Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетк
Звідки походить назва Україна країна, у якій ми живемо, "народилася" трохи більше ніж 20 років тому. Але назва Україна має вже досить поважний вік. Назву почали використовувати в останній чверті XII століття.У різні часи українці називали себе по-різному, неоднаково іменували їх і сусіди. За сивої давнини, коли східнослов’янські племена ще не утворили сталої спільноти, наші предки, вочевидь, могли називати себе полянами, древлянами, тиверцами - як завгодно, але не українцями[1].
Скандинавське слово Русь за підтримки князів та їхніх варязьких дружинників стало символом об’єднання розрізнених доти східнослов’янських племен. Завдяки духовенству воно закріпилося як назва київських, переяславських, черні івських, сіверських і заліських земель. Тоді ж з’явилося слово русини як самоназва українців. Воно до сьогодні побутує на Закарпатті. Назву Україна вперше було зафіксовано в Іпатіївському списку "Повісті минулих літ" 1187 р. Відтоді це слово часто трапляється і в інших літописах у складі назв Київська україна, Чернігівська україна, Сіверська(Новгород-Сіверська) україна тощо.
Від часів Визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Богдана Хмельницького (1648 - 1654 рр.) з назвою Україна асоціювали цілу країну. Згодом це найменування поширилося й на інші східноукраїнські землі ( зокрема на Слобожанщину, яка певний час мала офіційну назву Слободская Украина).
- == Три основні версії ==
- назва Україна пов’язують зі словами край.
- слово Україна походить від іменників край, країна в значенні «рідна, своя земля».
- назва Україна походить від дієслова украяти (відрізати)
Друга версія найбільш вірогідна, за словами етнографів.
Прапор і герб нашої країни
[ред. код]Український прапор являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів, а ширина прапора свіввідноситься з його довжиною як 2:3. .Синій символізує чисте, мирне, безхмарне небо, а жовтий - хлібні лани, працю й добробут. Сучасне українське синьо-жовте кольорове поєднання - одне з найдавніших серед національних прапорів. Походить воно від герба Гальцько-Волинського князівства, на якому було зображено золотого лева на синьому тлі.. Цей герб з’явився в другій половині XIII ст. Поступово поєднання синього та жовтого кольорів зробилося традиційним для українців: рід Богунів узяв за герб блакитний щит із золотою підковою та золотим кавалерським хрестом, гербом Київщини був золотий тризуб на блакитному полі, а Галичини - золотий лев нв блакитному полі. Хоч у Запорозьких козаків основою барвою військових стягів була червона, вони також використовували корогви жовтого, синього, зеленого та інших кольорів. Але від середини XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, поширилися блакитні (сині)полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. Синій та жовтий зробилися національними кольорами українського народу вв новітні часи - протягом XIX - XX ст[2]. Посли київського князя Ігоря (912 - 945 рр.) під час укладання договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович ( 980 - 1015 рр.) карбував тризуб на монетах. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесний, земний і підземний (потойбічний) світи, поєднання начал божественного, батьківського й материнського або ж трьох природних стихій - повітря, води й землі. Перший герб з’явився в Україні в результаті діяльності Другої Малоросійської колегії. 1765 р. її президент граф П.Румянцев запропонував замінити стару печатку з козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами- малоросіянами з бунчуком, а другий - під короною імператорською з покровом, щити ж під короною княжою».
Посилання
[ред. код]Луцький театр вогню "Аладдін" - це коло творчих людей, яких об'єднує вогняна стихія та сфера діяльності вогняного шоу. "Аладдіни" ("театр вогню "Аладдін") розпочали свою діяльність у далекому 2012 році, вивчаючи ази фаєр шоу, багато тренуючись та вдосконалюючись.
За період свого існування театр вогню "Аладдін" провів багато вогняно-піротехнічних шоу на великих міських святах, фотопленерах, весіллях та інших святах. В "Аладдінів" є свій унікальний та специфічний підхід до організації вогняних виступ та їх проведення, напрацьований багатьма роками та досвідом. На сьогоднішній день учасники театру вогню "Аладдін" успішно розвиваються, багато вкладають фізичних та моральних сил, щоб підняти вогняне шоу на Західній Україні на якісно новий рівень.
Сфера вогняного шоу є досить цікавою та захоплюючою, спробувавши хоча б один раз відчути вогонь в руках, можна захопитися на все життя!
- http://www.fantastika3000.ru То не переклад, а транслітерація та правопис в фудаментальній енциклопедії фантастики 1995 за редакцією Гакова, що читав лекції з фантастики у США та знайомий з багатьма фантастами особисто. Якщо про Бекстера, то так і звучить. Переклад Штросса - україномовний з Ш. Німецьке St як Шт. Хоча англосакси часто читають Ст.--Yasnodark (обговорення) 16:13, 14 лютого 2017 (UTC)
«Гордівниця Злата» — це роман-казка,написаний Тамарою Крюковою, що складається з семи самостійних частин, повістей: “Гордівниця”(1997), “Закляття гномів”(1997) та “Кубок чарівника”(1999),"В'язень зеркала"(1999)","Зоряний лицар"(2001)","Чарівниця острова гроз"(2003)","Чорний альбатрос"(2005)".
Сюжет
[ред. код]Підступна доля веде дочку бакалійника красуню Злату шляхом надзвичайних пригод та небачених випробувань. Єдиний необережний вчинок — і навіть могутня фея Доля не в змозі врятувати свою хрещеницю від підступів старої чаклунки. Златі доведеться поневірятися з мандрівними артистами, пройти через підземелля гномів та їх магічну печеру, забути минуле й світ людей — аби знову знайти свого коханого й стати прекрасною та усім милою королевою. Усім — крім непокірної Чорної герцогині. чи зможе юна красуня захистити себе та своїх близьких від від чорних чарів? Адже для цього їй доведеться осягнути таємниці Всесвіту та зуміти змінити себе.
Частини роману
[ред. код]«Гордівниця»— перша історія про чарівні пригоди Злати. Починається історія з народження особливої дитини, яка з’явилася на світ у мить приходу двадцять дев’ятого лютого. Багато сил, зокрема, серед них і феї, чекають на цю подію, бо таке дитя матиме надзвичайну силу і долю. Хоча у цьому вбачається певна умовність, бо як вирішується проблема з часовими поясами, залишається не дуже зрозумілим. Але останнє віднесемо на сумлінні логіки казки. Отже, цього року дитина таки народилася, і саме вона стає головною героїнею циклу. Знов-таки за казковим принципом феї обдаровують новонароджене дитя своїми дарами, але найбільше доля дитини залежатиме від фей її землі, які стають хрещеними, – наразі це Доля і Злидня. Тут теж прослідковується звичний мотив доброї і злої феї, бажання останньої з яких виконує роль ложки дьогтю у діжці меду. Феї обдарували юну Злату добрим серцем, талантами і гарним характером, а згодом вона стане вродливою золотоволосою красунею, якій немає рівних, перетвориться з гидкого каченяти на прекрасного лебедя. От тільки Злидня своїм останнім словом втрутилась у добрі побажання і разом із красою Злата стане Гордівницею, а ще зла фея перерізала нитку життя матері своєї похресниці, й залишилася Злата напівсиротою. Далі події розвиваються передбачуване, хоча цікаво: Злата росте, її всі люблять, але дорослішання і розуміння власної непривабливості отруює серденько дівчини, вона готова ризикнути заради краси і свідомо випиває останній ковток чарівного еліксиру. Звісно, закляття спрацьовує, і вдача дівчини змінюється повністю – вона стає гордовитою, жорстокою, злою, а її краса холодною, хоч і привабливою. Кохання, певно, могло б розтопити її серце, але перевдягненого принца, в якого з першого погляду закохується дівчина, чекало таке саме осміяння, як і попередніх кавалерів Гордівниці. Спогад про юнака, якого головна героїня тривалий час вважає мандрівним музикою, зігріває її серце і підтримує у нелегкому шляху. За свій вчинок Злата отримує цілу низку важких випробувань і спокуту. Гордовитість спокутується тільки приниженням і самоприниженням, але, оскільки, це фентезі, то цей мотив підкреслюється чарівництвом – з кожним днем Злата зменшується спочатку до розмірів ліліпутки, тоді – ляльки і врешті – пороху під людськими ногами. Злата змушена мандрувати з цирком, де у ній бачать тільки джерело збагачення; вона ледь не загубилася в горах і потрапила до лабетів велетня, що вважає її худобою; тривалий час дівчина жила серед гномів, які називали її своєю королевою, але вимагали, щоб вона носила обруч забуття, бо людям не місце у гном’ячому поселенні; замість мавпи допомагала мандрівному шарманщику, а згодом брала участь у крадіжках; була живою лялькою у вередливого дівчиська тощо. Гордівниця довго не затримується на одному місці, вона зустрічається не лише з гномами, а й із дріадами, одного разу її супутником і вчителем стає юродивий. Кожна така зустріч важлива для саморозуміння головної героїні, хоча постійно вона наступає на одні й ті самі граблі – у найвідповідальніший момент нею керують не розум і серце, а дурна гордість і нахабство. І за кожен такий проступок вона знову і знову розплачується.
Хоча найбільшою помилкою Злати є недовіра до гномів, коли вона, обманута чаклункою з Лисячої Нори, йде до діамантової штольні, куди заходити людям заборонено. Цей мотив стає основою для другої частини.
Злата зустрічає свого принца, але тут їх чекає нова біда, бо Злидня відбирає у дівчини вроду, щоб показати, що почуття принца несправжні. Доля не залишається в стороні. Знову Златі потрібно боротися за щастя і за чистоту свого серця.
«Закляття гномів»
[ред. код]У захоплюючій казці «Закляття гномів» красуня Злата потрапляє в астральний світ у пошуках відповідей на чарівні загадки. Ця подорож Злати повністю казкова.І настане мить, коли оживуть далекі сузір’я. Гончі Пси, Стрілець, Терези, прекрасні зірки Вега та Альтаїр - всі вони зберігають таємниці. Дівчина побувала у замку, збудованому вітрами для Мрії, ледь не залишилася між бранцями солодких мрій; опинилася у гаремі чарівника Шейха і серед племені амазонок.Ступивши на зоряну дорогу, красуня Злата пізнає багато таємниць Всесвіту: хто збудував Надхмарний замок і про що так сумно співає Еолова арфа.Злата емоційно дуже сильно виростає і стає дорослою жінкою. Але ніхто не дасть їй відповіді на головне запитання: як, перепливши річку забуття Лету, знову повернутися до світу живих.Через безліч пригод прекрасну героїню веде одне бажання — знову зустрітися з коханим принцом, якого вона колись несправедливо образила.
«Кубок чарівника»
[ред. код]Після усіх поневірянь Злата живе у шлюбі щасливо, цей образ відходить на другий план, а головним героєм стає син золотоволосої красуні. Але у той день, коли народжується спадкоємець престолу, зла Віщунка з Лисячої нори знаходить ще один спосіб зашкодити королеві. Відьма стає головним антагоністом у попередній книзі і залишається там до самого кінця циклу. Проте, тепер вона мститься не лише Златі, але її сину, друзям принца, одним словом, усім небайдужим для нього людям.
Відьма використовує заздрість і ненависть герцогині Агнеси, щоб отримати її душу. Агнеса погоджується пройти ритуал, перероджується у немовля, і цього хлопчика усі в палаці починають вважати братом-близнюком спадкоємця престолу. На ранок усі впевнені, що королева народила двох дітей. Агнеса ж починає жити новим життям, цілком забуваючи своє минуле. Двоє братів, тим паче близнюків, це є проблема для трону, який може дістатися тільки одному. Відьма знову вимагає у Злати душу, пропонуючи позбавити у майбутньому нелегкого вибору, але, звісно, жінка відмовляється. За десять років має вирішатися доля принців.
Гліб і Гордій тільки зовні схожі, та вони абсолютно різні за вдачею. М’який, добрий, шляхетний Гліб і злий, підступний, жорстокий Гордій. Вони настільки різні, що після знайомства з принцами їх уже не сплутати.
Частина «Кубок чарівника» присвячена дитинству принців. За десять років читачеві показується не так вже й багато подій, але кожна з них якнайкраще характеризує героїв. Особливо зворушлива і сумна лінія з вороною Крагою, про яку потай піклувався Гліб. Ворона була його єдиним справжнім другом, але коли Гордій дізнався про її існування, птаха була приречена. Без усіляких вагань Гордій убиває ворону, але так обставляє цю справу, що не тільки не отримує покарання, а ще й примудряється звести наклеп на Гліба. Через те, що Гордій дуже хитрий, доброму Глібу дістається від батька досить часто. Гордія люблять більше за те, що йому краще вдається і верхова їзда, і полювання, та й багато чого іншого. А коли відкривається таємниця, що один із братів може бути підкидьком, багато хто переконаний, що це саме Гліб. Злата дуже переживає за своїх синів, і доля зводить її з добрим чарівником, який дає їй кубок. Ця зачарована річ має показати, хто з хлопчиків є справжнім спадкоємцем, а хто підкидьком. Втручання іншого чарівника може зруйнувати плани відьми, тому вона не сидить склавши руки.
Віщунка намагається обдурити обох хлопчиків, і це дуже важливо, оскільки поведінка і мотиви відьми змальовані так добре, що можуть гарно навчити юного читача уникати подібних людей і в реальності. Відьма грає на тонких струнах людських душ, спокушаючи, обманюючи, маніпулюючи... Іноді виникає відчуття, що із таким хитрим і підступним злом майже неможливо впоратися.
«– Не вибачай образ. За кожне зло відплати три рази! Помстися!» (С.124) або «– Для початку дам тобі пораду: нікому не вір. Кожен готовий зрадити. Усі думають тільки про свою вигоду» (С.125) – ось життєва філософія відьми. І дорослий читач чудово розуміє, наскільки важко не піддатися цим порадам і не занапастити себе, слідуючи переконанням зла. Руками Гордія Віщунка принижує Гліба, штовхає хлопчика на необдумані, хибні вчинки. Вона спокушає Гордія магією і владою, навчає хлопчика своїй філософії. А з іншого боку прикидається щирим другом, єдиною небайдужою людиною, яка допомагає справжньому спадкоємцю, коли того виганяють з палацу. Її найзаповітніша мрія – посіяти чорні зерна злості і ненависті у душі Гліба, тим самим занапастивши його.
На кону життя одного з хлопчиків, бо Гордію відкривається, що він підкидьок, а Гліб щиро вважає, що вода з кубка для нього буде навмисно отруєна. Водночас Гліб переконаний, що для несправжнього принца так само зачарований кубок стане причиною передчасної смерті. І цю отруту Гордій прийме з рук того, кого сам тривалий час вважав братом, тоді Глібу вже ніколи не спокутувати цей гріх убивства. Бажання залишитися серед живих і сумніви щодо ціни, яку за це потрібно буде заплатити, борються у серці юного принца, і лише в останню мить він робить по-справжньому правильний вибір – не дає Гордію напитися з кубка.
Ситуація вирішується, але відьма отримує таки одну душу – душу герцогині Агнеси, яка у покарання стає в’язнем чарівного дзеркала. Чи шкода Агнесу? В перші миті ні, але потім замислюєшся. Ця частина позначена тонкою психологію і великим спектром емоцій. І чим далі, тим більше зростатиме емоційний рівень тексту, і це дуже добре.
Перемогти зло можна тільки добром, але цьому потрібно вчитися усе життя, знову і знову обираючи добро, коли хочеться відплатити злом, – ось головна думка цієї книги, і вона червоною ниткою проходить через увесь текст.
Примітки
[ред. код]- ↑ http://www.uamodna.com/articles/ukrayina-krayina-chy-okrayina/
- ↑ http://pidruchniki.com/1382040444716/istoriya/viniknennya_nazvi_ukrayina
- ↑ bookchest. Тамара Крюкова «Гордівниця. Закляття гномів». Книжкова Скриня. Процитовано 24 жовтня 2016.
Кайфана | |
---|---|
Файл:Kayfana logo.jpg | |
Основна інформація | |
Жанр | Рок, Поп-рок, Блюз, електроніка |
Роки | 1995 — теперішній час |
Країна | Україна |
Місто | Кривий Ріг |
Мова | російська, українська |
Склад | Андрій Пристинський (Felix Khan) Ірина Патрамай (Kalі Abelyar) |
Сторінка на kroogi.com(рос.)] |
Музичний проект/гурт «Кайфана». Заснований у місті Запоріжжя у 1995 році.
Історія
[ред. код]Засновники гурту — В'ячеслав (гітара, музика) та Ірина (вокал, флейта, вірші)Патрамай.
Назва гурту виникла завдяки подрузі вокалістки, Поліні з міста Санкт-Петербург, яка написала фантастичну оповідь про космічне місто Кайфана.
У різні роки та при різних обставинах гурт запрошував сесійних музикантів. Але в незмінному складі були тільки композитор В'ячеслав і авторка текстів, співачка та флейтистка Ірина.
Наприкінці 90-х гурт брав участь у фестивалях «Зорепад»[джерело?] та «Червона Рута»[джерело?], і грав у запорізьких рок-клубах.
У 2001 році гурт призупинив своє існування через те, що Ірина та В'ячеслав розлучилися.
У 2006 році криворізький музикант Андрій Пристинський (тоді ще - Андрій Хан) записав на домашній студії свій перший альбом та повіз його у місто Запоріжжя показати друзям. Зустрівши Ірину, Андрій закохався в її чарівний голос та запропонував зробити щось незвичайне та ліричне разом. Назву сумісного проекту довго шукати не довелось — на склі в кімнаті у Ірини помадою було написано — «Кайфана»
Тоді ж влітку 2006 року відносини Андрія та Ірини перейшли в кохання і Андрій переїзджає з Кривого Рогу у Запоріжжя.
Музика "Кайфана" зразка 2006 - 2007 року стає суцільно електронною, а сам проект - студійним. Перші спроби нового ракурсу творчості були не дуже вдалими, аж поки Андрій не створив пісню "Куда он летел" ,яку виконала Ірина.
Андрій намагався залучити своїх друзі до запису нового матеріалу (йому не вистачало живих інструментів у міксі), але ті не поспішали погоджуватись. Записавши кілька пісень Макса Лукашука під гітару, він береться самостійно їх аранжувати та включити (отримавши згоду автора) до першого Запорізького альбому. Альбом має назву "Шкатулка" і датується 2008 роком.
Три пісні в альбомі виконує Макс, три Андрій та одну Ірина. То була спроба впритул наблизити звук синтезаторів до звучання живих інструментів. Не зупиняючись у творчому пошуку, Андрій розпочав багато нових тем, але вони й досі залишилися у проектах.
У 2011 за складних сімейних обставин Ірина та Андрій продають нерухомість у Запоріжжі та сім'єю переїзджають у місто Кривий Ріг.
У 2013 - 2014 роках, революційні зміни в нашій країні не залишають байдужими Ірину та Андрія. Використовуючи старі напрацювання і нові пісні, "Кайфана" випускає якісно новий альбом "Містифікації".Дві пісні в альбомі виконала Ірина, дві Андрій і ще в альбом увійшла композиція "Настроение", написана Андрієм.
Бажання висловити своє ставлення до подій в країні спонукають Андрія до створення аматорського відео до своєї пісні "Пуля в лоб", яка увійшла в цей альбом.
В кінці 2015 року "Кайфана" випускає альбом "Один час". Планувалося, що тривалість звучання альбому буде відповідати назві, проте в альбом увійшли всього 4 пісні.
Учасники
[ред. код]-
Андрій Пристинський
-
Ірина Патрамай
-
В'ячеслав Патрамай
-
Максим Лукашук
Дискографія
[ред. код]
Категорія:Українські музичні гурти
Roman Bratuk (RB) | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 04 березня 1992 |
Місце народження | Івано-Франківськ, Україна |
Роки активності | 2014 - до сьогодні |
Громадянство | Україна |
Професія | Репер Автор пісень |
Співпраця | Union Records ACTIVE REC. |
Chydila vs. Roman Bratuk(RB)_(official)Frankivsk |
Roman Bratuk (RB) (оригінал імені — Роман Братик) — Українець! Український реп виконавець. Записано декілька треків з Chydila та ЩуКа. На даний час вважається хорошим виконавцем у стилі Український реп в Івано-Франківську, Мікрорайон Брати :-).
Життєпис
[ред. код]Братик Роман Романович (Народився 04 березня 1992 в місті Івано-Франківськ, Україна) — Івано-Франківський реп-виконавець. Нік (RB). В родині був не один — має брата Назара 17 червня 1989. Закінчив СШ№22 м. Івано-Франківськ. Навчався в ВПУ №13 за спеціальністю механік.
