Нілуфер Юмлу (співачка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нілуфер Юмлу
ПсевдоNilüfer
Народилася31 травня 1955(1955-05-31)[1] (69 років)
Стамбул, Туреччина
ГромадянствоТуреччина
НаціональністьТурки
Діяльністьспівачка, авторка пісень, студійна виконавиця
Alma materLiceo Italianod
Знання мовтурецька
Роки активності1972 — тепер. час
Жанрпоп
Посадапосол доброї волі ЮНІСЕФ[d]
У шлюбі зÇetin Akcand
IMDbID 1524405
Сайтniluferonline.org

Нілуфер Юмлу, відома як Nilüfer (тур. Nilüfer Yumlu; 31 травня 1955) — турецька співачка, автор пісень і продюсер. Була одним з провідних композиторів турецької поп-музики з початку 1970-х. Стала відомою після своєї першої 45-ки (грамплатівка 45 об.хв), яку вона впустила в 1972 році. У 1973 році вона підтвердила свій успіх з піснею Світ повертається. Окрім «Світ обертається», серед турецької поп-музики відомі ще декілька її творів. Каяхан, який заспівав пісню «Сніжинки» в її альбомі «Nilüfer '84» спільно працював з нею до кінця 90-х, займав важливе місце в її музичній кар'єрі. Разом з гуртом Nazar вона представляла Туреччину на пісенному конкурсі Євробачення 1978 року, де розділила 18-е місце із Сея Сімолою з Фінляндії. З 1997 року вона була національним послом Туреччини в ЮНІСЕФ[2]. У 1998 році їй було присвоєно почесне звання Державної артистки Туреччини[3]. Захворіла на рак молочної залози, але після дев'ятимісячного лікування перемогла хворобу[4].Після багатьох альбомів, які мали велику кількість продаж в 80-х та 90-х роках, піком творчості став музичний альбом Nilüfer. Було продано понад 750 тисяч примірників[5][6] Потім вийшли ще 13 альбомів співачки. У 2015 році співачка випустила альбом «My Own Heaven».

Життя та кар'єра

[ред. | ред. код]

1955—1969: Дитинство та юність

[ред. | ред. код]

Народилась і виросла в відомому районі Стамбула Cihangir. Провела дитинство в будинку, де батько грав на фортепіано, а мати співала турецьку класичну музику. Коли їй виповнилося 11 років, Нілуфер почала навчання в школі Фірузаша, а потім продовжила навчання в Приватній італійській середній школі[7][8].

1970—1979: 70-ті роки

[ред. | ред. код]

1970 — перемога у вокальному конкурсі «Золотий голос», конкурсна пісня — «Роки без тебе». Перший сценічний досвід отримала на Ізмірській ярмарці, де, найбільш очікуваним гостем був Зекі Мюрен. У 1975 році Нілуфер Юмлу реалізувала пропозицію німецьких продюсерів, і записала ряд композицій, які мали великий комерційний успіх в Туреччині.

1980—1989: 80-ті роки

[ред. | ред. код]

Альбом "Nilüfer'80 " та " Sensiz Olmaz " вийшов вслід за альбомом «Nilüfer'84», і серед хітів альбому були незабутні пісні, такі як «Say Anything», «Donsen Bile Donsen Bile», «Snowflakes». З цим альбомом Нілуфер почала розміщувати композиції Kayahan у своїх альбомах. Випустила свій альбом Bir Selam Yeter у 1985 році. Найбільша особливість цього альбому полягала в тому, що він включав її першу повністю власну пісню «Men Crying». Композитор, якому вдалося отримати першу премію на Середземноморському пісенному конкурсі зі своєю композицією «Гекелер» на Каяхані у 1986 році, у 1987 році створила свій альбом " Гецелер ", що зміцнило її репутацію та представило у світі наступного року. У цьому альбомі артистка співала естрадні пісні та хіт «Geceler», раніше озвучений іншими виконавцями. Цей альбом супроводжувався у 1988 році альбомом «Есмер Гюнлер».

1990—1999: 90-ті

[ред. | ред. код]

Альбом «Sen Mühimsin» вийшов в 1990 році. В альбомі Nilüfer співпрацювала з такими видатними композиторами як Каяхан, Аднан Ергіль, Онно Тунч. Цей альбом супроводжувався альбомом Ne Masal Ne Rüya випущеним в 1994 році.

Вихід цього альбому був визнаний гідним багатьох нагород, зокрема нагород музичної відео-музики Kral TV та премій «Золотий метелик», які вона вигравала незліченну кількість разів раніше, і була обрана найкращою артисткою жіночої статі 1997 року. У лютому 1998 року випустила свій альбом «Yet Yetmişe», колекційний альбом, який співала у 70-х роках, і зібрав її пісні, які тепер стали класикою. Цей альбом включав нові аранжування таких пісень, як «Світ повертається», «Що трапилося зі мною», «Хто тобі зателефонував», «Я знову плачу», «Останній арзум».

