищем Старий Селенгинськ на правому березі річки Селенги, є одним з п'яти історичних міст Бурятії. Мав статус міста з 1684 по 1906 рік.

Географія

[ред. | ред. код]

Селище лежить на лівому березі річки Селенга, зі східної сторони федеральної автомагістралі А340 (Кяхтинський тракт), за 24 км на південь від районного центру - міста Гусиноозерська.

Історія Селенгінську

[ред. | ред. код]
Новоселенгинськ. На задньому плані Селенгинский Спаський собор старого міста

У 1665 році козаки під керівництвом Гаврила Ловцова побудували Селенгинський острог поблизу впадання річки Чикой в Селенгу. У 1670 році острог став адміністративним, військовим і торговим центром Забайкалля, де розташовувалися резиденція воєводи і канцелярія прикордонних справ. До острогу були приписані всі засновані на той час російські поселення Забайкалля: Кабанський, Баргузинський, Іллінський, Верхньоангарський та ін. остроги.

У 1684 році Селенгинский острог отримав статус міста.

На початку 1688 року загони монгольського Тушету-хана, союзника цінського Китаю, осаджували острог. Командував обороною український гетьман Дем'ян Многогрішний, який був у Бурятії у засланні. Більш ніж двомісячна облога закінчилася поразкою монгольських загонів і підписанням Нерчинського договору.

У 1680-ті роки за 35 верст на північ від міста був побудований солеварний завод.

До 1745 року Селенгинськ став найбільшим містом Забайкалля з населенням понад 4 тисячі осіб. До 1755 року через Селенгинськ проходять в Китай казенні торгові каравани. У 1727 році Росія підписала з Китаєм новий торговий договір. Будується місто Троїцькосавськ, за три верстах від нього торгова слобода Кяхта і китайське торгове місто Кяхтинський Маймачен. Починається приватний торг з китайськими купцями в Кяхті. Селенгинськ починає поступово приходити в занепад.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Код ЗКАТУ для населених пунктів Селенгинського району(рос.)