В 2014 році, спільно зі своїм Друзями почали займатися репом для Себе. Згодом було записано декілька треків. Виконує композиції українською мовою. Тематика пісень - різноманітна: від стану власної душі до певної теми (пісня про "09 регіон")
Наприкінці 2014 року познайомився із студією звукозапиту Union Records, і згодом в січні 2015 року записав перший трек "НЕ ТАК". Також співпрацював з ACTIVE REC. у 2016 році.
Роман є активнив учасник авто клубу 09-th Region Autoclub. Ivano-Frankivsk
Офіційна группа Chydila vs. Roman Bratuk(RB)_(official)Frankivsk
Треки
[ред. код]Композиція | Спільно з: | Дата виходу | Студія |
---|---|---|---|
Думки в слух | Chydila, ЩуКа | 2015 | (Union Records) |
Всі такі п*здат* | Chydila | 2015 | (Union Records) |
Треки
[ред. код]Композиція | Дата виходу | Студія |
---|---|---|
Не так | 2015 | (Union Records) |
Мама | 2015 | (Union Records) |
Моя дорога | 2015 | (Union Records) |
Прості слова | 2015 | (Union Records) |
09 Region | 2015 | (Union Records) |
Ти Скажеш Це Не Правда? | 2016 | (ACTIVE REC.) |
Буду пам'ятати | 2016 | (Union Records) |
Останній танець | 2016 | (ACTIVE REC.) |
Посилання
[ред. код]Примітки
[ред. код]Віктор Добко | |
---|---|
На концерті Heavy New Year 2015, Україна, Львів | |
Основна інформація | |
Дата народження | 24 листопада 1996 (27 років) |
Місце народження | Львів |
Громадянство | Україна |
Професія | поет, композитор, вокаліст, ритм-гітарист, сопілкар, волинщик |
Жанр | павер-метал фолк-метал ембієнт |
Псевдоніми | Вегард Ейвінд |
Колективи | Рай Із Твоїх Снів Vegard Eywind |
Лейбл | Sendust Records |
Вегард Ейвінд VK |
Віктор Добко, більш відомий під сценічним ім'ям Вегард Ейвінд (народився 24 листопада 1996 року в місті Львів, Україна) - поет, композитор, вокаліст, ритм-гітарист, сопілкар та волинщик львівського метал-гурту Рай Із Твоїх Снів, а також засновник та композитор ембієнт-проекту Vegard Eywind.
Дискографія
[ред. код]Із "Рай Із Твоїх Снів"
[ред. код]- Демо (2014)
- Назавжди (сингл) (2015)
- Сильніше Пітьми (ЕР) (2016)
Посилання
[ред. код]
Вистава "Кін IV"
[ред. код]Показ:
[ред. код]Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Анотація:
[ред. код]У рецензії на цю виставу під заголовком "Актор грає актора" критик Катерина Лавриненко-Омельчинська зазначила: "Кін IV" у режисурі Анатолія Хостікоєва про те, що актор теж людина, що він нерв кожної вистави, що у нього є гідність і честь, що розкриваючись перед глядачами, він стає абсолютно беззахисним і вразливим, а його постійне самоспалення якщо не виправдовує, то пояснює відхилення від ханжеської моралі." Дійсно, ця вистава у вищій мірі сповідальна. Драма про історичну особу - геніального англійського актора Кіна стає виразником таланту самих виконавців, їхнього емоційного захоплення життям, професією, а також особистісного відчуття щастя і болю...
Актори:
[ред. код]Художній керівник вистави – нар. арт. СРСР, лауреат Національної премії України імені Тарас Шевченка та Державної премії СРСР Сергій Данченко Режисер-постановник, музичне оформлення – нар. арт. України, лауреат Національної премії України імені Тарас Шевченка Анатолій Хостiкоєв Сценографія та костюми – засл. діяч мистецтв Ураїни Андрій Александрович-Дочевський Модельєр-конструктор – Тетяна Соловйова Балетмейстер – нар. арт. України Борис Каменькович Фехтування у постановці – нар. арт. України Володимир Абазопуло У виставі використано музику – вокально-інструментального ансамблю Beatles Звукорежисер – Олександр Пліса Художник по свiтлу – Ігор Ваховський
У ролях:
[ред. код]Едмунд Кін -Народний артист України Хостікоєв Анатолій; Анна Дембі -Заслужена артистка України Олексенко-Жирко Тетяна;Заслужена артистка України Баша-Довженко Ксенія; Принц Уельський -Народний артист України Богданович Олексій; Граф Кефельд -Заслужений артист України Паламаренко Олексій; Єлена-Заслужена артистка України Кубюк Любов; Ема Госуілл -Народна артистка України Дорошенко Ірина;Народна артистка України Лазова Поліна; Лорд Мюіл -Народний артист України Дудник Валерій; Констебель-Заслужений артист України Зозуля Володимир;Заслужений артист України Чумаченко Анатолiй; Лікар-Народний артист України Мазур Василь;Народний артист України Шах Євген; Хазяїн ресторану -Заслужений артист України Задніпровський Назар; Циліндр-Народний артист України Гнатюк Анатолiй;Заслужений артист України Задніпровський Назар; Капелюшок- Красовська-Дерій Лариса; Липчук Леся; Соломон -Народний артист України Петухов Олексій; Чарльз Кін – Анна-Марія Жирко Констебель – Вадим Полiкарпов Кепка – Володимир Нiколаєнко
У виставі беруть участь арт.и оркестру під керівництвом - засл. арт. України Володимира Гданського та арт.и балету театру
Веде виставу засл. працівник культури України Віра Алименко
Марія Лема | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 25 серпня 1993 (30 років) |
Місце народження | Львів |
Громадянство | Україна |
Професія | співачка |
Жанр | павер-метал фолк-метал |
Псевдоніми | Лада |
Колективи | Рай Із Твоїх Снів |
Лейбл | Sendust Records |
Лада VK |
Марія Лема, більш відома під сценічним іменем Лада (народилась 25 серпня 1993 року в місті Львів, Україна) - вокалістка львівського метал-гурту Рай Із Твоїх Снів.
Дискографія
[ред. код]Із "Рай Із Твоїх Снів"
[ред. код]- Сильніше Пітьми (ЕР) (2016)
Посилання
[ред. код]- Лада VK
- Soundcloud Рай Із Твоїх Снів
Ірина Михайлівна Бенатова | |
---|---|
Народився | 19 січня 1951 Магадан, РРФСР |
Помер | 28 червня 1982 (31 рік) Вербовичі, Наровлянський район, БРСР |
Місце проживання | Львів, Київ |
Країна | УРСР |
Alma mater | Львівський університет |
Галузь | філологія, славістика |
Науковий керівник | Н. Х. Копистянська |
Бенатова (Матієнко) Ірина Михайлівна (19.01.1951 — 28.06.1982) — українська радянська філолог-славіст, авторка посмертно виданої у 2015 році монографії «Баллада в болгарской литературе 20-30-х годов ХХ столетия», вагомий внесок якої у цей напрямок визнано закордонними фахівцями[1].
Біографія
[ред. код]З 1970 по 1977 студентка кафедри слов'янських мов філологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка.
У 1973—1974 рр. проходила навчання на філологічному факультеті Варшавського університету (Республіка Польща).
У 1977—1980 рр. аспірантка ЛДУ ім. І Я. Франка (науковий керівник проф. Н. Х. Копистянська).
З 1981 р по 1982 р викладач кафедри російської мови підготовчого факультету для іноземних студентів Київського інституту інженерів цивільної авіації (КІІЦА).
Загинула в авіакатастрофі 28.06.1982 р., повертаючись з Ленінграду, де пройшла попередній захист кандидатської дисертації. Похована на Байковому кладовищі (м Київ, Україна).
Тематика наукових досліджень — болгарська балада 20-30-х років ХХ сторіччя. Вперше, з точки зору поетики жанру, прослідкувала ліризацію, її фактори, обумовленість взаємодії реалістичних та романтичних тенденцій у вказаний період розвитку болгарської літератури.
Публікації
[ред. код]1. Бенатова И. М. Баллада в болгарской литературе 20-30-х годов ХХ столетия (монографія). — Львов, 2015. ISBN 978-617-607-764-0.
2. Бенатова І. М. Лірична балада Н. Й. Вапцарова //«Проблеми слов'янознавства», випуск 23, Львів, 1981.
3. Бенатова І. М. Героїчне і трагічне в тематиці болгарських балад 20-х років (на прикладі вересневої поезії)//«Проблеми слов'янознавства», випуск 25, Львів, 1982.
4. Бенатова И. М. К вопросу о взаимодействии жанров (балладные элементы в поэме Г.Милева «Септември»)// «Вісник Київського університету»: Літературознавство. Мовознавство, випуск 24, Київ, 1982.
5. Бенатова И. Мотивът на ботевата балада «Хаджи Димитър», отразен в творчеството на Теодор Траянов, Гео Милев и Николай Хрелков// «Литературна мисл», кн.1, София, 1982.
6. Бенатова І. М. Жанрові особливості болгарської балади 20-30-х років ХХ століття //«Радянське літературознавство», № 9, Київ, 1983.
Примітки
[ред. код]Джерела
[ред. код]- Сайт «Балада» присвячений Ірині Бенатовій.
- Радев Иван. За българската поезия — с доказан професионализъм и проникновение // «Българско-руски срещи в литературата на ХІХ-ХХ век (болг.)», София, 2014. ISBN 978-954-322-728-0.
- Ленинград-Киев — прерванный полет // Блог про інтелектуальну власність і не тільки (рос.)
- Нонна Копистянська. Моє життя у спогадах і роздумах // Біобібліографічний покажчик. — Львів, 2004 р.
- Стоянов Стіліян. БАЛАДИЧНО ЗА БАЛАДИТЕ // Езиков свят-Orbis Linguarum 2 (2015): 91-92.
Це незавершена стаття про мовознавця чи мовознавицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорія:Українські славісти Категорія:Померли 1982
Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; 20 березня (1 квітня) 1809 року, Сорочинці, Полтавська губернія — 21 лютого (4 березня) 1852 року, Москва) — український та російський прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25]
[26][27][28][29][30][31]
[32][33] [34] [35]. Його вважають класиком світової літератури[36][37][38][39][40] [41].
,
Через те, що його твори виходили російською мовою та завдяки російській пропаганді у світі та просторах колишнього СРСР, склалося враження про Гоголя як саме російського письменника[42][43][44]. За визначенням французького публіциста Ежена Вогюе[fr], що помер ще до розвалу Російської імперії, з гоголевської «Шинелі» вийшла вся російська література.
Гоголь для мене - це видатний український письменник, який писав російською мовою і став класиком російської літератури.- Іван Малкович
Гоголь безумовно належить і до спадщини української, і до спадщини російської. Чи можемо ми називати його великим національним нашим талантом? Безумовно, можемо. І не тільки тому, що він народився тут, і не тільки тому, що він написав свої перші твори - українські повісті про свою Полтавщину, - а й тому що він завжди зберігав певне національне бачення. Він Петербург бачив очима південця. Це не викорінюється якимось поверховими культурними впливами. Він безумовно наш, він безумовно і російський. — Мирослав Попович.
Я пропоную вийти за межі традиційної літературознавчої дискусійної лінії про українського чи російського письменника Гоголя та подивитися на його як українську так і російську складову творчої спадщини. Про це я пишу у своїй книзі “Український романтик Микола Гоголь”, яка буде презентована до Дня народження Гоголя. Якщо підсумувати оцінки творчості Миколи Гоголя літературними критиками, то дійсно думки розділилися, і історично за його життя та впродовж ХХ століття Гоголь вважався як українським, так і російським письменником. Одним з ідеологів твердження українськості Гоголя є Микола Дашкевич, який в ХІХ столітті назвав його “великим українським письменником” та поставив в одному ряду Гоголя, Квітку, Стороженка, Левицького. — Микола Томенко.
Я вважаю Гоголя і російським, і українським письменником, і не бачу у цьому ніякого конфлікту. Народився в Україні, вихідний імпульс український, а потім російська і європейська шліфовка. Не можна ділити Гоголя. Це було б зовсім неправильно. Думаю, сам Гоголь хотів відносити себе до російської культури скоріше, особливо наприкінці життя. Але те, що він був українець (і вплив місця народження, і первісне виховання) - безумовно. — Артемій Троїцький.
Навіть поміщики з “Мертвих душ”, є українськими поміщиками, з українським характером. - Євген Маланюк
Шевченко, Куліш, а пізніше Драгоманов послідовно вважали його українським письменником, що писав російською мовою] .
The way Gogol behaved and made his nationality known to others would require a separate article, and only a couple of facts will be mentioned. In 1846, when he was in Karlsbad, Gogol wrote down in the guest book, “Nicolas de Gogol, Ukrainien, etabli a Moscou” (“Nikolay Gogol, Ukrainian, living in Moscow”). He was known as Ukrainian to the French literati.
Prosper Merimee (1803–1870, French writer of romantic stories and novels, such as Carmen, on which Bizet’s opera is based — tr.) who knew Gogol personally (Gogol was fluent in French) and was aware of a controversial attitude to him, wrote: “I was told that he was accused of displaying provincial patriotism. Being a Little Russian, he, as some people say, shows much affection for his Little Russia — to the detriment of faithfulness to the rest of the Empire.” Facts like these are little known, since the Russian literary critics and historians did not want to reveal them.
Of a great significance were Gogol’s meetings with Adam Mickiewicz (1798–1855, Polish romantic poet and patriot whose most famous work is the epic Master Thaddeus) in Paris, where Mickiewicz lived as a political emigrant. A. Danilevsky, a friend of Gogol’s who was with him on that trip to Paris, reminisced: “Gogol stayed in Paris for so long only because he could be seeing Mickiewicz who lived in Paris then, but not yet in the capacity of a professor of College de France, and one other Polish poet, Zaleski. Gogol did not know Polish and they talked either in Russian or more often in Little Russian (Ukrainian).”
One of the entries in the diary of A. Smirnova-Rosset, the lady-in-waiting, written at about the same time, reads: “I want to see this stubborn Khokhol (Ukrainian) no matter what, I want to talk to him about Ukraine, about all those things that are so dear to me. I asked Pletnyov to tell him that I am a Khokhlachka too!” A later entry says: “At last Cricket and Bull Calf, my two little Arzamas animals, have brought Gogol-Yanovsky to my place!” These two “little animals” were Pushkin and Zhukovsky. Without whose help and protection Gogol would have hardly made his way to the literary Olympus, and he would hardly be able to get his writings through the censorship. But it did not mean that Gogol abandon his old friends.] — Gogol, a Guest on Christmas by Yevhen Sverstyuk .
[Nikolai Vassilievitx Gogol- Escriptor ucraïnès en llengua russa]
[Mykola Gogol (20.03.1809, Velyki Sorochyntsi — 20.02.1852, Moscow) is a unique Ukrainian writer who wrote in Russian]
[Ukraine is a little short on national heroes, and I must admit that I’ve occasionally thought of it as a place that is most famous for being abandoned by its cultural figures; Gogol, Mikhail Bulgakov, even national poet Taras Shevchenko left it for Russia (Shevchenko only returning in a pine box); while it’s a little remarked fact that Joseph Conrad was born and brought up in Ukraine before he ran away to sea, changed his surname and and adopted English language and citizenship.]
[systematický súhrn básne "Mŕtve duše" NVGogol by sa malo začať s tým, že táto práca je dobre známy ukrajinský spisovateľ NVGogol, ktorý sám autor nazýva báseň.]
[Mikołaj Gogol - ukraiński pisarz, który pisał w języku rosyjskim Dzieciństwo i okres dojrzewania spędził na terenie dzisiejszej Ukrainy.]
[Aleksey Vertinsky, an actor at Kiev's academic youth theatre, told the Ukrainian press he was disgusted at Russian attempts to "adopt" Gogol. "They can get lost," he said. "If I announce this morning that I'm a blue trolleybus, does it mean I should drive off to the depot?" he added, in an absurdist afterthought that might have appealed to the writer himself.]
[Mikołaj Gogol - ukraiński pisarz, który pisał w języku rosyjskim Dzieciństwo i okres dojrzewania spędził na terenie dzisiejszej Ukrainy.]
[Тільки той народ, який вшановує своїх героїв, може стати великим - К. Рокосовський
М. Гоголь став першим українським письменником, визнаним авторитетом і класиком російської літератури. Ніхто до і після Миколи Гоголя російською мовою так широко, психологічно переконливо, яскраво і захоплююче не висвітлював українське життя, знайомлячи з ним сотні мільйонів читачів. Твори Гоголя є важливим джерелом української етнографії для вивчення життя і побуту українців у першій половині XIX століття]
[Whatever the reasons behind his decision to write in Russian, through his writing and correspondence with his friends, it is clear that Hohol was proud to be Ukrainian. He raised Ukrainian consciousness among his contemporaries and in the world. In that sense, his contribution to the rebirth of Ukrainian consciousness is on a similar level to that of Kotliarevsky, Shevchenko, Lesia Ukrainka and Ivan Franko. Though he wrote in Russian, he communicated to the world his concept of Ukraine, its people and their history.
Now that Ukraine has reclaimed its country, it is time to reclaim one of its most original and talented writers, a player on the world stage, a giant in world literature - Mykola Hohol.]
[питання мовного вибору, яке постало перед Гоголем на початку його діяльності, варто формулювати в дещо іншій площині, ніж це переважно робилося. Вибір між російською і українською мовами означав для письменника вибір між повнотою й частковістю творчої реалізації в слові. Гоголеву "зраду" породила історична окраденість української культури, її пригнічений стан, що позбавляв письменника можливості ширшого розкриття його мистецького дару слова. І сама надзвичайність, унікальність цього дару змусила його звернутись до тієї мови, котра внаслідок вищого на той час рівня літературної опрацьованості давала йому необхідну для творчого самовияву повноту мовного матеріалу з уже сформованою стильовою диференціацією] - Лариса Масенко
[Украјинско порекло Николаја Гогоља и руско порекло његовог уметничког опуса- та специфика класика литературе је вечито питање. Гогољ- као украјински или руски писац? Такво су питање постављали његови савременици а такво се питање поставља и данас.
Популарни украјински писац Љубко Дереш признаје: „За мене је Гогољ украјински писац“. опширније: https://rs.sputniknews.com/serbian.ruvr.ru/2014_04_03/Rusko-ukrajinski-Gogolj-2751/]
:* [16]
[Украјинско порекло Николаја Гогоља и руско порекло његовог уметничког опуса- та специфика класика литературе је вечито питање. Гогољ- као украјински или руски писац? Такво су питање постављали његови савременици а такво се питање поставља и данас.
Популарни украјински писац Љубко Дереш признаје: „За мене је Гогољ украјински писац“. опширније: https://rs.sputniknews.com/serbian.ruvr.ru/2014_04_03/Rusko-ukrajinski-Gogolj-2751/]
[Au 19ème siècle, Nicolas Gogol (1809-1852) écrivit de même en ukrainien et en russe et devint célèbre avant tout en Russie. Né à Veliki Sorotchintsi près de la ville de Poltava, ami de Pourchkine, sous sa plume virent le jour des oeuvres comme "le Réviseur" ou "Les âmes mortes". ]
[Михаил АНТОНОВ: НИКОЛАЙ ГОГОЛЬ - ГЕНИАЛЬНЫЙ УКРАИНСКИЙ РУССКОЯЗЫЧНЫЙ ПИСАТЕЛЬ]
[Nikolaï Gogol Auteur d'origine ukrainienne, Gogol met l'humour au service de la critique de la société russe impériale.]
[Nikolaj Vasiljevitsj Gogol (russisk Николай Васильевич Гоголь, ukrainsk Микола Васильович Гоголь - Mykola Vasiljovytsj Hohol, født i Poltava, død i Moskva) var en ukrainsk-russisk forfatter og dramatiker.]
[This presentation focuses on the performative nature of Nikolai Gogol’s discourse and cultural identity. The division of the writer’s oeuvre into Ukrainian period (Mykola Hohol) and Russian period (Nikolai Gogol) has reduced his ambivalence to the stereotypical self-representation as the colonial other.]
[Nikolái Gógol (Soróchintsi, Ucrania, 1809 - Moscú, 1852). Escritor ucraniano en lengua rusa.]
[Украјинско порекло Николаја Гогоља и руско порекло његовог уметничког опуса- та специфика класика литературе је вечито питање. Гогољ- као украјински или руски писац? Такво су питање постављали његови савременици а такво се питање поставља и данас.
Популарни украјински писац Љубко Дереш признаје: „За мене је Гогољ украјински писац“.]