2000-теперішній час: 2000-ті роки

[ред. | ред. код]

У серпні 2001 року вийшов новий альбом «Büyük Aşkım». Такі пісні, як «Söz Güzelim», «Did You Me Me», «My Great Love», «Tell Me My Friend», стали визначними піснями цього альбому.

У 2004 році вона отримала на музичному ринку Туреччини підтримку від компанії Odeon. Композитор, яка випустила сингл «Ти не знав мене» як провісник нового альбому в 2008 році, презентував глядачам новий альбом під назвою Хаял. У травні 2010 року була опублікована її біографія «Все це», опублікована Біркан Усаллі. Композитор, яка зробила новий сингл "Жорстоке рішення " на початку 2010 року, з'явилася в лютому 2011 року зі своїм новим альбомом під назвою12 дуетів. Цей проект, який вона підготувала у співпраці з рок-музикантами, також завоював золоті нагороди з альбомом[9], а у 2013 році випустила 13 альбомів «Дует». У 2015 році співачка випустила альбом «My Own Heaven».

Nilufer 2007 року, проводить понад 3000 концертів[10], вважається одним із найважливіших артистів звукозапису в Туреччині. Відома як успішний сценічний актор із потужним звучанням.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Нілуфер Юмлу у 1974 році була заручена. Одружилася з продюсером Єшилом Гіресунлу в 1977 році, розлучилися в 1981 році. Одружилася знову з Четіна Аккан в 1984 році, розлучилися в 1986 році. У 2000 році вона усиновила доньку Айше Назлі[8].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]

Сімейний набір

[ред. | ред. код]
  • 1970 & 1980 Odeon Yılları (2006)
  • Bir Arada (2010)
  • 12 + 13 Düet (2014)

45-ки та сингли

[ред. | ред. код]
  • Kalbim Bir Pusula — Ağlıyorum Yine (1972)
  • Dünya Dönüyor — Neden (1973)
  • Göreceksin Kendini — Aldanırım Sanma (1973)
  • Hatıra Defteri — Sen de Söyle (1973)
  • Arkadaş Dur Bekle — Kim Ayırdı Sevenleri (1973) (Modern Folk Üçlüsü ve Tanju Okan'la birlikte.)
  • Akdeniz Çocukları — Akdeniz Çocukları (Enstrümental) (1973) (Ali Kocatepe, Gökben, Ertan Anapa, Есін Енгін ve Füsun Önal'la birlikte.)
  • Al Beni Çal Beni — Körebe (1974)
  • Söyle Söyle Sever mi? — Başıma Gelenler (1974)
  • Boşver — Boşverdim (1975)
  • Oh Ya — Ara Sıra Bazı Bazı (1975)
  • Bau Mir ein Paradies — Anatol (1975)
  • Ali — Italiano (1975)
  • Bilder im Meinem Herzen — Warum mussausgerechnet er es sein (1976)
  • Of Aman Aman — Kaderime Kaderime (1976)
  • Kim Arar Seni — Başka Sözüm Yok (1977)
  • Ne Olacak Şimdi — Pişman Olacaksın (1977)
  • Sevince — Darling (1978)
  • Oh Oh — Beyaz Mendil (1979)
  • Ben Seni Seven Kadın — Kime Küseyim? (1981)
  • «Sen Beni Tanımamışsın» (2008)
  • «Zalimin Kararı» (2010)
  • «Tik Tak» (2019)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Телебачення
Рік Програма Роль Примітки
2019 рік Jet Society[13] Сам Епізод 39

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Discogs — 2000.
  2. National. UNICEF. Процитовано 22 червня 2020.
  3. T.C. Kultur Bakanligi / Ministry of Culture, Republic of Turkey. web.archive.org. 1 травня 2008. Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 22 червня 2020.
  4. Nilüfer kanseri yendi, sahnelere dönüyor. Bursaport.com. Процитовано 22 червня 2020.
  5. Nilüfer'in ödül gecesi. Hürriyet. 19 Ağustos 1997. Архів оригіналу за 13 Kasım 2014. Процитовано 9 Ağustos 2014.
  6. Albümler değil şarkılar sattı. Hürriyet. 3 січня 1998. Архів оригіналу за 13 Kasım 2014. Процитовано 9 Ağustos 2014.
  7. Deli adam gitti bebek geliyor. Hürriyet. 29 Mayıs 2000. Архів оригіналу за 4 Şubat 2020. Процитовано 4 Şubat 2020.
  8. а б Güzel şarkılar söylemek için dünyaya geldi. Milliyet. 24 червня 2008. Архів оригіналу за 4 Şubat 2020. Процитовано 4 Şubat 2020.
  9. http://www.hurriyet.com.tr/yilin-ilk-altin-plagi-nilufer-e-17564716
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 21 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. MÜ-YAP 2006 Müzik Ödülleri Dağıtıldı. Mü-yap. Архів оригіналу за 9 Mart 2016. Процитовано 20 Kasım 2010.
  12. Yılın ilk altın plağı Nilüfer'e. Hürriyet. Процитовано 8 Şubat 2012.
  13. 'Jet Sosyete'de Nilüfer sürprizi!. Hürriyet. 30 квітня 2019. Процитовано 3 Mayıs 2019.

Офіційний сайт