["Gogol de verdad nació en Ucrania, quería a Ucrania, recogía las canciones populares ucranianas, pero Gogol es un gran escritor ruso porque al escritor no lo determina su lugar de nacimiento, si no la lengua en la que escribe y piensa", asegura a elmundo.es Igor Zolotusski, insigne gogolista y autor de la biografía de Nikolai Gogol más veces editada en Rusia. "Por eso aquí no puede haber dos opiniones", zanja la cuestión Zolotusski, que califica la polémica ruso-ucraniana sobre Gogol de 'problema falso' o de 'pura política' creado por el poder naranja en Ucrania.]
[Гоголь всіма фібрами своєї української душі лине з Петербургу до Києва, щоб зайняти кафедру у новоствореному університеті і викладати там історію, передусім України. Наприкінці 1833 року він писав своєму другу, ректору університету і видатному українському історику Михайлові Максимовичу: «Туда, туда! в Киев! в древний, в прекрасный Киев! Он наш, он не их, неправда? Там, или вокруг него, деялись дела старины нашей». Так міг написати тільки справжній патріот України! Хоча в той час російський міністр освіти Сергій Уваров та його оточення підтримували розвиток української і білоруської літератур, як засіб протидії впливу польської культури на землях колишньої Речі Посполитої, але вони чудово розуміли всю небезпеку того, щоб геній Миколи Гоголя працював на українську культуру. І Сергій Уваров не відпускає письменника до Києва. А Гоголь в той же час пише славнозвісну повість «Тарас Бульба», на першу редакцію якої не треба дивитися, на наш погляд, як на антипольській твір. ]
[Чи Гоголь був українським письменником? Це тяжко доказати, але ми, українці, можемо поставити друге питання: Чи Гоголь був українським пропаґатором (діячем) серед росіян. серед українців, що говорили російською мовою? Тут і уже легко нам відповісти: його твори про Україну захоплювали та будуть захоплювати не тільки українців, але також і чужинців. Тому, що Гоголь — це світова величина письменника, ми не сміємо з легкої руки робити з нього дарунку чужому народові, мовляв, він не український письменник! Бо ж припустимо, що він не український письменник, то чи ж він не варто цього, щоб ми його не згадали хоча б за його діяльність серед чужинців у нашу користь?]
[Dobromila Lebrová: Nikolaj Vasiljevič Gogol - ukrajinsko-ruský spisovatel a dramatik]
[The great writer himself had trouble answering the much-disputed question about his identity. “I don’t know whether my soul is Ukrainian or Russian. All I know is that I would never give preference to someone from Little Russia or to someone from Russia,” he wrote in 1844, with Little Russia being a term assigned to the Zaporozhian Host after its annexation by Muscovy.
Gogol’s universe was larger than Ukraine and Russia. Over time, his worldview grew increasingly globalist, mystical and esoteric. Eventually he suffered from an apparent bout of severe depression that some literary scholars have characterized as insanity, and he died at the age of 41. But centuries later, for many, his works remain the best source to learn about the two countries’ past and to understand their present.]
[Gogol est-il russe ou ukrainien ?Rien ne va plus entre la Russie et l'Ukraine. Pugilat puéril ? Un brun absurde surtout. C'est comme si Autriche et République tchèque se disputaient Kafka ou Rilke. Pour Vladimir Yavorivsky, plus clairvoyant que beaucoup, «diviser Gogol, c'est comme essayer de diviser l'air, l'éternité ou le ciel. Il a été à la fois un grand écrivain russe et un grand écrivain ukrainien.» Et de le comparer à un arbre, dont «le feuillage est en Russie, mais les racines en Ukraine». -Baptiste Touverey]
[Dobromila Lebrová: Nikolaj Vasiljevič Gogol - ukrajinsko-ruský spisovatel a dramatik]
id=VaTeswMYqTEC&pg=PA93&lpg=PA93&dq=%C3%89crivain+ukrainien+gogol&source=bl&ots=xqQr0qzNCk&sig=BUI_Ejnmkdh8WBnEW9-LSzBV2nc&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi-3ZCE28HRAhUnLZoKHdEsBGg4FBDoAQhBMAY#v=onepage&q=%C3%89crivain%20ukrainien%20gogol&f=false - Y A-T-IL DES HOMMES NORMAUX? Par D A. STOCKER]
[Écrivain ukrainien Nikolas Gogol]
[Nikolai (Mykola) Gogol was a Ukrainian-born writer who wrote in Russian, because the Ukrainian language was banned in Russian Empire.]
[Gogol was a Ukrainian writer from the early 19th century.]
[Den ukrainske forfatteren Nikolaj Gogol hadde akkurat utgitt sitt hovedverk, «Døde sjeler».] - обережно там зображено і ворога.
[Banque d'images - VEVEY, Suisse - Septembre 01 Monument à l'écrivain ukrainien Nikolaï Gogol 1809 -1852, a dévoilé le 12 Août 2009, réalisée par le sculpteur Anatolii Valiev à Vevey en Suisse le 01 Septembre, 2012]
[Gógol, Nikolai - Escriptor, dramaturg i poeta ucraïnès en llengua russa, Nikolai V. Gógol (Soròtxyntsi, 1809 - Moscou, 1852) es va traslladar de molt jove a Sant Petersburg i va tastar fracassos sonats en els terrenys més diversos fins a assolir l?èxit i la celebritat en vida amb una literatura inclassificable, de la qual s?ha dit que feia de bisagra entre el romanticisme i el realisme, però també que anticipava bona part dels moviments literaris del segle XX.]
[Mikołaj Gogol - wybitny rosyjski i ukraiński pisarz.Rosja, Francja, Niemcy, Rzym - miejsca, gdzie stworzył arcydzieła, ale kraje te były tylko "stacje", głównym punktem wyjścia była mała wioska Wielkiej Sorochintsy, który stworzył tak wspaniały geniusz i nadal utrzymuje ducha jego pracy.].
[Russisk-ukrainsk forfatterstrid . Rusland og Ukraine strides ikke kun om gas men også om forfattere. Lige nu har Gogol/Hohol erstattet gassen
Den store russ. nå nej, ukrai... nå nej russisk-ukrainske forfatter Nikolai Gogol, nå nej, Mykola Hohol fylder i dag 200 år. Det har givet anledning til gevaldige hovedbrud i både Rusland og Ukraine, der for tiden ligger i en langstrakt kold krig om gas og meget andet. Lærde hoveder i Moskva og Kiev skændes gravalvorligt om, hvorvidt Gogol kan betegnes som en russisk eller en ukrainsk forfatter.].
[Nikolaj Gogol (1809-1852) er en ukrainsk-russisk forfatter og dramatiker. Han betraktes som den første representant for den russiske realisme, men var ikke desto mindre dypt forankret i romantikkens idéverden og hans forfatterskap bærer et sterkt preg av det surrealistiske og groteske.].
[Nikołaj Gogol - wybitny rosyjski i ukraiński pisarz. Rosja, Francja, Niemcy, Rzym - Miejsca, w którychstworzył arcydzieła, ale te kraje były tylko "stacje", głównym punktem wyjścia była mała wioska Wielkiej Sorochintsy, który stworzył taki wspaniały geniusz i nadal zachowuje ducha jego pracy.].
[Справедливости ради отмечу, что предлагаются и варианты компромиссного характера, например, “и украинский, и русский писатель”, или “только ли украинский?”, или, наконец, формула “украинский писатель, писавший на русском языке”, применяемая, помимо Гоголя, также к В. Нарежному, О. Сомову, А. Погорельскому и другим представителям так называемой украинской школы в русской литературе XIX века[26]. Формула активно расширяет сферу своего охвата и своих претензий, преобразуясь уже в научный проект “Истории украинской русскоязычной литературы” (иногда: “русскоязычной литературы Украины”, хотя, замечу, это два совершенно разных ракурса в подходе к проблеме, что можно расценить как свидетельство изначальной неясности замысла, его методологической зыбкости.
Сторонники этой и других подобного рода концепций считают “ошибочным” традиционное мнение, что “решающим фактором принадлежности произведения к той либо иной национальной литературе является язык”[28], поскольку национальные особенности, черты национального характера, образ мышления народа вполне могут быть выражены языком другого народа. Что ж, действительно, иноязычный писатель может - в известных пределах - выразить “национально окрашенный взгляд на мир” другого, тем более - этнически своего народа, может “принадлежать” к его духовной культуре; тут нет повода для спора. Творчество Гоголя - ярчайшее тому доказательство.]
[Хоча Гоголь був українцем, у час, коли Україна була часткою російської імперії, а російську мову було прийнято як мову «освіченого» літературного спілкування, він мусив писати російською, щоб мати успіх у літературі.Тож у цій публікації буде показано докладніше, як саме джерелом натхнення для творів Гоголя, написаних російською мовою, були літературна традиція, історія і звичаї України.- Олекса Семенченко, 2000 року захистив докторську дисертацію (Ph.D.) з англомовних перекладів Гоголя в університеті англійського міста Лідза]
[L'any 1835, l'escriptor Ucraïnès Nikolai Gogol, mestre de mestres de la literatura russa, publicava el recull Mirgorod, dins el qual apareixia un relat excepcional anomenat VIY, que va anticipar els fonaments del terror fantàstic que estava per venir.]
https://tools.wmflabs.org/langviews/
Треки
[ред. код](UTC)
- Ловіть посилання. — [[Користувач:Шиманський Василь
Віра Семененко
[ред. код]@Yasnodark: хто це така, ще й без по батькові в коді? В пошуку наче науковець Семененко Віра Пантелеївна [42], [43], [44].--[[Користувач:Сергій Липко
- [[Користувач:Сергій Липко Так - це саме вона, космогеолог та найвідоміший в Україні спеціаліст з метеоритики.--Yasnodark (обговорення) 13:38, 3 січня 2017 (UTC)
Антон Філіпчук
[ред. код]- https://www.researchgate.net/profile/Anton_Filipchuk
- http://podrobnosti.ua/2159713-ukrainets-sdelal-mirovoe-otkrytie-v-oblasti-lechenija-zrenija.html
- https://www.couchsurfing.com/people/antonfilipchuk
Скромність
[ред. код]@Yasnodark: щось замало додалисте. Давайте ще. — [[Користувач:Шиманський Василь
- О Боже, це ж був сарказм. — [[Користувач:Шиманський Василь
- @Yasnodark: Будь ласка, не додавайте до цього списку надто вузьких статей, а також намагайтеся додавати статті за більш різноманітними темами. Я прибрав низку статей, які очевидно не є аж настільки необхідними, щоб їх бачили всі:
- Альбер Фалько / fr:Albert Falco — 838 переглядів на місяць у французькій Вікіпедії, 1437 переглядів на місяць в усіх вікі, вузька тема (жодної згадки у Вікіпедії), майже нема інформації українською
- Волтер Манк / en:Walter Munk — 1400 переглядів на місяць в англійській та 2250 в усіх вікі, жодного україномовного джерела, дві згадки у Вікіпедії
- Волтер Тівіс / es:Walter Tevis — 152 перегляди на місяць в іспанській та 4200 в усіх вікі, жодного україномовного джерела, дві згадки у Вікіпедії
- Фрізбі-гольф / Диск-гольф / en:Disc golf — у нас цей спорт згадується в статті Літаючий диск, яка аж ніяк не є популярною, наразі на цей спорт нема посилань
- Прогульник Ріддлі / en:Riddley Walker — 3700 переглядів на місяць в англійській Вікіпедії, жодної інтервікі, у нас нема навіть статті про автора
- Річард Джефріс / en:Richard Jefferies — маловідомий навіть для англійської Вікіпедії (середня/низька значимість) 1750 переглядів на місяць в англійській та 1900 в усіх вікі, жодної згадки у Вікіпедії
- Також дві загалом можуть бути в цьому списку, але я їх прибрав через перенасичення списку певними темами: Контакт (роман)en та Сліпота (роман)en — було аж 7 статей про літературні твори, залишив чотири («Біси», «Овід», «Оповідь служниці», «Селестіна»). Натомість додав кілька статей різної тематики зі списку Вікіпедія:Статті російської Вікіпедії без українських інтервікі-посилань, зокрема, дві статті з географії (у Вікіпедії значна кількість статей з географії, а на весь список не було жодної) — [[Користувач:NickK
- Значимість статей визначається не є їх відвідуваністю та інтервікі: зрозуміло, що якась моделька (чи якийсь персонаж з мультфільму) буде мати більшу відвідуваність за видатного вченого (порівняйте Вороний Юрій Юрійович, що першим у світі зробив пересадку нирки, та так би мовити зірку сумнівної репутації Кім Кардашян, мабуть зарубіжні ваші колеги-аналоги керуються такими самими сумнівними принципами): Волтер Манк - всесвітньо відомий океанолог, що має нагороди навіть від короля. Не менш авторитетним є у наукових колах і Альбер Фалько, Прогульник Ріддлі - названий найавторитетнішими критиками жанру літературним шедевром, має дві престижні премії, 5 номінацій та 15 перевидань лише самою англійською мовою за 35 років. Фрізбі-гольф / Диск-гольф / en:Disc golf — вид спорту, що є різновидом нового олімпійського виду спорту та набуває дедалі більшої популярності у світі, стаття маэ купу інтервікі. Річард Джефріс - видатний натураліст та письменник, а формулювання "відомий у вікіпедії - дуже нерозумне". Волтер Тівіс / es:Walter Tevis - достатньо відомий письменник, хоча і значно недооцінений. Контакт (роман)en - всесвітньо відомий та екранізований роман видатного вченого та Сліпота (роман)en - відомий роман нобелівського лауреата. Ви пропонуєте стрибати слідом за росіянами, сліпо повторюючи їх шлях (Вікіпедія:Статті російської Вікіпедії без українських інтервікі-посилань) та таким чином ніколи їх не наздогнати за відвідуваністю, треба подекуди звертати вбік, щоб мати змогу випередити їх хоча б колись і в чомусь. Саме тому, такий важливий переклад статей, подібних до Альбер Фалько, Річард Джефріс чи Прогульник Ріддлі, що не мають російських аналогів. Люди повинні бачити у нас щось таке чого нема у ровікі, саме цікаві історичні статті та статті української тематики, відсутні у ровікі, привернули мене до укрвікі вперше, коли вона була розвинена недостатньо. — Це написав, але не підписав користувач Yasnodark (обговорення • внесок).
- Справа в тому, що цей шаблон для необхідних статей. Не для гарних статей, а саме для необхідних. Як на мене, умовою необхідності може бути щось із такого:
- Тема статті детально описана в україномовних джерелах, але її ще нема у Вікіпедії, і в такому разі необхідно написати цю статтю, щоб читач отримав потрібну інформацію. Жодна з вилучених статей не відповідає цьому — з усіх цих тем україномовних джерел майже або взагалі нема.
- На тему статті є багато згадок або посилань з інших статей Вікіпедії. У такому разі маємо свого роду тематичну дірку, яку справді необхідно закрити. Жодна стаття не відповідала цій вимозі — там одне, два чи взагалі жодного посилання.
- Це потенційно популярна тема: або це щось широко відоме (наприклад, я додав таку статтю Семикутник), або це щось дуже популярне в інших розділах, через що ми можемо припустити, що читач шукатиме це у нас. Знову ж, по всіх вилучених статтях такого не було — там було максимум кілька тисяч переглядів, і жодна з цих тем не відома за межами галузі (Шандор Тарич теж непопулярний, але він хоча б має якусь унікальність і був єдиним у списку спортсменом).
- Це стаття зі списку Топ-1000 або Топ-10000 статей, тобто визнана як необхідна для всіх проектів. З вилучених статей жодна не входить до цих списків.
- Я не кажу, що це незначимі теми, ці теми цілком значимі. Але для просто значимих тем є, наприклад, Вікіпедія:Запити на статті. Ваші ж додавання мали два дуже суттєві недоліки: по-перше, ці статті не є справді необхідними, по-друге, було сильне викривлення шаблону в бік ваших інтересів: з 30 статей 9 були про літературу, 5 про кіно (ці дві теми популярні у Вікіпедії, але не аж настільки) та 3 про океанографію (непропорційно багато для такої надвузької теми). Крім того, будь ласка, не прибирайте уточнення: якщо людина бачить у шаблоні «Каліпсо», вона подумає, що нам потрібна стаття Каліпсо, а не стаття Каліпсо (корабель) — таке вводить в оману, бо ці теми цікаві людям із зовсім різних галузей. Дякую — [[Користувач:NickK
- Нічого не вводить. Уточнення людина побачить, коли натисне червоне посилання. Ці статті є саме необхідними. Бо кількість статей з цих тем є вкрай недостатня. Зокрема дуже мало статей про зарубіжних вчених, зокрема океанологів. Необхідність статті про Альбера Фалько в контексті нещодавного виходу фільму про Кусто в український прокат та взагалі багаторічну рейтингову популярність подорожей Жак-Іва Кусто та його команди. Стаття про фрізбі-гольф вкрай необхідна у зв`язку із залученням фрізбі до ігр олімпіад. Людям хоча б треба знати про перспективний вид спорту, бо слідом за фрізбі та гольфом, є великі шанси отримання статусу і фрізбі-гольфу. Так само й інше. Необхідне і популярне - то різні речі. Про надпопулярне напишуть і без нагадувань. А от статті про необхідне та складне треба пропонувати для створення. --Yasnodark (обговорення) 13:41, 13 лютого 2017 (UTC)
- Людина побачить уточнення, коли натисне на посилання. Якщо людина цікавиться кораблями, то вона просто так не натисне на посилання «Каліпсо», бо подумає, що це міфологія. А людина, яка цікавиться міфологією, натисне, побачить корабель і піде далі. В підсумку це не піде на користь нікому з них
- Якщо Фалько такий потрібний, чому на цю статтю нема жодного посилання та жодного джерела українською? Якщо такий важливий фрізбі-гольф, чому українською про нього ніхто не пише (гугл видає одну статтю з побіжною згадкою, в статті Літаючий диск тема вже розкрита детальніше)? Ці теми не видаються необхідними — NickK ([[Обговорення користувача:NickK
- Нічого не вводить. Уточнення людина побачить, коли натисне червоне посилання. Ці статті є саме необхідними. Бо кількість статей з цих тем є вкрай недостатня. Зокрема дуже мало статей про зарубіжних вчених, зокрема океанологів. Необхідність статті про Альбера Фалько в контексті нещодавного виходу фільму про Кусто в український прокат та взагалі багаторічну рейтингову популярність подорожей Жак-Іва Кусто та його команди. Стаття про фрізбі-гольф вкрай необхідна у зв`язку із залученням фрізбі до ігр олімпіад. Людям хоча б треба знати про перспективний вид спорту, бо слідом за фрізбі та гольфом, є великі шанси отримання статусу і фрізбі-гольфу. Так само й інше. Необхідне і популярне - то різні речі. Про надпопулярне напишуть і без нагадувань. А от статті про необхідне та складне треба пропонувати для створення. --Yasnodark (обговорення) 13:41, 13 лютого 2017 (UTC)
- Справа в тому, що цей шаблон для необхідних статей. Не для гарних статей, а саме для необхідних. Як на мене, умовою необхідності може бути щось із такого:
- Значимість статей визначається не є їх відвідуваністю та інтервікі: зрозуміло, що якась моделька (чи якийсь персонаж з мультфільму) буде мати більшу відвідуваність за видатного вченого (порівняйте Вороний Юрій Юрійович, що першим у світі зробив пересадку нирки, та так би мовити зірку сумнівної репутації Кім Кардашян, мабуть зарубіжні ваші колеги-аналоги керуються такими самими сумнівними принципами): Волтер Манк - всесвітньо відомий океанолог, що має нагороди навіть від короля. Не менш авторитетним є у наукових колах і Альбер Фалько, Прогульник Ріддлі - названий найавторитетнішими критиками жанру літературним шедевром, має дві престижні премії, 5 номінацій та 15 перевидань лише самою англійською мовою за 35 років. Фрізбі-гольф / Диск-гольф / en:Disc golf — вид спорту, що є різновидом нового олімпійського виду спорту та набуває дедалі більшої популярності у світі, стаття маэ купу інтервікі. Річард Джефріс - видатний натураліст та письменник, а формулювання "відомий у вікіпедії - дуже нерозумне". Волтер Тівіс / es:Walter Tevis - достатньо відомий письменник, хоча і значно недооцінений. Контакт (роман)en - всесвітньо відомий та екранізований роман видатного вченого та Сліпота (роман)en - відомий роман нобелівського лауреата. Ви пропонуєте стрибати слідом за росіянами, сліпо повторюючи їх шлях (Вікіпедія:Статті російської Вікіпедії без українських інтервікі-посилань) та таким чином ніколи їх не наздогнати за відвідуваністю, треба подекуди звертати вбік, щоб мати змогу випередити їх хоча б колись і в чомусь. Саме тому, такий важливий переклад статей, подібних до Альбер Фалько, Річард Джефріс чи Прогульник Ріддлі, що не мають російських аналогів. Люди повинні бачити у нас щось таке чого нема у ровікі, саме цікаві історичні статті та статті української тематики, відсутні у ровікі, привернули мене до укрвікі вперше, коли вона була розвинена недостатньо. — Це написав, але не підписав користувач Yasnodark (обговорення • внесок).
Вітаю [[Користувач:Yukh68, прошу висловитись за бажання, чи так само важливі популярність та реальна значимість персони чи об'єкту та щодо іншого.--Yasnodark (обговорення) 15:42, 12 лютого 2017 (UTC)
- Моя думка з цього приводу змішана, заснована на моєму баченні мети Вікіпедії:
- (1) вона має слугувати "службою першої допомоги", 999 у світі інформації, тобто дати людині відповідь, хто такий незнайоме їй прізвище чи що таке незнайоме їй поняття, а далі посиланнями направити на додаткову інформацію. Для цього потрібні і загальні, і більш вузькі, маловідвідувані статті.
- (2) Вікі має поширювати знання, у т.ч. додавати бажання отримати нові знання. Для цього вона повинна бути цікавою загалу, і одночасно за рахунок зацікавлення змушувати "клікати" на посилання всередині статей на інші статті вікі. Наприклад, могло б бути Кім Кардашян => Брюс Дженнер => Трансгендерність => Толерантність.
- (3) Вікі повинна задовольняти інтереси багатьох, а тому має бути збалансованою. Кожен, звичайно, має свої інтереси і про них пише (хтось про біологію, хтось про військові кораблі...). Але завдання адміністраторів слідкувати за врівноваженим наповненням. Найбільш простий і популярний спосіб - ті самі тематичні тижні.
- Окремо щодо відвідуваності статей. Є статті постійно відвідувані; є ті, де є виражені піки і падіння, наприклад про нові фільми чи селебріті, актуальні події тощо; і є маловідвідувані, про більш вузькі теми. У вікі повинні бути всі. Якщо статті, що Вам не подобаються, мають високу відвідуваність в іншій мові, і Ви протестуєте проти їх появи в українській, замисліться - кожен такий випадок є не лише відвідуванням статті, а й відвідуванням Вікіпедії (!), що тільки є плюсом. З іншого боку, популярні в інших вікі статті зовсім не обов'язково будуть такими в укрвікі.
- А пара слів щодо обговорюваного шаблону: мені було б цікаво ним користуватися, якби в ньому була ротація, наприклад кожен тиждень. Бо раніше як не зайду, а висять ті самі статті.
- --[[Користувач:Sthelen.aqua
- @Sthelen.aqua: Перепрошую, але вам поставили дещо маніпулятивне запитання. Тут темою обговорення не є популярні статті з інших вікі, а непопулярні статті з інших вікі. Тобто йдеться про те, чи є для української вікі необхідною стаття про французького океанографа, яка не є популярною у французькій Вікіпедії, або стаття про англійського письменника, якому англійська Вікіпедія поставила низьку важливість. А щодо ротації шаблону згоден — можливо, маєте бажання взятися за це? — NickK (обг.) 03:00, 13 лютого 2017 (UTC)
- Якщо англійський письменник чи французький океанограф в Україні важливий чи популярний (так буває), то чому б і ні. Крім того, я вище писала про право кожного писати, про що він хоче (в межах правил). Про необхідність - ІМХО, трохи дивне запитання. Хіба у нас обмежений простір для статей? Хіба ми ділимо якусь їх обмежену кількість? Людина написанням статей залучається до руху, "лупає якусь скелю" - це добре.
- Про шаблон - у мене технічних знань (і часу) не вистачить. Потрібен бот. --Sthelen.aqua (обговорення) 12:51, 13 лютого 2017 (UTC)
- Щодо того, що кожен може писати, про що хоче, то тут нема питань. Мова про цей шаблон, який бачать на сторінці нових редагувань: на мою думку, він має бути орієнтованим на широкий загал, а не містити дуже специфічні статті з вузьких тем. Так, якщо вузька тема широко висвітлена українською, то така стаття також може ввійти до числа необхідних. Тут же питанням є включення статей на теми, які не є ні популярними, ні відомими в Україні, ні добре описаними українською, але які цікаві користувачеві Yasnodark і які він хоче бачити в цьому шаблоні — [[Користувач:NickK
- @Sthelen.aqua: Перепрошую, але вам поставили дещо маніпулятивне запитання. Тут темою обговорення не є популярні статті з інших вікі, а непопулярні статті з інших вікі. Тобто йдеться про те, чи є для української вікі необхідною стаття про французького океанографа, яка не є популярною у французькій Вікіпедії, або стаття про англійського письменника, якому англійська Вікіпедія поставила низьку важливість. А щодо ротації шаблону згоден — можливо, маєте бажання взятися за це? — NickK (обг.) 03:00, 13 лютого 2017 (UTC)
Такі ознаки взагалі не слід порівнювати, це як порівнювати залежність швидкості вітру та розмір письмового столу, для того, щоб устояти на ньому від цього вітру. Також, популярність може варіювати, так само як і значимість (більш повільно), вимірювати їх в відвідуваннях як мінімум не правильно, це в деякій мірі корелююча величина, але вона не репрезентує значимість. — [[Користувач:Alex Khimich
- Alex Khimich}} Дякую за коментар, але ваша відповідь лише опосередковано стосується теми. Я вище пояснив, що низька кількість переглядів була лише однією з причин, на кшталт «ні того нема, ні того нема, якби хоча б кількість переглядів висока була — але і того теж нема». Чи згодні ви зі згаданим вище підходом? — [[Користувач:NickK
- не шукаю популярних тем. Пишу про те у чому бачу необхідність-потребу-неминучі запити. Віддаю перевагу українському. Винятками є світові стандарти - будуть затребувані й у нас. --[[Користувач:Леонід Панасюк
- Я вважаю, що найбільшу цінність для Вікіпедії з погляду стратегії мають статті на зовсім непопулярні теми, але добре написані. Треба брати для перекладу вибрані статті з англійської Вікіпедії на непопулярні теми, і перекладати їх повністю, щоб потім вже не треба було дописувати. Я навіть пропонував, щоб Вікімедія потайки платила перекладачам за переклад таких статей. Інша справа, чи буде хтось це добровільно перекладати. Ну в будь-якому разі краще брати вибрані статті. Щоправда я й сам цього не дотримався коли дав посилання на "Іспаномовні та латиноамериканці США" (до речі, не впевнений, що це правильна назва). Справа в тому, що в перспективі на неї буде принаймні 10000 внутрішніх посилань з розділів "Демографія" статей про всі населені пункти США. І стаття "Білі американці", яка була там до того і яку я переклав, з того самого розряду. А якщо ви хочете підвищити відвідуваність української Вікіпедії, то треба надолужувати відставання в галузі спорту. У нас зазвичай в загальному перебільшують відстань від російської Вікіпедії, але в галузі спорту ми дійсно відстаємо катастрофічно. Футбол написаний більш-менш нормально і ще кілька видів спорту, завдяки окремим ентузіастам: боротьба, шахи, хокей, теніс, біатлон, але навіть і в них поступаємося. Це не діло, коли фізик-теоретик вимушений писати про тенісистів. В російській Вікіпедії також небагато людей, але є по кілька наполегливих на кожен вид спорту, досить для створення цього катастрофічного відставання. До речі, про баскетбол там дуже багато користувач з України написав. Сучасних людей цікавить саме спорт.--[[Користувач:Oleksandr Tahayev
- Завелике узагальнення. Наприклад, серед моїх знайомих досить мало тих, кого спорт цікавить. Плюс, у будь-якому випа
дку, спорт - це світ новин, а Вікіпедія - не газета, всі ті статті не встигатимуть за новинами, будуть застарілі. Пишіть про спорт, але не кажіть, що це найважливіше. --[[Користувач:Sthelen.aqua13 лютого 2017 (UTC)
- Наприклад, червоні посилання про Японію - самі футболісти, але по одному лінку. Чи про Китай - самий спорт. При тому, що про Далекий Схід у нас в цілому мало написано, багато тем не розкритих. --Sthelen.aqua (обговорення) 12:59, 13 лютого 2017 (UTC)
- Я не кажу, що це найважливіша тема, але думаю, що якби ми хоча би трохи наблизились до російської в цій галузі, то нам би вдалося відвоювати якусь кількість читачів російської Вікіпедії з України, бо нині ми тут програємо майже начисто. Це би потягнуло за собою й інші теми. В першу чергу треба писати про спортсменів, кар'єра яких закінчилася. Тоді ці статті не треба буде оновлювати. Зі змаганнями простіше, бо вони зазвичай тривають один-два тижні, крім командних чемпіонатів країн. Я про себе можу сказати, що в дитинстві зачитувався якимись старими футбольними довідниками про давні чемпіонати. І мабуть таких людей багато, що читають не лише новини, але й цікавляться історією. В плані теперішніх змагань і спортсменів ми також програємо, але тут нічого не поробиш. В першу чергу треба написати про минуле.--[[Користувач:Oleksandr Tahayev
- Наприклад, червоні посилання про Японію - самі футболісти, але по одному лінку. Чи про Китай - самий спорт. При тому, що про Далекий Схід у нас в цілому мало написано, багато тем не розкритих. --Sthelen.aqua (обговорення) 12:59, 13 лютого 2017 (UTC)
- [[Користувач:Oleksandr Tahayev чи згодні ви з моєю назвою та аргументацією в історії?.--Yasnodark (обговорення) 13:49, 13 лютого 2017 (UTC)
- В принципі нічого не маю проти.--[[Користувач:Oleksandr Tahayev
ї пропозиції (чотири пункти вище), будь ласка? Дякую — [[Користувач:NickKлютого 2017 (UTC)
- Я би сам в першу чергу вибирав для перекладу вибрані статті, а далі вже дивився, чи хтось захоче їх перекладати.--[[Користувач:Oleksandr Tahayev
- Oleksandr Tahayev Згоден з цим. Проблема в тому, що на практиці єдину вибрану статтю прибрано (і принагідно перейменовано латиносів) — [[Користувач:NickK
- Я би сам в першу чергу вибирав для перекладу вибрані статті, а далі вже дивився, чи хтось захоче їх перекладати.--[[Користувач:Oleksandr Tahayev
- Я сам цю статтю "Целестина" знайшов, сам запропонував і сам прибрав після вилучення вами раніше доданих за цю статей, зокрема статті Сліпота, бо ви сказали, що літ-ри з (і принагідно зазначу, що перейменовано латиносів за згодою з номінатором цієї статті).--Yasnodark (обговорення) 14:49, 14 лютого 2017 (UTC)
{{пінг|Yasnodark І так практично постійно наповнюю цей шаблон (в історії гляньте), можу оновлювати його хоч щомісячно, хоч щотижнево (частіше, думаю, буде недоцільно) — просто ніде не бачив згадки про те, що його треба періодично «чистити», видаляти чужі запити вважав нечемним. 2) Статті з шаблону створюють, коли стаття викликає ефект «у нас що, немає цієї статті?» що в досвідчених, що в новоспечених користувачів — а це трапляється, коли тема відповідає певним критеріям (користувач NickK вище їх окреслив, згідно з ними я й наповнював шаблон, сам вище писав щось подібне). 3) У шаблоні мають бути «популярні» теми з різних галузей + «важливі» + «простенькі» (для новачків) — вузькоспеціалізована стаття висітиме у шаблоні, чекаючи на того, хто її створить, а якщо й створить — то так і висітиме з 5-10 переглядами в місяць (для чого тоді її в цей шаблон?). 4) Для користувача Yasnodark — Ви додаєте (я б сказав «просуваєте») статті у яких маєте зацікавлення (фантастика, література), перевантажуєте шаблон (і яку воно має користь?), видаляєте пропозиції інших корисувачів і загалом, як на мене, ведете себе не дуже виховано у цьому шаблоні. У мене жодних претензій до Вас особисто, але такі редагування мені не до вподоби. Якщо у користувачів, які є в цьому обговоренні, є така воля — можна домовитися про співпрацю. Воювати за «місце під сонцем» наміру не маю, просто вилучу шаблон зі списку спостереження — чей же велика черга, щоб сюди статтю додати. І невелика статистика, для роздумів (хто яку статтю додав можете здогадатись):
- Snapchat — 758 переглядів за січень;
- Історія географії — 39 переглядів за січень;
- Летюче авто — 105 переглядів за січень;
- Освітні технології — 216 переглядів за січень;
- Фелікс Пальма — 22 перегляди за січень;
- На срібній планеті (роман) — 7 переглядів за січень;
- Молодий Папа — 202 перегляди за січень;
- Румен Радев — 291 перегляд за січень;
- Список спортсменів, позбавлених олімпійських нагород — 9 переглядів за січень;
- Березинський Вадим Львович — 44 перегляди за січень;
- Гіперіон (роман) — 274 перегляди за січень;
— Шиманський હાય! 20:25, 13 лютого 2017 (UTC)
- [[Користувач:Шиманський Василь
- Відвідуваність статті і важливість питання чи персони - це не те саме, проте
порівняв відвідуваність деяких пропонованих мною та вами створених статей з 2017-01-10 до 2017-02-10
- Гіперіон (роман) — 319 10,6 / день
- Прапоросці 96 3,2 / день
- Березинський Вадим Львович — 45 1,5 / день
- Лі Брекет 38 1,3 / день
- Крістіна Розетті 32 1,1 / день
- Список спортсменів, позбавлених олімпійських нагород — 22 0,8 / день
- Фелікс Пальма — 13 переглядів 0,5 / день
- На срібній планеті (роман) — 9 0,3 / день
- Під знаком цвіркуна тоді статті ще не було
- Польсько-литовська війна 62 2 / день
- Море Густава-Адольфа 62 2 / день
- Летюче авто — 50 1,7 / день
- Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах 45 1,5 / день
- Каспійські походи русинів 42 1,4 / день
- Клайв Данн 39 1,3 / день
- Олімпійська медаль 38 1,3 / день
- Такесі Урата 31 1 / день
- Виноробство в Криму 21 0,7 / день
- Штурм Львова 13 0,4 / день
- Національний парк Маново-Гоунда-Сен-Флоріс 8 0,3 / день
Статистика цієї підбірки не така однозначна. Як ви описували.
До речі, Румен Радев запропонував Exroader ..--Yasnodark (обговорення) 14:49, 13 лютого 2017 (UTC)
- Чіветель Еджифор 104 5 / день
Довге обговорення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Анатолій Петрович Горобчук - краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України; автор інтернет-проекту «Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури Бердичівщини»; співавтор проекту «Бердичів із висоти»; автор веб-сайту «Мій Бердичів» та «Маркуші».
Біографічні відомості[ред. код]Анатолій Горобчук народився 9-го березня 1970-го року в місті Бердичеві в робітничій родині. Батьки родом із села Бердичівського району, переїхавши у місто, все життя пропрацювали на шкірзаводі. Брат Анатолія - Володимир Горобчук працює на ПрАТ "Фірма "Беверс" машинобудівником. Анатолій навчався у загальноосвітній школі №1, захоплювався радіотехнікою, що пізніше переросло у професійну діяльність. Він закінчив Вінницький політехнічний інститут (на сьогодні - Вінницький національний технічний університет) за спеціальністю «Радіотехніка» і декілька років працював інженером на машинобудівному заводі «Комсомолець» (згодом – ВАТ «Беверс», ПрАТ «Фірма «Беверс»). У 1995-му перейшов на роботу до районного вузла електрозв’язку «Бердичіврайтелеком». Через рік став заступником директора. З того часу відбулося чимало реорганізаційних процесів і, відповідно, змін у назві. Нині Анатолій Горобчук є начальником станційно-лінійної дільниці № 1 – одного зі структурних підрозділів Житомирської філії ПАТ «Укртелеком», що обслуговує телекомунікаційні мережі міста та району. Сім'я[ред. код]Дружина Алла, яка працює медичною сестрою, і два сина: Ярослав - студент, та Олег - закінчив Вінницький національний технічний університет. Захоплення[ред. код]Радіотехніка залишилась улюбленим заняттям Анатолія: до сих пір він із задоволенням паяє, свердлить, складає, регулює і настроює, мудруючи над апаратурою. На початку 2000-х років Анатолій Горобчук захопився краєзнавством.На початку краєзнавчої дослідницької діяльності було фото. "– Скоріше все відбувалося паралельно: захоплення художньою фотографією та історичне дослідництво. У 2003-му я познайомився з краєзнавцем Василем Котовим, який займався вивченням історії Бердичівщини. У 2008-му засновували фотоклуб «БердичевЪ», ініціатором його створення і першим керівником став Валерій Мельников, член Національної спілки фотохудожників України, у витоків фотоклубу стояв і Василь Котов. Якось, збираючи історичні матеріали, наштовхнувся на його краєзнавчу добірку й зацікавився. Познайомилися, почали працювати спільно, і до цього часу діємо разом. Я більше займаюся публікаціями, а Василь Васильович – програмним забезпеченням, розробкою і супроводом сайту «Мій Бердичів» і не лише..." - розповідає Анатолій Петрович. Нагороди[ред. код]2016 рік - нагороджений першою премією Житомирської обласної ради за видання книг краєзнавчого напрямку. Видання[ред. код]
Галерея[ред. код]Праці[ред. код]
Електронні джерела[ред. код]
Джерела[ред. код]
[Категорія:Краєзнавці]] [Категорія:Бердичів]] [Категорія:Національна спілка краєзнавців України]]
Провідні актори театру[ред. код]Купріянова Валентина Миколаївна (14 березня 1942,Нижній Новгород, Росія) — заслужена артистка України Скоровська Наталія Анатоліївна (7 листопада 1969 Нове-село, Ізяславський район, Хмельницька область) – заслужена артистка України Городечна Марія Петрівна (9 травня 1991, Перемишляни, Львівська область) Гуркач Рита Ярославівна (16 серпня 1992, Бобли, Волинська область) Дибовська Зоряна Василівна (27 вересня 1981, Бабинці, Тернопільська область, УРСР) Довгалюк Іван Анатолійович (16 жовтня 1989, Мишковичі, Тернопільська область, УРСР) Довгалюк Наталія Андріївна (26 січня 1993, Лапаївка, Львівська область) Єпатко Анна Вікторівна (21 травня 1992, Стрий, Львівська область) Кравчук Андрій Олексійович (12 жовтня 1995 Харків) Лиховид Інна Миколаївна (2 жовтня 1988,Біла Церква, Київська область) Лісовська Анастасія Леонідівна (14 листопада 1991, Київ) Мисюк Іванна Василівна (20 червня 1987, Пнів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) Наумець Дмитро Андрійович (27 червня 1992, Новоград-Волинський, Житомирська область) Павлик Марія-Галина Євгеніївна (22 серпня 1990, Верин, Миколаївський район, Львівська область) Павлик Назар Степанович (26 липня 1990,Калуш, Івано-Франківська область) Пантєлєєв Володимир Леонідович (29 січня 1992, Ходорів, Жидачівський район, Львівська область) Сидорко Василь Васильович (24 вересня 1994, Калуш, Івано-Франківська область) Сулик Юрій Романович (13 травня 1994, Калуш, Івано-Франківська область) Фролова Тетяна Володимирівна (23 грудня 1950, Київ) Цимбаліст Оксана Олеcівна (06 липня 1987, Бабин, Рівненська область) Див. також[ред. код]Примітки[ред. код]
Джерела[ред. код]Посилання[ред. код]
Хитрук Василь Онуфрійович (нар. 7 січня 1949 року, с. Великі Трояни, Благовіщенський район, Кіровоградської области) — прозаїк, письменник у напрямку неоромантизм, модернізм, а також літературний критик, палеоархеограф, перекладач, філософ, художник. Життєпис[ред. код]Ранні роки[ред. код]Народився 7 січня 1949 в с. Великі Трояни, Благовіщенський район, Одеської, згодом Кіровоградської области, Україна. Виховувала бабуся, Ходак Явдокія Петрівна — народна йогиня, за прикладом графинь-декабристок продала свої родинні скарби, і сама одна подалась у Сибір на пошуки свого репресованого тоталітаризмом чоловіка Василя. Згодом повернулась додому і виховувала онука. Мати — ланкова, працювала вдень на полях, а вночі пекла пахучий хліб для всієї бригади а по святах — вертуту, схожу до італійської піцци.. З 1967—1968 роках навчався у театральної студії при театрі Корифеїв ім. Івана Карпенка-Карого (м. Кіровоград, нині Кропивницький). З 1969—1971 року навчався в художній Школі в Москві (заочно). В період з 1975—1985 рокі, закінчив Національний університет ім. Т. Г. Шевченка — філологічний факультет (м. Київ), та був направлен до аспірантури. З 1980 по 1989 роках навчався спочатку в Аспірантурі, а потім секретарем групи по написанню «Історії дожовтневої критики» Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 1984 року захистив з найвищими вотаціями кандидатську дисертацію по творчості видатного українського поета-перекладача-дисидента Василя Олександровича Мисика, та мав кількаденну зустріч з поетом у Харкові. Дорослі роки[ред. код]З 1987 по 1988 рік, викладав курсу «Історії української літератури» в Національному університеті ім. Тараса Шевченка, факультет журналістики. З 1987—1989 був Головою Київського Об'єднання кобзарів (за рекомендацією Григорія Ткаченка — батька українського кобзарства). Старший науковий співробітник з 1990 по 1992 рокі — «Всеукраїнського Товариства Охорони Пам'яток історії та культури». З 1992 по 1996 рокі Ректор Вільної Неурядової Академії ім. Гр. Сковороди. З 1992 року — Член Правління Товариства краєзнавців України (з часу заснування товариства). У 1992 рокі на замовлення Кабінету Міністрів України став автором першого Державного Закону і Програми вивчення українознавства і народознавства у середніх та вищих навчальних закладах України. З 1993—1995 рока — доцент кафедри філософії, та народознавства Київського Інституту сухопутних військ Академії Збройних Сил України. 1995—2006 На ниві творчої праці. Поїздки за кордон до Італії, Індії, Чехії, Австрії, Словаччини тощо. 20О7-2009 Доцент МАУП (Херсонське відділення). Зав.катедрою українознавства. 2014 Доцент катедри українознавства найстарішого в Східній Європі університету «Львівський Ставропігіон», Львів 2017 Доцент і Зав. Відділом Українознавства і Карпатської культури, мистецтв та духовности Інституту Східної Європи. Львів. Творчість[ред. код]Magnum opus: «Золота Булава» Духовний Код Трипілля, України і Європи (2012) Q: Висловлювання у Вікіцитатах Український письменник, поет-модерніст, любомудр, громадський діяч. Автор понад 10 книжок. Один із Провідників українського гуманістичного об'єднання «Українська Духовна Республіка» (разом з письменнком О.Бердником, кобзарем Василем Литвиним). Зміст 1 Життєпис 1.1 Ранні роки 1.2 Письменницька кар'єра 1.3 Внутрішнє дисидентство 1.4 Громадська діяльність 5 Бібліографія 6 Примітки 7 Література 8 Посилання
1987 Письмо на Древі. Поезії. Поема-Міфорія- Київ, "Український письменник", 1992 Яким роком живем, українство? // Літературна Україна, 7 травня 1992 р. 7500-річчя україно-трипільського Пракалендаря Аватара Рами. Триєдність і парність - фундаментальний Закон Філософії.- в кн.: Триєдине, 1994.За ред. П.Харченка. 18 статей в Українській літературній Енциклопедії.- Літ.Енвиклопедія.- ТТ.І-ІІ.-Київ, 1981-1982. Епітафія Енею в Ромі, Італія. Переклад з давньо-етруської.- // Індоєвропа. К., 7500 (1992). Гоп-Гоп-Гопачок. Дитячі вірші (у співавторстві).-К., Веселка, 1992. Українська Троя.-Космос Древньої України.-К., 7500 (1992) Київ часів Індо-Аріїв.- // Elit-Club. К.,2009. №3. Мати Берегиня. Поезії.- Херсон, 2010. Золота Булава. Духовний Код Трипілля, України і Європи.- Київ, "Сучасний письменник" 2012. Перша фундаментальна світоглядна книга українців. Прометей Свободи. Поетично-філософська Симфонія з 3-х частин.. Сценарій повнометражного кінофільму, вистави.- Київ-Рамаварта 7523 (2015). Космічний Календар Українця.-К., Арт-Академія Григорія Сковороди, 7523 (2015). Автентична Українська Йоґа 6 тисячоліття до нашої ери - як критерій нової духовности сьогоднішнього ХХі віку. //Український Університет в Москві (нині в Езилі). Науковий Вісник.Том ХХ.-Москва, 2015. Короткий Енциклопедичний Етимологічний Словник Українознавця і Слов'яноведа.- Косів, "Писаний Камінь", 2016. Троя Гомера знайдена в Україні.- //Українознавець, Львів, 2017. Громадська діяльність:
Художня творчість: Виставки живопису (темпера, акварель, олія, дерево). |
991. - Київ. Музей П.Тичини. Україна
2002-2003 - Лукка. Італія. Колекція Л.Пачіні 2002. Прато, Фіренце. Італія. 2003. Рома. Італія. 2004. Кабелла Ліґуре. Італія. Примітки[ред. код]Джерела[ред. код]
Посилання[ред. код]
[Категорія:Члени НСПУ]] [Категорія:Уродженці Великих Троянів]] [Категорія:Випускники Київського університету]] [Категорія:Кандидати філологічних наук України]] Льовін Сергій Вікторович (9 листопада 1955, Ізмаїл Одеська область) — український військовик, полковник Збройних сил України, поет, бард. Життєпис[ред. код]Із самого дитинства захоплювався малюванням, складанням віршів, грою на музичних інструментах (акордеоні, гітарі, балалайці), філателією (був членом ВОФ), нумізматикою та ін. Під час навчання в школі був учасником спочатку шкільного ВІА, а потім й ансамблю народних інструментів при місцевому будинку культури. З 1974 по 2002 роки навчався та служив у лавах Збройних Сил (спочатку СРСР, а потім України):
З березня 1993 р. живе у м. Києві. Після звільнення з лав ЗСУ працював в управлінні з питань надзвичайних ситуацій Оболонської РДА м. Києва (2004 — 2006 р.) та начальником групи зв'язків із громадськістю Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006 — 2014 р.). Творчість[ред. код]У творчому доробку має дві книги віршів та пісень: "Запалити світанок" (передмова професора Павла Гриценко, м. Одеса, видавництво "Друк", 2000. — 200 с. — ISBN 966-7934-19-5.) та "Знайти себе" (передмова члена НСПУ Володимира Гараніна, літературний редактор член НСПУ Василь Дробот, м. Одеса, видавництво "Друк", 2001. — 220 с. — ISBN 966-7934-93-4., перевидано у типографії Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012. — 250 с.). З 2006 по 2014 роки Сергій Льовін був шеф-редактором газети ВІКНУ "Універсант", де публікував більше 100 своїх статей, в яких висвітлював життєдіяльність Військового інституту. Крім цього, його статті та вірші видавалися у таких поетичних збірках, як "Литературный Измаил" (Ізмаїл, 1999, 2004, 2008, 2013 р.р.), "…Не зарастет народная тропа…". (Пушкинский альбом. Київ. Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України. 1999 р.), "Всяк сущий в ней язык…". (Сборник "Русло". Київ. 2003 р.), "ХХ век, запомни нас такими…". (Украинская школа русской поэзии. Київ. Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України. 2003 р.), "Мы помним Ваши голоса!". (Київ. 2005 р.), "Россыпи". (Всеукраинский литературный альманах. Выпуск 11. Дружковка. 2008 р.), "Русский язык в моей жизни". (Сборник произведений победителей литературных конкурсов. ТОВ "Чайка-Всесвіт". Київ. 2008 р.), "В школу с любовью". (Издательство "Доля". Симферополь. 2010 р.), в журналах "Камуфляж", "Русло" (Этно-литературный журнал), "Джаз" (м. Київ) та газетах "Придунайские вести", "Дунаец", "Местные ведомости", "Собеседник Измаила", "Курьер недели", "Уездный телеграф", "Моя земля", "Измаильские ведомости", "Новая газета" (м. Ізмаїл), "Хрещатик", "Страж неба","Народна армія", "Культура і життя", "Голосіївська газета", "Київський університет" (м Київ), "Моя Родина", "Литературный Крым" (м. Сімферополь), "Судакские вести" (м. Судак) та ін. Частина його віршів в перекладі українською мовою Віри Гречко та Володимира Оберемко опубліковані в поетичній збірці «Небесними дорогами» (2002). Як автор і виконавець власних пісень, Сергій Льовін записав чотири студійних альбоми: "Миражи" (2003), "По струне — к сердцу" (2003), "Жизни истоки" (2004), "Позвольте на Вас наглядеться" (2005) (Запис студий: Будинку звукозапису Українського радіо, «Престиж, «Аудіо-Україна») та ряд нестудійних альбомів ("Наш путь", "Дорисуй лето", "За рюмкой чая", "Песня о песне"), до яких увійшло понад 100 творів. Більшість із них російськомовні. Записав також й пісні на вірші відомих поетів: Максима Рильського, Василя Дробота, Андрія Грязова, Алли Потапової та ін. У запису студійних альбомів брали участь співаки і музиканти: бек-вокалістка Олена Розумна, аранжувальники Юрій Дьогтєв, Дмитро Красноухов, Сергій Грачов, Юрій Дерський, Олександр Логвиненко, Сергій Лозбін, Олександр Довгопол, Володимир Макогон. Тематично його вірші та пісні досить різнопланові: в них є освідчення в любові до Батьківщини, рідного міста й літопис армійського буття, філософські роздуми й лірика, жартівливі й сатиричні твори. Сергій Льовін є учасником руху КСП, співпрацює з КСП "Арсенал", клубом "Дом" (м. Київ), бере активну участь у організації та проведенні фестивалів і конкурсів поезії та авторської пісні, як член журі, оргкомітетів ("Острів", «Стихи и песни, и КИНО...», "Золотые аккорды", м. Київ, "Аккорд", м. Ізмаїл Одеської обл., КНУ ім. Тараса Шевченка та ін.). У різні роки був лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів поезії, авторської та естрадної пісні (у 1976 — 1980 р.р., як учасник ВІА "Балада" Сімферопольського ВВПБУ, з 90-х р.р. минулого століття, як бард). На прохання друзів написав гімни "Україна єдина" (до Відкритого конкурсу програм регіональних телерадіоорганізацій у м. Одеса, 2002 р.), місту Ізмаїлу ("Жизни истоки", 1992 р.). Багато виступає перед військовими колективами, є автором гімнів Воєнної розвідки України (2007 р.), Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка#Гімн (2006 р.). На його пісні було знято фільми, відеокліпи, записано теле- і радіопередачі на студіях Києва, Одеси та Ізмаїлу ("УТ-1", "Гравіс", ЦТРС Міністерства оборони України, "МОРСКОЙ РЕГИОН", "студия "БРАВО", Ізмаїльське ТБ, "Українське радіо" та ін.). Має двох дітей від першого шлюбу (донька Юлія, син Віктор) та онука Івана. Джерела[ред. код]
Посилання[ред. код]
Див. також[ред. код][Категорія:Народились 9 листопада]] [Категорія:Народились 1955]] [Категорія:Уродженці Ізмаїла]] [Категорія:Українські барди]]
Петро Андрійович Харченко ( 25 червня 1939 року, Хмелів, Роменського району Сумської області — філософ, доктор філософії Американського університету штату Флорида, доктор філософії Християнського університету економічних та гуманітарних знань; біолог, кандидат біологічних наук, академік Української академії оригінальних ідей,член Національної спілки письменників України. Біографія[ред. код]Петро Андрійович Харченко народився 25 червня 1939 року в мальовничому селі Хмелів Роменського району, що на Сумщині в родині Андрія Васильовича та Ганни Іванівни. Закінчив Хмелівську середню школу, Українську академію сільськогосподарських наук та аспірантуру при кафедрі генетики цієї ж Академії. Його життєве кредо - духовне оновлення світу. В радянський час за світоглядні переконання перебував у статусі "зайвої людини" в суспільстві. Критика російського великодержавного шовінізму, дарвінізму і марксизму обійшлася Петру Андрійовичу недопущенням до захисту докторської дисертації з біології, безробіттям, розпадом сім'ї. Була спроба запроторити мислителя в психоневрологічний диспансер. Працював: викладачем медінституту, науковим співробітником НДІ, двірником, головним консультантом Адміністрації Президента України і Верховної Ради України, редактором журналів. Петро Андрійович Харченко - засновник політичної партії "Українська партія "Єдність", Міжнародного Конвенту тринітарних знань, Української академії оригінальних ідей. Енциклопедист, автор численних публікацій у галузі сільського господарства, мовознавства, біології, медицини, фізики, математики, соціології, релігії, філософії тощо. Здійснив прорив у гносеології, відкривши Тригнозисну логіку світосприйняття, якою пізнав космогонічну таїну статі і Святої Трійці, пояснив походження атомістики, описав онтологічний механізм виникнення біологічних видів (чого не зробив Ч. Дарвін), з'ясував походження граматичних категорій (числа, роду, займенника), математичної одиниці, суб'єкта, розгадав природу шизофренії, відкрив еготриплет ТриЕ(е)го (чого не зробили З. Фрейд, К. Юнг, С. Гроф), передбачив існування нейтральної енергії і триполярності магнетизму, дослідив методологічну роль онтологічної троїстості в становленні народної культури українців, концептуально обгрунтував можливість створення технології переінакшення «его» индивіда-полярності Людини, запропонував ряд новаторських підходів у зоотехнії тощо. Він відкрив Необ'єктивовану Людину, розгадав таємницю її безсмертя, є основоположником Необ'єктивованого (Тригнозисного) світогляду. Живе в місті Ромни Сумської області. Має двох доньок - Трояну і Тетяну. Досягнення[ред. код]
Світогляд мислителя[ред. код]Об’єктивація Людини, "втрата" надіндивідного статусу[ред. код]Петро Харченко відкрив основу буття - Необ'єктивовану Людину з притаманним їй інформаційним еготриплетом - ТриЕ(е)го. Фактично, мова йде про світоглядний переворот, оскільки будь-який світогляд постає у вигляді того чи іншого розуміння сутності Людини. В об'єктивації "людина зникає, перетворюється у фікцію, суб'єкт-об'єкт, уособлюючий світову непристойність і рабство" (М. Бердяєв). В об'єктивації Людини - не тільки джерело всіх її бід, а й потенційна загроза фізичної загибелі цивілізації. Людство постійно перебуває в стані розгубленності, охвачене апокаліпсистичною тривогою на фоні зростаючої ненависті між суб'єктами різних поглядів. Спостерігається стрімкий обвал культури, захиталися і розвалюються засади, на яких повинно триматися соціальне існування. Моральне падіння об"єктивованої "людини" сягнуло апогею: конфліктують між собою держави, економічні касти, релігійні секти, партії, процвітає гомофобія, тероризм, виготовлена ядерна зброя, назріває третя світова війна. Харченко відзначає, що в сьогодні одні лише політики дипломатичним шдяхом шукають формулу урятування цивілізації, а провідники духу (філософи) мовчать, хоч вирішення проблеми порятунку людства якраз лежить у площині світоглядного переінакшення бачення Людиною своєї сутності. Необ'єктивована Людина - ось дороговказ для державних діячів у питанні, - як уберегти цивілізацію від фізичного знищення. Розкриття таїни однотілесності "я" і "ти"[ред. код]Українець Петро Харченко здійснив, очікуване тисячоліттями, розкриття таємниці однотілесності "я" і "ти". Цей прорив у пізнанні став можливим завдяки виходу за межі традиційних принципів розуму (формальнологічних законів), відстороненню від гносеологічного єдиновладдя об'єктивізатора буття - суб'єкта та застосуванню відкритого Тригнозисного модуса світоосмислення (поіменованим автором ""вербальним Одкровенням". "пізнанням із Людини і в Людині через інформаційний еготриплет ТриЕ[е]го"). Такий гносеологічний шлях забезпечив цілісне осмислення світу (рух думки за логікою цілісного буття), дозволив пізнати характер онтологічного співвідношення між статтю і Святою Трійцею, виявити відсутність "лукавого розтину статі". Завдяки новому гносеологічному підходу, розкрилася таїна Тринітарного архетипу,"свято скрывающего свою сущность много тысячелетий, оставаясь Божественным символом спасительного единства человечества" (Р. Баранцев). В кінцевому підсумку, Петро Харченко вирішив центральну колізію духу і буття - колізію Необ'єктивованого і Об'єктивованого (Єдиного і Множинного), що явилось відкриттям Необ'єктивованої Людини, уособлюючої триіпостасну субстаціональну та триполярну речовинну всереальність, і одночасно завершенням релігієзації розуму. За межею об'єктивації Бог і Людина предстали однією реальністю - Необ'єктивованою Людиною. Цим усувається поділ буття на необ'єктивованого Бога і об'єктивовану "людину-мертв'яка" (дискретного індивіда). Тілесна єдність індивіда-полярності зі Світобудовою і безсмертя[ред. код]До Петра Харченка питання про тілесну єдність індивіда з усією Світобудовою не було поставлено філософами на онтологічне розв'язання в контексті проблеми статі. Життя є позачасовим змістом всезагальної матерії, ім"я якої безсмертна Необ"єктивована Людина. Щоб повірити в безсмертя народженої дитини і подальше її життя після «смерті», треба знати істинну суть Людини, а не піддаватися на інформаційний фальсифікат суб’єкта в цьому питанні. «Народження» і «смерть» не є «початком» і «кінцем» життя індивіда. Харченко вважає, що лише усвідомивши це, з'являється віра у велике диво - безсмертя Людини. Це зобов'язує нас тримати в моральній чистоті своє "я", усвідомлювати, що в кожному з нас перебувають індивідні "его" всіх народів світу. Вони складають розгалуженість єдиного егофонду Необ'єктивованої Людини. При МОР ("множинному особистісному розладі", коли індивід може протягом життя проявлятися в якості багатьох різних "его"-суб'єктів), сновидіннях, шизофренічному процесі, трансперсональних переживаннях... ці "его" "оживають", перевтілюються, розмовляють будь-якою іноземною мовою (незнищенність мов). Виникнення і смерть суб’єкта[ред. код]Головне питання будь-якого світогляду – «хто пізнає буття?». У процесі деоб’єктивізації індивід-полярність звільняється від ілюзії дискретності, «повертається» в необ’єктивований статус, у цілість Триего. Його гносеологічна влада скасовується і сам він поступово зникне. На зміну суб'єктовому світосприйняттю приходить необ’єктивоване самопізнання Людини (вербальне Одкровення) під інформаційною владою еготриплета ТриЕ(е)го («пізнання в Людині і через Людину»). Тож, на поставлене запитання - «хто пізнає буття?», Харченко дає відповідь: пізнає Необ’єктивована Людина. Переінакшення егофонду Людини[ред. код]Петро Харченко розробив концептуальні основи технології переінакшення егофонду Людини, очищення його від скверни (злочинної суб'єктності "его" неронів, тамерланів, грозних, гітлерів...), вказав на можливість створення технології, коли при розкритті злочину вбивці, роль свідка може виконати "его" жертви. Багатоегональність Людини дозволяє опрацювати технологію прискореного повернення ("переселення") видатних "потойбічних" душ ("его") в "посейбічний" світ (тобто, оновлення-відродження їхнього речовинного отілеснення). Мова йде про егоінженерію, про егогенетику, про Велику фільтрацію духовності, переінакшення егофонду Людини через еготрансформацію. Людину постісторичної епохи сповнюватимуть радість вічного життя, ідеали космогонічного призначення. Вона не буде спокушатися, як нинішня об'єктивована (дискретно-індивідна) "людина", земними гріховодними устремліннями - славою, розгульним сексом, багатством. Забезпечення цивілізації Необ'єктивованим світоглядом. Зміна парадигми мислення[ред. код]Тригнозис Петра Харченка демаскував страшну правду суспільної історії. Вона є феноменом об'єктивації Людини і свідчить, що "людина" - дискретний індивід-суб'єкт, навколо якої обертається історія, є "трупом", фікцією. Філософ Харченко розробив оптимістичне світоглядне забезпечення переходу людства в постісторію (постсуб'єктову антропологічну епоху). Ним розроблена проектно-світоглядна документація новобудови - постіндивідної цивілізації з орієнтацією на необ'єктивоване суспільство, базоване на онтологічній цілісності індивідів (тотожності індивідуалізації Всеєдності). Необ'єктивована Людина відновлює єдність людського роду, оголошує вирок об'єктивованій формі суспільства як неонтологізованій, усуває з космогонічної арени об'єктивовану "людину" - носія поневолючої об'єктності. Тригнозис переводить Людину в інший світоглядний простір, змінює символи позначення, якими філософія «увічнила» фальшиву сутність Петро Харченко звертається до політичної еліти світу із закликом втрутитись в антропологічну проблематику, вивести Людство з полону «порабощающей злой системы вещей» і протистояння в загальнолюдській сім’ї. Причинно війни зумовлюються світоглядною мотивацією. Духовним забезпеченням життя Людства повинна стати сама сутність Людини, її онтологічна цілісність. Це і є екзистенціальною рамкою мирного буття. Ось чому необхідно відійти від сучасної об’єктиваціоністичної форми суспільства, не співзвучної з індивідуалізацією Всеєдності. Філософські праці[ред. код]Петро Андрійович Харченко - автор десяти світоглядних монографій:
У цих працях дослідник сповіщає про свої революційні відкриття в суспільствознавстві - так потрібні сучасній цивілізації, наскрізь пронизаній моральними апоріями і турбулентними соціологемами. Відкриття Петра Харченко є дороговказом для державних діячів - як діяти світоглядно, щоб уберегти цивілізацію від загибелі. Літературна творчість[ред. код]Петро Андрійович Харченко - член Національної спілки письменників України. Він - автор поетичних книг "Триєдине", "Тришлях"; збірника пісень "Тройзілля"; книги "Дзеркало для Леоніда Кравчука"; багатьох публіцистичних статей. Є Лауреатом ХІІІ фестивалю сучасної української естрадної пісні. Написав близько сотні пісенних текстів, на які створили музику Олександр Білаш, Володимир Верменич, Віталій Кирейко, Володимир Конощенко, Василь Манько, Людмила Левітова, Юрій Щуровський, Олександр Яворик та інші композитори. Пісні Петра Харченко виконували Алла Кудлай, Костянтин Огневой, Тарас Конощенко, Фемій Мустафаєв, тріо "Либідь", тріо Українського радіо та інші виконавці. Джерела[ред. код]
[Категорія: Українські філософи]] [Категорія: Народились 25 червня]] [Категорія:Народились 1939]] [Категорія:Письменники за алфавітом]] [Категорія:Уродженці Роменського району]] «Технополіс» — створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій» — український національний проект. Пріоритетні галузеві спеціалізації:
Складовою проекту «Технополіс» є BIONIC Hill — проект українського інноваційного парку.[1] Примітки[ред. код]Джерело[ред. код]Посилання[ред. код]Загальний обсяг інвестицій нацпроекту "Технополіс" становитиме 10,3-12,6 млрд грн. УНІАН. 9 листопада 2012. Процитовано 25 березня 2018. [[Категорія:Державні програми України]
Зміна реактивності може відбуватися через зміну температури різних матеріалів (температурний коефіцієнт реактивності), через зміну вмісту пари в теплоносії (паровий коефіцієнт реактивності) тощо. Деякі з них протікають повільно, тому для визначення коефіцієнту важливо знати через який час після зміни потужності вимірюється реактивність реактора. Розрізняють повний потужнісний коефіцієнт, який вимірюється після закінчення всіх довготривалих процесів і швидкий, який враховує лише ті процеси, які протікають досить швидко (за час, який можна порівняти з часом реакції системи управління і операторів). Для безпечної роботи реактора потужнісний коефіцієнт реактивності повинен бути негативним за всіх нормальних і аварійних режимів роботи. Виникнення позитивного швидкого потужнісного коефіцієнту реактивності, внаслідок недоліків у конструкції реактора, відіграло свою роль у розвитку аварії на Чорнобильській АЕС[1]. У реакторах РБМК основною складовою потужнісного коефіцієнту реактивності є паровий коефіцієнт реактивності, який може бути позитивним. Під час нормальної роботи на четвертому блоці ЧАЕС потужнісний коефіцієнт реактивності завжди залишався негативним навіть якщо паровий коефіцієнт реактивності був позитивним. Проте у момент аварії на малій потужності обидва вони були позитивними[2]. Примітки[ред. код]
Посилання[ред. код]Література[ред. код]Lewis, Elmer E. (2009). Fundamentals of Nuclear Reactor Physics. с. 229—230.
[[Категорія:Ядерна фізика] Підтримую, реально існуючий показник.--Yasnodark (обговорення) 12:51, 25 жовтня 2018 (UTC)
Джейсон Джей Смарт (англ. Jason Jay Smart; народ. 20 січня 1979, Коннектикут, США) — американський політтехнолог і політичний експерт. На даний час веде діяльність в Україні (та інших країнах Європи й Південної Америки), будучи засновником недержавної організації «За вільну Україну»[1] (англ. For a Free Ukraine), покликану допомагати у боротьбі за територіальну цілісність України та сприяти вкикоріненню корупції. Діяльність[ред. код]Навчався в Університеті Джорджа Мейсона та Політехнічному інституті й університеті штату Вірджинія, де отримав ступені бакалавра та магістра з державної та міжнародної політики, та політології. Має ступінь кандидата наук з міжнародних відносин. Смарт також є старшим науковим співробітником Лабораторії вивчення очорнювання репутації та репутаційної політики.[2] За час своєї політтехнологічної діяльності, Джейсон Смарт керував політичними кампаніями на території Сполучених Штатів, співпрацював з сенатором Джоном Маккейном, кандидатом в президенти США Тедом Крузом, консультував Ліберал-демократичну партію Молдови[3] та проводив роботу з іншими політичними діячами. Окрім того, Смарт обіймав посаду регіонального директора Міжнародного республіканського інституту[4] та вів політичну діяльність в Україні, Киргизстані, Молдові, Казахстані, Еквадорі та Камбоджі.[5][6][7] У Киргизії Смарт був радником першої жінки-президента в історії Центральної Азії Рози Отунбаєвої[8] і допомагав в розробці нової національної Конституції після революції в квітні 2010 року[9]. Крім того, Смарт вів роботу з місцевими органами влади для поліпшення управління на місцевому та парламентському рівнях[10], як він розповів в інтерв'ю Times в Центральній Азії: «ми працюємо з офісами мерів у двох містах, щоб краще інформувати громадян про те, з ким їм треба контактувати, і хто найбільш компетентний у вирішенні їх проблем».[11] За час перебування на посаді директора кампанії, Смарт також працював над просуванням прав жінок[12] і пропонував реформи у виборчому законодавстві[13]. Джейсон Смарт виступає в ролі спікера на політичних конференціях та форумах. Разом з такими українськми політиками, як міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, екс-виконуючий обов'язки Президента України Олександр Турчинов, спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, Смарт брав участь у «Національному експертному форумі» в Києві, організованому Інститутом Горшеніна.[14] Також, є регулярним учасником «Форуму вільної Росії», організованим Гаррі Каспаровим у Вільнюсі, котрий збирає представників опозиції Російської Федерації. В грудні 2017 року Смарт був запрошений виступити як політтехнолог на «IV Форумі вільної Росії» за темою «Режим Володимира Путіна на Міжнародній арені».[15] Коментарі Смарта щодо подій на міжнародній політичній арені з'являлися або з'являються у таких виданнях, як «Кореспондент»[16] і «Сегодня»[17][18], на ресурсах «Апостроф»[19][20] і «Обозреватель»[21], на сайті Дмитра Гордона[22] та агенства УНІАН[23]. Смарт неодноразово виступав у ролі експерта на телебаченні, в тому числі на телеканалах «Еспресо TV»[24][25], «7 канал»[26], «UATV»[27], «Oboz.TV»[28][29][30], «ZIK»[31], і на передачі «Шустер LIVE» на каналі «ICTV»[32][33], а також давав експертні інтерв'ю для Радіо «Ера».[34] Діяльність і досвід Смарта були оцінені у ЗМІ:
Є співавтором книги про чорний піар та очорнювання репутації[36], та продовжує писати наукові статті за тематикою репутаційного менеджменту в політиці[37][38][39], зокрема в контексті України[40], що публікуються і в українських академічних журналах, таких, як Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка[41]. Окрім теоретичної академічної діяльності у формі написання публікацій на політичну тематику, Смарт також займається практичною просвітницькою діяльністю. Смарт викладав у Киргизько-Турецькому університеті під час своєї політконсультаційної роботи з державними службовцями в Киргизстані.[42] Він виступає з лекціями на факультетах навчальних закладів, серед яких присутнії факультети журналістики, політології та соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянської академії, Київського міжнародного університету й Американського університету в Центральній Азії.[43][44][45][46], та є учасником форумів і навчальних конференцій на теми міжнародної політики та політичних технологій. Разом з такими політологами та громадськими діячами, як Кость Бондаренко, Інна Богословська, Олександр Солонтай, Смарт бере участь у навчальних курсах-форумах «Школа політичного консалтингу» та «Політичний експерт 4.0», які дають громадськості можливість отримати навички у сферах політичного піару, іміджмейкінгу та ведення електоральних кампаній[47][48][49]. Джейсон Смарт перебуває у шлюбі з колишньою телеведучою та продюсером[50] Адріаною Смарт. Подружжя має трьох дітей. Продовжуючи свою роботу в Україні, Смарт «націлений на відновлення демократичного порядку в країні і активну боротьбу з корупцією».[51] Інше[ред. код]Смарт володіє англійською, іспанською та російською мовами. На даний момент вивчає українську. Має статус персони нон ґрата у Росії за протидію режиму Володимира Путіна. Бібліографія[ред. код]
Примітки[ред. код]
[[Категорія:Народились 20 січня] [[Категорія:Народились 1979] [[Категорія:Політтехнологи] [[Категорія:Українські політологи] [[Категорія:Українські політтехнологи] [[Категорія:Американські політичні консультанти] [[Категорія:Політологи США]
Вишневський Володимир Сергійович — український, в подальшому німецький вчений винахідник, в галузi п'єзоелектричних приводних пристроїв (П'єзодвигунів), електронних систем управління ними та приладів, які використовують такі пристрої. З 1992 до 2002 рр. - громадянин України, з 2002 р.- громадянин Німеччини (Wischnewskiy Wdilamir). Біографія[ред. код]Народився 23 липня 1943 в м. Біла Церква, Київської області. Правнук відомого українського громадського діяча Трегубова Єлисея Купріяновича та Антоніни Хоружинськоi. Мати Трегубова Ірина Іллівна (1914 ... 1994 рр.) - кінооператор Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, батько Вишневський Сергій Іванович (1902 ... 1979 рр.) - селекціонер, Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Московського відділення всесоюзного науково-дослідного інституту рослинництва. Освіта[ред. код]У 1968 році зкiнчив факультет електронної техніки Київського політехнічного інституту (зараз Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського») за фахом напівпровідники і діелектрики з кваліфікацією інженера електронної техніки. Вчена ступінь - кандидат технічних наук (1978 г.). Вчене звання - старший науковий співробітник (1987 р). Трудова діяльність[ред. код]1968 ... 1972 рр. Київський завод "Радіоприлад" - інженер, старший інженер. Займався розробкою тонкоплівкових електронних схем. 1972... 1974 рр. Боярський машинобудівний завод "Іскра" - інженер-конструктор 1-ї категорії. Займався розробкою силових електронних перетворювачів напруги. 1974 ... 1989 рр. Київський політехнічний інститут- старший науковий співробітник. Займався вивченням п'єзоелектричних трансформаторів (1 ... 3) і п'єзоелектричних перетворювачів з метою використання їх у якостi п'єзоелектричних привiдних пристроїв. В результаті проведених робіт були створенi принципи побудови і побудовані п'єзоелектричні ультразвукові мотори. Вперше були виміряні їх электромеханixанiчнi характеристики і запропонована методика розрахунку. Також вперше були створені принципи роботи електронних систем управління п'єзоелектричними ультразвуковими моторами і були побудовані такі системи. 1989 ... 1993 рр. Науково-технічна фірма "П'єзопривод", м.Київ - технічний директор. Займався розробкою нових конструкцій п'єзоелектричних ультразвукових моторів і електронних пристроїв управління ними, розробкою приладів якi використовують п'єзоелектричні ультразвукові мотори, керував їх виробництвом. 1993 ... 2017 рр. Physik Instrumente (PI) GmbH & Co.KG. - PiezoMotors Productmanager, Technische Manager, Scientific Manager for Ultrasonic Products (Piezoelectrical Motors and Control Electronics) R & D Department. Займався створенням нових типів п'єзоелектричних ультразвукових моторів, розробкою електронних систем управління ультразвуковими моторами їх застосуванням. Здійснював технічне і наукове керівництво співробітниками компанії в області ультразвукових моторів і систем управління ними. У період з 1968 до 2018 рр. він випустив 371 наукових публікацій і винаходів. Основні науково-технічні досягнення[ред. код]-Вперше створені принципи роботи і конструкції, однофазних і двофазних не реверсивних і реверсивних п'єзоелектричних ультразвукових моторів з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами (актюаторами), що працюють на поздовжніх і згинних, поздовжніх і крутильних, поздовжніх і зсувних, поздовжніх і радіальних стоячих акустичних хвилях. -Вперше створені принципи роботи і конструкції, однофазних не реверсивних п'єзоелектричних ультразвукових моторів з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами, що працюють на поздовжніх, радіальних, крутильних, зсувних стоячих акустичних хвилях з одним або декількома пружними резонансними штовхачами. -Вперше створені принципи роботи і конструкції однофазних реверсивних п'єзоелектричних ультразвукових моторів з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами, що працюють на поздовжніх, радіальних, крутильних, зсувних стоячих акустичних хвилях з одним або декількома пружними резонансними штовхачами і з двома рухомими частинами. -Вперше побудовані зразки п'єзоелектричних ультразвукових моторів з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами, проведені всебічні, комплексні вимірювання їх характеристик і показано, що такі мотори можуть, з успіхом використовуватися в якості мікроелектродвигунів широкого призначення. -Вперше запропоновані різні методики розрахунку електромеханічних характеристик п'єзоелектричних ультразвукових моторів з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами, і методика розрахунку, що враховує втрати енергії в їх фрикційнму контакті ультразвукових моторів, що включає узагальнену формулу для розрахунку коефіцієнта корисної дії таких моторів. -Вперше було запропоновано безліч конструкцій п'єзоелектричних ультразвукових моторів з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами, електронних схем управління такими моторами і пристроїв, в яких застосовуються такі мотори. -Вперше створені принципи роботи і конструкції трифазних п'єзоелектричних ультразвукових моторів, що працюють на поздовжніх біжучiх акустичних хвилях з монолітними циліндричними п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами і електронні схеми їх управління. -Вперше створені принципи роботи і конструкції двофазних п'єзоелектричних ультразвукових моторів, що працюють на поздовжніх і згинних стоячих акустичних хвилях з монолітними п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами і електронні схеми їх управління. -Вперше створені принципи роботи і конструкції двофазних і однофазних п'єзоелектричних ультразвукових моторів, що працюють на двох ортогональних поздовжніх стоячих акустичних хвилях з п'єзоелектричними хвилеводами-резонаторами і електронні схеми їх управління. -Вперше створені принципи роботи і конструкції трифазних, двофазних і однофазних п'єзоелектричних ультразвукових моторів, з п'єзоелектричними циліндричними хвилеводами-резонаторами, що працюють на акустичних хвилях, які викликають пов'язані тангенциально-осьові коливання тіла осцилятора. -Вперше створені принципи роботи і конструкції п'єзоелектричних ультразвукових моторів, з п'єзоелектричними пластинчастими хвилеводами-резонаторами, що працюють на асиметричних стоячих акустичних хвилях. -Вперше створені принципи роботи і конструкції п'єзоелектричних ультразвукових моторів, з п'єзоелектричними пластинчастими хвилеводами-резонаторами, що мають бічну фрикционну поверхню. -Вперше створені принципи роботи і конструкції п'єзоелектричних ультразвукових моторів, що працюють на ерзац-біжучiх акустичних хвилях з роз'єднаними хвилеводами. -Вперше створені принципи роботи і конструкції п'єзоелектричних ультразвукових моторів, п'єзоелектричні хвилеводи-резонатори яких мають форму частини диска, трапецеидальну форму, або іншу більш складну форму, форму частини кільця, форму частини циліндра, форму восьмигранної призми , квадратну форму , сходову форму. -Вперше створені принципи роботи і конструкції найпростіших реверсивних п'єзоелектричних ультразвукових моторів, п'єзоелектричні хвилеводи-резонатори яких, для руху в одному, чи в другому напрямку, мають тільки два найпростіших електроди. -Вперше створені принципи узгодження п'єзоелектричних волноводов-резонаторів ультразвукових моторів з ключовими транзисторними підсилювачами за допомогою котушки індуктивності, послідовного або паралельного коливального LC-контура. -Вперше створені електронні системи збудження п'єзоелектричних ультразвукових моторів, що працюють на принципі автогенератора, що використовує позитивний зворотний зв'язок по току п'єзоелектричного хвилеводу-резонатора або позитивний зворотний зв'язок по напрузі допоміжного електрода або п'єзоелектричного датчика. -Вперше створені принципи крокового управління п'єзоелектричними ультразвуковими моторами. -Вперше створений принцип побудови слiдкуючих систем, якi використовують п'єзоелектричнi ультразвуковi мотори. -Вперше створений принцип управління швидкістю руху п'єзоелектричного ультразвукового мотора за допомогою транзисторного ключа. -Головним узагальнюючим науковим досягненням Вишневського В.С. є створення нового класу електричних приводів, якими є ультразвукові п'єзоелектричні мотори, що використовують в якості приводного елемента (актюатора) п'єзоелектричні резонатори-хвилеводи, виконані повністю з п'єзоелектричного матеріалу. Нагороди[ред. код]Лауреат премії Київського Ордена Леніна Політехнічного інституту імені 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної Революції за монографію «П'єзоелектричні двигуни" 1981 р. Родина[ред. код]Дружина Вишневська Людмила Михайлівна (1937 ... 1994), закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка, була вчителем англійської мови. Дружина Валентина Камп (рід. 1949). Публікації[ред. код]1. Вишневский В.С. и др. Преобразователи с пьезотрансформаторным элементом (converters with piezo-transformer element). Материалы семинара: Вторичные источники питания с элементами в микромодульном исполнении. Общество «Знание» Украинской ССР, Киев 1974, с.5-6. 2. Вишневский В.С. и др. Совместная работа пьезоэлектрического трансформатора и выпрямителя в схемах вторичных источников питания (Join functioning of the piezoelectric transformer and the rectifier in secondary power supply circuits). Материалы семинара: Вторичные источники питания с элементами в микромодульном исполнении. Общество «Знание» Украинской ССР, Киев 1974, с.7-8. 3. Вишневский В.С. и др. Применение пьезотрансформаторов в стабилизированных преобразователях напряжения (Piezoelectric transformers usage in stabilizing power supplies). Материалы семинара: Новые пьезо- и сегнетоматериалы и их применение. Общество «Знание» РСФСР, Москва 1975, с. 136-141. 4. Вишневский В.С. и др. Принципы построения преобразователей электрической энергии с пьезоэлектрической нагрузкой (Design principles of electric power converters with piezoelectric load). Материалы семинара: Перспективы совершенствования систем и устройств вторичных источников электропитания РЭА на основе применения современной электронной базы. Общество «Знание» РСФСР, Москва 1976. 5. Вишневский В.С. и др. Пьезоэлектрические двигатели (Piezoelectric motors). Материалы семинара: Диэлектрические приборы и устройства автоматики, радиоэлектроники и вычислительной техники. Общество «Знание» РСФСР, Москва 1976. 6. Вишневский В.С. и др. Исследование характеристик пьезоэлектрических двигателей с пассивным ротором (Piezoelectric motors with passive rotor characteristics research). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 10. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, 1976, с 53-57. 7. Вишневский В.С. и др. Эквивалесхемы пьезоэлектрических двигателей (Equivalent schemes of piezoelectric motors). Вестник Киевского политехнического института. Серия радиоэлектроника. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“ Выпуск 13, 1976., с. 57-61. 8. Вишневский В. С. и др. Принципы построения преобразователей электрического напряжения с пьезоэлектрической нагрузкой (Main design principles of piezoelectric converters with piezoelectric load). Вестник Киевского политехнического института. Серия радиоэлектроники. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“. Выпуск 14, 1977., с. 10-13. 9. Вишневский В.С. и др. Пьезоэлектрические приводы и их применение (Piezoelectric drivers and their usage). Вестник Киевского политехнического института. Серия радиоэлектроники. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“. Выпуск 14, 1977., с. 14-17. 10. Вишневский В.С. О согласовании статора пьезоэлектрического двигателя с пассивным ротором (Stator reconciliation of the piezoelectric motors with passive rotor). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 11. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“ , 1977, с 72-75. 11. Вишневский В.С. и др. Коэффициент полезного действия пьезоэлектрических двигателей (The efficiency of piezoelectric motor). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 12. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1977, с.8 12. Вишневский В.С. и др. К вопросу о природе шумов пьезоэлектрического двигателя (Back to the question of nature of noises of piezoelectric motors). Надежность микроэлектронных схем и элементов. Сборник научных трудов АН УССР, Киев ,1978, с. 179-182. 13. Вишневский В.С. и др. Исследование материалов роторов пьезоэлектрических двигателей с пассивным ротором (The piezoelectric motor rotors research with the passive rotor material). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 16. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1979, с. 30-34. 14. Вишневский В.С., и др. Пьезоэлектрические двигатели и их внедрение в промышленность (Piezoelectric motors and their introduction into manufacturing). Материалы семинара: Получение и применение сегнето- и пьезоматериалов в народном хозяйстве. Общество «Знание РСФСР», Москва 1981 с. 19-22. 15. Вишневский В.С. и др. Пьезоэлектрические двигатели и их внедрение в промышленность(Piezoelectric motors and their introduction into manufacturing). Материалы I Всесоюзной конференции: Актуальные проблемы получения и применения сегнето- и пьезоэлектрических материалов. НИИТЭХИМ, Москва 1981. 16. Вишневский В.С. и др. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). Ж. Электричество. Энергоиздат, 1981, № 6, с. 68-70. 17. Вишневский В.С. и др. Пьезоэлектрические двигатели: современное состояние и перспективы (Piezoelectric motors-current status and future prospects). Материалы семинара: Диэлектроника – новое перспективное направление в электронной технике. Общество «Знание» РСФСР, Москва, 1983. 18. Вишневский В.С., и др. О проверке качества пьезоэлементов пьезоэлектрических двигателей (The quality control of piezo-ceramic elements of the piezoelectric motors). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 32. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1987, с. 38-43. 19. Вишневский В.С. и др. Влияние температуры на параметры пьезоэлектрических двигателей (The piezoelectric motors characteristics temperature influence). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 31. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1987, с. 39-41. 20. Вишневский В.С. и др. Расчет характеристик пьезоэлектрического двигателя с учетом потерь во фрикционном контакте (Piezoelectric motors characteristics calculation with taking into consideration loses in a friction contact). Ж. Электричество, “Энергоатомиздат”, 1987, с. 66-68. 21. Вишневский В.С., и др. Расчет параметров пьезоэлектрических двигателей (Piezoelectric motors parameters calculation). Материалы республиканской научно-технической конференции: Достижения науки-производству. Баку, 1988. 22. Вишневский В.С. и др. Коэффициент трения и стабильность параметров пьезоэлектрических двигателей (The friction coefficient and piezoelectric motors characteristics stability). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 33. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1988, с. 37. 23. Вишневский В.С. и др. О силе прижима и коэффициенте трения в пьезоэлектрическом двигателе (About the press force and the friction coefficient in a piezoelectric motor). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 33. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1988, с. 41. 24. Вишневский В.С. и др. Износ фрикционного контакта пьезоэлектрического двигателя (Piezoelectric motor friction contact wear and tear). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 35. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1989, с. 26-31. 25. Вишневский В.С. и др. Экспериментальное исследование износа фрикционного контакта пьезоэлектрического двигателя (Wear and tear experimental research of the piezoelectric motor friction contact). Диэлектрики и полупроводники. Выпуск 36. Изд. „ВИЩА ШКОЛА“, Киев, 1989, с. 56-58. 26. Вишневский В.С. и др. Эквивалентная схема пьезоэлектрического двигателя, учитывающая нелинейность фрикционного контакта (Piezoelectric motor equivalent scheme with taking into consideration the non-long measures of a friction contact). Диэлектрики и полупроводники. Киев «ЛЫБИДЬ» Выпуск 38, 1990, с. 37-39. 27. Вишневский В.С. и др. Экспериментальные исследования пьезоэлектрического двигателя с дисковым осциллятором и пассивными толкателями (The experimental research of the piezoelectric motor with disk oscillator and passive pushers). Вестник Киевского политехнического института. Радиоэлектроника. Киев «ЛЫБИДЬ» Выпуск 27, 1990, с. 115-118. 28. Вишневский В.С. и др. О постоянной времени пьезоэлектрического шагового двигателя (The time constant of the stepper piezoelectric motor). 29. Вишневский В.С. и др. Эквивалентная схема пьезоэлектрических преобразователей, применяемых в коммутирующих устройствах оптических каналов (The equivalent circuit of the piezoelectric converters used in optical channels switching devices). Государственный комитет по науке и технике Азербайджанской республики. Информационный листок УДК 621.313.13. Баку, 1996. 30. Вишневский В.С. Изучение механизма работы пьезоэлектрических двигателей и исследование возможности их практического применения в качестве микроэлектродвигателей широкого назначения (Studying of the piezoelectric motors functioning mechanisms and research of the possibility of their practical usage of widespread micro-electro motors). Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук. Киев, 1977, 230 с. 31. Вишневский В.С. др. Пьезоэлектрические двигатели (Piezoelectric motors). Изд. „ЭНЕРГИЯ“ Москва, 1980. 32. Vishnewsky W., et al. Piezoelectric rotary motors. . Actuator 96. Bremen, Germany. Conference Proceedings. 33. Wischnewskyi W., et al. A New Piezo Spindle Drive Combines Micro step Movement and Continues Motion. Actuator 2000. Bremen, Germany.Conference Proceedings, p. 479-481. 34. Wischnewskiy W., et al. Two-Phase Piezoelectric Linear Actuators based on the Longitudinal and Bending Acoustic Waves for Ultrasonic motors. Actuator 2002. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 407-412. 35.Wischnewskiy W., et al. Neu Ultrasonic Piezoelectric Actuator for Nanopositioning. Actuator 2004. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 118-122. 36. Wischnewskiy W., et al. Simple New Ultrasonic Piezoelectric Actuator for Precision Linear Drives. Actuator 2004. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 778-781. 37. Wischnewskiy W. et al. New Type of Piezoelectric Statnding Wave Ultrasonic Motors with Cylindrical Actuators. Actuator 2004. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 451-455. 38. Wischnewskiy W., et al. A Novel, Singele-Mode Piezoceramic Plate Actuator for Ultrasonic Linear Motors. Ultrasonics, Ferroelectrics, and Frequency Control, IEEE, V.52, N.11, Nov. 2005, p. 2047…2053. 39. Wischnewskiy W. et al. New Linear Ultrasonic Micromotor for Precision Mechatronic Systems. Actuator 2006. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 439-443. 40. Wischnewskiy W. et al. Test Stand for Analyzing New Types of Highperformance Ultrasonic Piezomotor Drives. Actuator 2006. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 615-616. 41. Wischnewskiy W. et al. Optimization of a Two-contact Linear Ultrasonic Motor Using FEM Analysis. Actuator 2006. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 608-610. 42. Wischnewskiy W. et al. New Ultrasonic Piezoelectric Actuator. Actuator 2008. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 615-617. 43. Wischnewskiy W. et al. Rod Drive: Ultrasonic Piezo Drive. Actuator 2008. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 618-619. 44. Wischnewskiy W. et al. Ultrasonic Actuator with Prismatic Shape. Actuator 2010. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 670-672. 45. Wischnewskiy W. et al. New Ultrasonic Actuators with a Stator as a Cylinder Part. Actuator 2012. Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 777-779. 46. Wischnewskiy W. et al. Ultrasonic Drivers with Cylindrical Actuators. Actuator 2014.Bremen, Germany. Conference Proceedings, p. 655-658. 47. Емкостной датчик (Capacitive sensor). А. с. 419992, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 27.03.72. Опубл. 15.03.74. Бюл.№10. 48. Устройство управления для стабилизированного источника питания постоянного тока на тиристорах (Control thyristors circuit for stabilizing DC power supply). А. с. 480169, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 11.06.73. Опубл. 05.08.75. Бюл № 29. 49. Устройство для прижима магнитной ленты (Magnetic tape pressing device). А. с. 523450, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 04.05.75. Опубл. 30.07.76. Бюл. №28. 50. Преобразователь высокочастотного модулированного сигнала в акустический сигнал звукавой частоты (The converter of the high frequency modulated signal into a sound frequency signal). А. с. 537582, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 05.07.74. 51. Инвертор (Inverter). А. с. 544084, СССР, Вишневский В.С. Заявлено 02.06.75. Опубл. 25.01.77. Бюл. №3. 52. Устройство для измерения крутящего момента электродвигателя (The rotary torque measuring device). А. с. 563584, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 09.07.75. Опубл. 30.06.77. Бюл. №24. 53. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism). А. с. 575686, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 12.01.76. Опубл. 05.10.77. Бюл. №37. 54. Ведущий узел лентопротяжного механизма (Thel leading unit of the tape drive mechanizm). А.с. 575688, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 11.02.76. Опубл. 05.10.77. Бюл. №37. 55. Пьезоэлектрический привод лентопротяжных механизмов (Piezoelectric drive of the tape drive mechanizms). А. с. 580580, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 24.03.76. Опубл. 15.11.77. Бюл. №42. 56. Сенсорное устройство (Sensor device). А. с. 600631, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 05.03.78. Опубл. 30.03.78. Бюл. №12. 57. Лентопротяжный механизм (The tape drive mechanizm). А. с. 613391, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 09.06.76. Опубл. 30.06.78. Бюл. №24. 58. Лентопротяжный механизм (The tape drive mechanizm). А. с. 624281, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 09.04.77. Опубл. 15.09.78. Бюл. №34. 59.Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 635819, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 17.03.77. 60. Приводной механизм (The drive mechanizm). А. с. 636673, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 13.12.76. Опубл. 05.12.78. Бюл. №45. 61. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 636760, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.01.77. Опубл.05.12.78. Бюл. №45. 62.Транспортное средство (The transportation unit). А. с. 654471, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 03.05.76. Опубл.30.03.79. Бюл. №12. 63. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor): А. с. 659032, СССР, Вишневский и В.С. и др. Заявлено 19.12.77. 64. Лентопротяжный механизм (The tape drive mechanizm). А. с. 678525, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 23.09.77. Опубл. 05.08.79. Бюл. №29. 65. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 711650, СССР, В.С. Вишневский В.С. и др. Заявлено 21.08.78. Опубл. 25.01.80. Бюл. №3. 66. Конденсаторный микрофон (Capacitive microphone). А. с. 712973, СССР, Вишневский, В.С. и др. Заявлено 26.09.78. Опубл. 30.01.80. Бюл. №4. 67. Устройство для прерывистого протягивания кинопленки в киноаппаратуре (Device for intermittent motion of the film in the cinema apparatus). А. с. 714338, СССР, В.С. Вишневский В.С. и др. Заявлено 02.12.77. Опубл. 05.02.80. Бюл. №5. 68. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 728185, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 24.10.77. Опубл. 15.04.80. Бюл. №14. 69. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor): А. с. 736809, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 19.12.74. 70. Электрическая бритва (Electric razor). А. с. 738868, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 15.09.75. Опубл. 15.06.80. Бюл. №21. 71. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 782654, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 01.06.79. 72. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 782655, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 05.06.79. 73. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 786778, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 27.04.79. 74. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 805880, СССР, Вишневский В.С.и др. 2578305/18-25. Заявлено 16.12.77. 75. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor): А. с. 810016, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 18.12.74. 76. Схема питания пьезоэлектрического элемента (The feed element circuit of the piezoelectric motor). А. с. 810018, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 25.04.78. 77. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 810019, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 22.03.78. 78. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 818409, СССР, Вишневский. В.С и др. СССР. Заявлено 12.11.79. 79. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 838733, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 23.09.77. Опубл. 15.06.81, Бюл. №22. 80. Следящая система (Feedback circuit). А. с. 842705, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 30.05.79. Опубл. 30.06.81, Бюл. №24. 81. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 843659, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 22.02.80. Опубл. 82. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 843661, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 25.02.80. 83. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor).А. с. 843658, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 22.02.80. 84. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 845705, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 26.12.79. 85. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 851559, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 15.09.75. Опубл. 30.07.81. Бюл. №28. 86. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 851560, СССР, Вишневский В.С. и др. Опубл. 30.07.81. Бюл. №22. 87. Устройство для перемещения магнитной ленты (Device for the magnetic tape motion). А.с. 858089, СССР, Вишневский В.С.и др. Заявлено 29.05.79. Опубл. 23.08.81. Бюл. №31. 88. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 854218, СССР, ВишневскийВ.С. В.С. и др. СССР, Заявлено 24.07.78. 89. Пьезоэлектрический преобразователь электрического сигнала в поступательное перемещение (Piezoelectric converter of the electric signal into forward movement). А. с. 862760, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 10.03.80. 90. Боковой узел лентопротяжного механизма (Tape drive back unit). А. с. 888191, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 21.11.77. Опубл. 07.12.81. Бюл. №45. 91. Лентопротяжный механизм (Tape drive). А. с. 888195 СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 17.09.76. Опубл. 07.12.81. Бюл. №45. 92. Лентопротяжный механизм (Tape drive). А. с. 888196, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 18.08.77. Опубл. 07.12.81. Бюл. №45. 93. Синхронный электрический привод (Synchronized electrical drive). А.с. 894823, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 12.08.80. Опубл. 30.12.81. Бюл. №48. 94. Пьезоэлемент для пьезоэлектрического реверсивного двигателя с пассивным ротором (Piezoelectric element for the piezoelectric reversible drive with passive rotor). А. с. 961514, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 02.10.80. 95. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 972979, СССР, Вишневский В.С. и др. 2965857. Заявлено 13.02.81. 96. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism). А. с. 888196, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 21.03.79. Опубл. 07.12.82. Бюл. №45. 97. Пьезоэлемент для пьезоэлектрического двигателя (Piezoceramic element for piezoelectric motor). А. с. 986257, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 19.01.81. 98. Вибродвигатель (его варианты) (The vibration-motor, its variants). А. с. 1022263, СССР, МКИ H Вишневский В.С. и др. 2990504/24-07. Заявлено 02.10.80. Опубл. 07.06.83. Бюл. №21. - 3 с ил. 99. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor): А. с. 1023455, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 11.06.80. Опубл.15.06.83. Бюл.№22. 100. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1023457, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 07.08.80. Опубл.15.06.83. Бюл.№22. 101. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1042545, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 18.05.79. 102. Пьезоэлектрический ведущий узел магнитофона (Main piezoelectric drive of the video tape recorder). А. с. 1075308, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 15.02.82. Опубл. 23.02.84. Бюл. 103. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1070628, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 27.07.79. Опубл. 30.01.84. Бюл.№ 4. 104. Синхронный электрический привод (Synchronized electrical drive). А. с. 1087013, СССР, МКИ Вишневский В.С. и др. Заявлено 02.08.82. 105. Устройство преобразования электрического сигнала в угловое перемещение (Electrical signal conversion device into a radial movement). А. с. 1093193, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 23.06.82. 106. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1118249, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 15.06.83. 107. Боковой узел лентопротяжного механизма (Tape drive back unit). А.с. 1120411, СССР, Вишневский В.С. и др. 2879214/18-10. Заявлено 01.02.80. Опубл. 23.10.84. Бюл. №39. 108. Пьезоэлектрический привод аппарата магнитной записи (Piezoelectric drive of the magnetic signal write apparatus). А. с. 1120402, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 21.11.78. Опубл. 23.10.84.Бюл. №39. 109. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor): А. с. 1120889, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 15.02.83. 110. Блок вращающихся видеоголовок (Rotating video heads module): А. с. 1123410, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 22.04.80. 111. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1128292, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.11.80. Опубл. 07.12.84, Бюл. №45. 112. Привод фотографического затвора (Photo shutter drive). А. с. 1137430, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 09.02.83. Опубл. 30.01.85. 113. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1132757, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 01.06.83. 114. Пьезоэлектрический линейный двигатель(Piezoelectric linear motor). А. с. 1137973, СССР, Вишневский В.С. и др. 3656018. Заявлено 26.10.83. 115. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1139338, СССР, Вишневский В.С. и Заявлено 06.10.82. 116. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1140661, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 06.10.82. Опубл. 30.07.81. 117. Боковой узел кассетного магнитофона (Cassette tape drive back unit). А. с. 1144146, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 15.02.84. Опубл. 07.03.85. Бюл, №9. 118. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism): А. с. 1144145, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 15.02.84. Опубл. 07.03.85. Бюл, №9. 119. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1202470, СССР, Вишневский В.С. и др. 3697490/24-25. Заявлено 09.11.83. 120. Пьезоэлектрический двигатель(Piezoelectric motor). А. с. 1190882, СССР, В.С. Вишневский В.С. и др. Заявлено 06.02.84. 121. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1210628, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 25.11.83. 122. Схема питания пьезоэлектрического элемента (Piezoelectric element feeding circuit). А. с. 1220528, СССР, В.С. Вишневский В.С. и др. Заявлено 06.01.84. 123. Устройство для автоматической установки экспозиции (Device for the automatic exposition setting). А. с. 1141372, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 24.07.80.Опубл. 23.02.85. Бюл. №7. 124. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1278994, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 05.07.74. Опубл. 23.12.86. Бюл. №47 . 125. Пробивной узел перфоратора(Piercing perforator unit). А. с. 1276130, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.06.85. 126. Устройство управления лентопротяжным механизмом (Tape mechanism control device). А.с. 1278956, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 16.04.85. Опубл. 23.12.86. Бюл, №47. 127. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1309868, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 05.06.85. 128. Способ записи магнитных меток на роторе индукционного датчика (The method of witting of the marks on the inductor sensor). А. с. 1301193, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 20.12.84. 129. Привод (Drive). А. с. 1278993, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 11.05.83. Опубл. 23.12.86. Бюл. №47. 130. Привод (Drive). А. с. 1330601, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 06.09.83. Опубл.16.08.87. Бюл. №30. 131. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 1358689, СССР, Вишневский В.С. и др. 3867383/24-09. Заявлено 20.12.84. 132. Электронно - механические часы (Electronic-mechanical clock). А. с. 1352446, СССР, Вишневский, В.В. и др. Заявлено 05.06.79. Опубл.15.11.87. 133. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism). А. с. 1365123, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 12.02.80. Опубл. 07.01.88. Бюл. №1. 134. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1364202, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 26.06.84. Опубл. 23. 135. Пьезоэлектрический шаговый привод (Piezoelectric stepper drive). А. с. 1416026, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 05.07.85. 136. Пробивной узел перфоратора (The perforator punching unit). А. с. 1433273, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.04.86. 137. Устройство для перемещения магнитной ленты (The magnetic tape motion device). А. с. 1477145, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 09.01.84. Опубл. 07.03.85. Бюл, №9. 138. Перфоратор (Perforator). А. с. 1478870, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 04.07.86. 139. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 1416002, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 31.03.86. 140. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism). А. с. 1507095, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 01.03.78. 141. Устройство для записи магнитных меток на ротор индукционного датчика (The magnetic marks writing device on the shaft of the induction sensor). А. с. 1525739, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 01.06.77. Опубл. 30.11.89. Бюл. № 44. 142. Пьезоэлектрический привод (Piezoelectric drive). А. с. 1536435, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 30.06.86. Опубл. 15.01.90. Бюл. №2. 143. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism). А. с. 1578758, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 20.07.87. Опубл. 15.07.87. Бюл. № 26. 144. Устройство управления лентопротяжным механизмом (Tape drive mechanism control circuit). А. с. 1610499, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 20.07.87. Опубл. 30.11.90. Бюл. № 44. 145. Устройство для нанесения магнитных меток на ротор индукционного датчика (Induction sensor magnetic marks making device). А. с. 1610501, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 01.07.87. Опубл. 30.11.90. Бюл. № 44. 146. Лентопротяжный механизм кассетного магнитофона (Tape mechanism of the cassette player). А.с. 1628087, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 07.04.86. Опубл. 15.02.91. Бюл. № 6. 147. Пьезоэлектрический волновой двигатель (Piezoelectric wave motor). А. с. 1651736, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 13.01.89. 148. Устройство стабилизации частоты вращения вала (Shaft rotation frequency stabilizing device). А. с. 1644219, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 09.02.89. Опубл. 23.04.91, Бюл. № 15. 149. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1667593, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.02.89. 150. Лентопротяжный механизм (Tape drive mechanism). А. с. 1718269, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 31.07.85. Опубл. 07.03.92. Бюл. № 9. 151. Синхронный электрический привод (Synchronized electrical drive). А. с. 1699321, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.02.89. 152. Пьезоэлектрический двигатель (Piezoelectric motor). А. с. 1776180, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 29.12.90. 153. Пьезоэлектрический реверсивный привод (Piezoelectric reversible drive). А. с. 1827708, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 04.02.92. Опубл. 15.07.93. 154. Прецизионный пьезоэлектрический привод (Precision piezoelectric drive). А. с. 1810976, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 12.03.91. Опубл. 23.04.93. 155. Измеритель микроперемещений (The micro steps gauge): А. с. 1827548, СССР, Вишневский В.С. и др. Заявлено 03.04.91. Опубл. 15.07.93. 156. US4019073.Piezoelectric Motor Structures. Inv: Vishnevsky V.S. et al. Fil. 12.08.75. Publ. 19.04.77. 157. DE2530045C2, 04.07.1975. 158. DE2560628C2, 04.07.1975. 159. GB1488064B, 13.08.1975. 160. FR2277458B1, 04.07.1975. 161. JP29192C1, 01.09.1975. 162. IN144291B, 21.08.1975. 163. CA1034179B, 21.08.1975. 164. SE436675B, 05.08.1975. 165. SE456059B, 25.11.1983. 166. NL7509775A, 15.08.1975. 167. NL171947B, 15.08.1975. 168. IN144291B, 21.08.1975. 169. AU505959B2, 13.08.1975. 170. US4453103A. Piezoelectric motor. Inv: Vishnevsky V.S. et al. Fil. 16.04.82. Publ. 05.06.84. 171. DE3213275C2, 08.04.1982. 172. FR2525410B1, 16.04.1982. 173. GB2118374B, 07.04.1982. 174. JPS58192474A, 28.04.1982. 175. SE452932 B, 05.04.1982. 176. CA1190953A, 07.04.1982. 177. AU556659B2, 08.07.1982. 178. AU824 9982A, 08.04.1982. 179. AT384912B, 01.04.1982. 180. NL8201578A, 15.04.1982. 181. IT1158293, 11.05.1982. 182. US4400641.Piezoelectric motor with two part rotor Inv. Vishnevsky V.S. et al. Fil. 16.04.82. Publ. 23.08.83. 183. DE3213348A1, 08.04.1982. 184. DE3213348C2, 08.04.1982. 185. GB2118373B, 07.04.1982. 186. JPS58192475A, 28.04.1982. 187. SE8202161L, 05.04.1982. 188. SE452933B, 07.04.1982. 189. CA1182159, 07.07.1982. 190. AU551505B2, 08.04.1982. 191. ATA130482A, 01.04.1982. 192. AT382262B, 01.04.1982. 193. NL8201577A, 15.04.1982. 194. IT1158294B, 11.05.1982. 195. US4959580. Piezoelectric motor. UInv. Vishnevsky V.S. et al. Fil. 26.02.87. Publ. 25.09.90. 196. WO1988006816A1, 28.02.1987. 197. EP306530A4, 26.02.1987. 198. JP1502384A, 26.02.1987. 199. IN167824B, 28.02. 1987. 200. WO1991000599A1. Reversible Tepe-Moving Mechanism of Cassette Tepe Recorder. Inv. Vishnevsky V.S. et al. Fil. 28.06.1989. Publ. 10.01.1991. 201. DE 44 38 876 A1. Piezoelektrischer Motor. Erf. Wischnewskiy W. 31.10.94. Off. 02.05.96. 202. US5872418. Piezoelectric Motor. Inv. Wischnewskiy W. Fil. 23.10.95. Publ. 16.03.99. 203. WO1996013868A1, 23.10.1995. 204. DE19522072C1, 06.02.1997. 205. EP0789937B1, 17.05.2000. 206. JP38049 73B2, 23.10.1995. 207. US6806620B1.Piezoelectric Drive Excited by Longitudinal and Flexural Waves. Inv. Wischnewskiy W. Fil. 31.07.00. Publ. 19.10.04. 208. WO2001013505A1, 22.02.2001. 209. DE19938954A1, 17.08.1999. 210. EP1210759B1, 31.07.2000. 211. JP4860862B2, 31.07.2000. 212. US6979934 B1.Piezoelectric Drive, Especiallya Holding Frame, a Friction Element and a Circuit Configuration. Inv. Wischnewskiy W. Fil. 30.06.00. Publ: 27.12.05. 213. WO2021003282A1,A9, 30.06.2000. 214. DE19945042C2, 30.06.1999. 215. EP1992704B1, 30.06.2000. 216. US6765335 B2. Piezoelectric Adjusting Element. Inv. Wischnewskiy, W. Fil. 12.06.02. Publ. 20.07.04. 217. DE10154526B4, 07.11.2011. 218. EP1267425B1, 12.06.2002. 219. US7218031B2.Metod for Operating a Piezoelectric Motor, and Piezoelectric Motor Compresing a Stator in the form of a Hollow-Cylindrical Oscillator. Inv. Wischnewskiy W. Fil. 05.07.2005. Publ. 15.05.2007. 220. WO2004064170A2, A3, 11.12.2003. 221. DE10314810A1, 10.04.2003. 222. EP1581992B1, 11.12.2003. 223. JP4435695B2 11.12.2003. 224. CN1736019B 11.12.203. 225. US7598656 B2.Piezoelectric Ultrasound Motor. Inv. Wischnewskij, W. et al. Fil. 13.05.2005. Publ. 06.10.2009. 226. WO2005114760A1, 01.12.2005. 227. DE102004024656A1, 18.05.2004. 228. EP1747594B1, 13.05.2005. 229. JP4620115B2, 13.05.2005. 230. CN100502074C, 13.05.2005. 231. US7795782 B2.Miniaturizable Motor. Inv. Wischnewskij W. et al. Fil. 29.06.2005. Publ. 14.09.2010. 232. WO2006618062A1, 29.06.2005. 233. DE102004044184B4, 13.09.2004. 234. JP4648391B2, 29.06.2005. 235. CN101015113A, 29.06.2005. 236. US7834518 B2.Linear Ultrasound Motor. Inv. Wischnewskij W. et al. Fil. 20.04.2005. Publication 08.01.2009. 237. WO2006027031A1, 20.04.2005. 238. DE102004059429B4, 09.12.2004. 239. EP1656705B1, 20.04.2005. 240. JP 4617359B2, 20.04.2005. 241. CN100587991C 20.04.2005. 242. US7737605 B2. Linear Ultrasound Motor.Inv. Wischnewskij W. et al. Filed.13.04.05. Publ. 15.11.07. 243. WO2006050759A1, 13.04.2005. 244. EP1812975B1, 13.04.2005. 245. JP4477069B2, 13.04.2005. 246. CN100514692C, 13.04.2005. 247. DE102005010073B4. Elektromechanisches Präzisions-Antriebssystem. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 04.03.2005. Off. 07.09.2006. 248. US20100085649A1. Optical Objective Module. Inv. Wischnewskij W. et al. Filed.17.02.2006. Publ. 28.08.2008. 249. WO2006099929A1, 17.02.2006. 250. DE102005039357B4, 19.08.2007. 251. EP1861740B1, 17.02.2006. 252. JP4377956B2, 17.02.2006. 253. CN101410742B, 17.02.2006. 254. US8604665B2. Piezoelectric Actuator for an Ultrasonic Motor. Inv.Wischnewskij W. et al. Fil. 31.07.2006. Publ. 10.12.2013. 255. WO2007020177A3, 31.07.2006. 256. DE102005039358B4, 19.08.2007. 257. EP1915787B1, 31.07.2006. 258. JP4914895B2, 31.07.2006. 259. CN101288185B, 31.07.2006. 260. US7973451B2.Ultrasonic Linear Motor. Inv. Wischnewskij W., et al. Fil.07.09.2006.Publ.: 05.07.2011. 261. WO2007045525A1, 07.09.2006. 262. DE102005053018A1, 07.11.2005. 263. EP1938397B1, 07.09.2006. 264. JP4598128B2, 07.09.2006. 265. CN101310394B, 07.09.2006. 266. DE102006041017B4. Schaltungsanordnung zur Steuerung eines in der Richtung umkehrbaren Einphasen-Ultraschallmotors. Erf.: Wischnewskiy W. u. and. Anm. 04.03.2005. Off. 07.09.2006. 267. DE102006042695B4. Selbsterregender PWM-Controller für einen Einphasenultraschallmotor. Erf.Wischnewskiy W. u. and. Anm.12.09.2006. Off. 23.02.2012. 268. WO2007082601A1, 07.12.2006. 269. DE102006025991B4. Selbsterregender Niederspannungscontroller zur Steuerung eines oder mehrerer Ultraschallmikromotoren. Erf. Wischnewskiy W. u. and. 02.06.2006. Off. 23.02.2012. 270. DE102006054597B4. Steuervorrischung eines Uitraschallmotors. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 20.11.2006. Off. 01.03.2012. 271. DE102007008252A1. Ultraschallantrieb. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 20.02.2007. Off. 29.05.2008. 272. WO200864974A1, 02.11.2007. 273. EP2095441B1, 02.11.2007. 274. US8253304B2. Ultrasonic Linear Drive unit Comprising a Hollow Cylindrical Oscillator. Inv. Wischnewskij W. et al. Fil.:03.11.2008. Publ. 28.08.2012. 275. WO2009059939A2, 03.11.2008. 276. DE102008023478A1, 14.05.2008. 277. EP2208243B1, 03.11.2008. 278. US8344592B2. Ultrasonic Motor. Inv. Wischnewskiy W, et al. Fil. 05.03.2009. Publ. 01.01.2013. 279. WO2009109606A1, 05.03.2009. 280. DE102008012992A1, 10.09,2009. 281. EP2130236B1, 05.03.2009. 282. JP5501254B2, 05.03.2009. 283. DE102008058484A1. Hochpräziser Ultraschallmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 20.11.2008. Off. 10.09.2009. 284. WO2009106412A1, 03.09.2009. 285. EP2258004B1, 05.02.2009. 286. US8482185B2. Ultrasonic Actuator. Inv.Wischnewskiy W. at al. Fil. 27.05.2009. Publ. 09.07.2013. 287. WO2009147037A1, 27.05.2009. 288. DE102008026429A1, 02.06. 2008. 289. EP2153476B1, 27.05.2009. 290. JP2011522506A, 27.05.2009. 291. EP2164120B1. Ultraschallmotor mit einem Ultraschallaktor in From eines Teilhohlzylinders. Erf. Wischnewskiy W. u. and. 10.09.2008. Off. 03.07.2013. 292. DE102007009874A1. Linearer Ultraschall-Piezomotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 28.02.2007. Off. 04.09.2008. 293. DE102009039922A1. Ultraschallmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 03.09.2009. Off. 20.04.2014. 294. WO201021594A1, 20.04.2010. 295. EP2422379B1, 20.04.2014. 296. DE102010022812B4.Ultraschallmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 05.06.2010. Off. 18.01.2018. 297. US9082959B2. Actuator. Inv. Wischnewskiy W. at al. Fil. 27.10.2010. Publ. 14.07.2015. 298. WO201105787A1, 27.10.2010. 399. DE102009051395A1, 02.11.2009. 300. EP2497129B1, 27.10.2010. 301. JP5587418B2, 27.10.2010. 302. US9479088B2. Method and Device for Electrically Exctting an Actuator for Ultrasonic Motor. Inv. Wischnewskiy W. at al. Fil.28.09.2011.Publ. 25.10.2016. 303. WO2012048691A2, A3, 28.09.2011. 304. DE102010047280A1, 01.10.2010. 305. EP2622726B1, 28.09.2011. 306. JP833658B2, 28.09.2011. 307. DE102010055848B4. Ultraschallaktor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 22.12.2010. Off. 18.01.2018. 308. EP2608286A3, 22.10.2011. 309. US9385635B2.Ultrasonic Motor. Inv. Wischnewskiy W. at al.Fil. 22.02.2012. Publ. 05.07.2016. 310. WO2012113394A1, 22.02.2012. 311. DE102011087801B4, 06.12.2011. 312. EP2678934B1, 22.02.2012. 313. DE102011075985B4.Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 17.05.2011. Off. 22.02.2018. 314. WO2012155903A, 10.05.2012. 315. EP2710725B1, 28.10.2015. 316. DE102011087542B3. Zweiphasen-Ultraschallmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 01.12.2011. Off. 25.04.2013. 317. US9729086B2.Ultrasonic Aktuator. Inv. Wischnewskiy W. at al. Fil. 04.02.2013. Publ. 08.08.2017. 318. WO2013117189A2, A3, 04.02.2013. 319. DE102012201863B3, 08.02.2012. 320. EP2812991B1, 04.02.2013. 321. EP2731256B1.Motor and Linear Ultrasonic Motor Havingen Ultrasonic Aktuator. Inv.Wischnewskiy W. Fil. 12.11.2013. Publ. 12.07.2016. 322. DE02012022146A1, 12.11.2013. 323. US9391542B2, 12,11,13. 324.DE102012105189A1.Einphasenultraschallmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 04.06.2012. Off. 19.12.2013. 325. WO2013185758A1, 12.06.2013. 326. DE102013107154A1.Antriebsvorrichtung. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 08.07.2013. Off. 22.01.2015. 327. EP2824824A1, 30.06.2014. 328. DE102013101020A1. Ultraschallaktor and Ultraschallmotoren mit solch einem Ultraschallaktor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 01.02.2013. Off. 21.08.2014. 329. US9461563B2. Ultrasonic Motor. Inv. Wischnewskiy W. at al. Fil. 14.05.2014. Publ. 04.10.2016. 330. WO2014183761A1, 14.15.2014. 331. DE102013105024B3, 16.05.2013. 332. EP2845305B1, 14.05.2014. 333. CN105324928A, 14.05.2014. 334. DE102013110356A1.Ultraschllaktor.Wischnewskiy, W. u. and. Anm. 29.09.2013. Off. 02.04.2015. 335. DE102013221414A1.Ultraschallmotor. Wischnewskiy, W. u. and. Anm. 22.10.2013. Off. 23.04.2014. 336. DE102013224569B3.Ultraschallmotor und Verfaren zum Betreiben eines solchen Ultraschallmotors. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 29.11.2013. Off. 26.06.2014. 337. EP2882091A1, 28.11.2014. 338. JP5869656B2, 28.11.2014. 339. US20160336877A1. Ultrasonic Motor. Inv. Wischnewskiy W., at al. Fil. 04.12.2014. Publ. 17.11.2016. 340. WO201509312A1,04.12.20.14. 341. DE102013226418B3, 18.12.2013. 342. EP3084852B1, 04.12.2014. 343. JP2017500263A, 04.12.2014. 344. CN105830329A, 04.12.2014. 345. DE102014205577A1. Ultraschallmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 26.03.2014. Off. 10.10.2015. 346. WO201544135A1, 23.03.2015. 347. EP3123534A1, 23.03.2015. 348. US020170126147A1. Ultrasonic Actuator. Inv. Wischnewskiy W. at al. Fil. 08.05.2015. Publ. 04.05.2017. 349. WO2015176711A1, 08.05.2015. 350. DE102014209419B3, 19.05.2014. 351. CN106664040A, 08.05.2015. 352. US20170214339A1. Ulnrasonic Motor. Inv. Wischnewskiy W. at al. Fil. 21.07.2015. Publ. 21.07.2017. 353. WO2016012020A1, 21.07.2015. 354. EP3172826A1,21.07.2015. 355. DE102014222362B3. Verfahren zur Bestimmung der Dynamischen Nichtlinearität von Piezoleistungskeramiken und Vorrichtung zur Durchführung des Verfahrens. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 03.11.2014. Off. 07.04.2016. 356. DE102015004208B4. Verfaren zur Steuerung eines Ultraschallmotors and entsprechende Steueranordnung. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 31.03.2015. Off. 22.12.2016. 357. WO2016155882A1, 31.03.2015. 358. EP3278444A1, 31.03.2016. 359. US20180183354A1. 360. CN107438942A, 31.03.2016. 361. DE102015004602B4. Ultraschallmotor und verfaren zum Betreiben eines Ultraschallmotors. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 09.04.2015. Off. 22.12.2016. 362. DE102015120282B4.Ultraschalmotor. Erf. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 24.11.2015. Off. 18.01.2018. 363. DE102016110124B4. Ultraschalmotor. Erf Wischnewskiy W. u. and. Anm. 01.06.2016. Off. 07.12.2017. 364. WO2017206992A1, 31.05.2017. 365. DE102016110209B3. Verfahren zum Verbinden eines keramischen Friktionselements mit einem piezokeramischen Element. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 02.06.2016. Off. 02.11.2017. 366. WO2017206995A1, 31.05.2017. 367. DE102016110771B3.Ultraschallmotor. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 13.06.2016. Off. 03.08.2017. 368. WO2017215704A1, 09.06.2017. 369. WO2018068792A1. Ultraschallmotor. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 12.10.2017. Off. 19.04.2018. 370. DE102016119529A1.Ultraschallmotor. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 13.10.2016. Off. 03.05.2018. 371. DE102017107275A1. Ultraschallmotor. Wischnewskiy W. u. and. Anm. 05.04.2017. Off. 11.10.2018. [[Категорія:Винахідники] [Image:Poltavacapella27.jpg|thumb|250px|Полтавська капела бандуристів з інструментами конструкція Домненка, 1927 р.]] Домненко, М. (може О.) Майстер бандур. Бандури зберігаються в Музей кобзарства Криму та Кубані при Кримському державному гуманітарному інституті а також в Державному музеї Театрального, музичного та кіно-мистецтва України. Робив бандури Київського типу для бандуристів Полтавської капели бандуристів. Майстер жив у Полтаві. Зберігається в музеях бандура 1920 та 1927 рр.
Кар'єрні ігри. Як узяти владу в свої руки (англ. Power. Why Some People Have It – And Others Don’t) – книга американського вченого, теоретика та профессора Стенфордського університету Джеффрі Пфеффера. Вперше опублікована видавництвом HarperCollins Publishers 14 вересня 2010 року. Українською мовою перекладена у 2018 році видавництвом “Наш формат” (перекладачка — Юлія Кузьменко). Професор Стенфордської школи бізнесу описує методику того, як зазвичай будуються кар'єри в корпоративному світі та дає конкретні настанови, які допоможуть піднятись по службі. У своїй книжці він радить перестати бути поступливими та схожими на інших робітників, та натомість розповідає, як правильно справити перше враження, створити собі імідж, та загалом, грати в “кар'єрні ігри”. Огляд книги[ред. код]Всі люди впливові, але одні люди впливовіші за інших. В умовах конкуренції хтось підіймається кар’єрними сходами, а інші залишаються на тому ж місці, що і раніше. Чому так трапляється? Головною помилкою в побудові кар'єри, на думку Пфеффера, є те, що люди розраховують на щасливий випадок, працюють як всі та не шукають способів виділитись на ринку праці. Наводячи дані з власних досліджень та історії знаменитих управлінців, автор розповідає про більш дієві методи. Наприклад, високі пости віддають тим, хто здатен не просто виконувати доручення, а може створити собі ім'я та імідж, ефективну мережу зв'язків та викликати симпатію колег. Пфеффер пропонує стратегії, як потрібно розвивати такі навички. До того ж, він наводить інструкцію, як боротися з провалами та наперед повідомляє, якою буде ціна влади, коли кар’єрист досягне успіху. Книга може стати посібником для тих, хто бажає розвиватися в професії та покращити своє положення в компанії. На Goodreads книга отримала від аудиторії в середньому 4 зірки, а читачі написали, що “ця книга стане практичною інструкцією для тих, хто шукає способів досягти впливових посад та високого статусу”. Книга українською[ред. код]Пфеффер, Джеффрі. Кар'єрні ігри. Як узяти владу в свої руки / пер. з англ. Юлія Кузьменко. — К. : Наш Формат, 2018. — 240 с. — ISBN 978-617-7552-32-0. Примітки[ред. код]“Кар'єрні ігри. Як узяти владу в свої руки” nashformat.ua (укр.). “Power: Why Some People Have It — and Others Don’t” gsb.stanford.edu Посилання[ред. код]Сайт видавництва Harper Business Відгуки на книгу на сайті Goodreads
Зберігайте спокій. Щоденна інструкція з вирішення проблем (англ. The Daily Stoic: 366 Meditations on Wisdom, Perseverance, and the Art of Living) — книга напрямку філософії стоїцизму, написана Райаном Голідеєм у співавторстві з Стівеном Генсільманом. Вперше опублікована 18 жовтня 2016 року. У 2018 році перекладена українською мовою видавництвом «Наш формат» (перекладач — Антоніна Ящук). [45] Про авторів[ред. код]Раян Голідей — письменник, медіа-стратег, автор світових бестселерів “Напролом. Мистецтво перетворювати перешкоди на перемоги” та “Маркетинг майбутнього”, а також інших книг на тему маркетингу, культурних особливостей та людських відносин. Креативне агентство Brass Check, засновником якого є Райан, надавало консультаційні послуги таким всесвітньо відомим корпораціям як Google, Taser, Complex, популярним авторам сучасності — Нілу Штраусу, Тоні Роббінсу та Тіму Феррісу. [46] Стівен Генсільман більш ніж тридцять років працював у видавництві в якості продавця книг, видавця та літературного агента, закінчив Гарвардську школу богослов`я та факультет філософії Гарвардської школи. Огляд книги[ред. код]Техніки та вправи, зазначені в книзі, відображають погляди мислителів давніх часів: імператора Марка Аврелія, драматурга Сенеки, давньогрецького філософа Епіктета і навіть маловідомих Зенона Елейського, Клеанфа та Гая Музонія Руфа. Книжка представлена у форматі інструкції, яка містить 12 принципів подолання перешкод та досягнення більшого задоволення своїм життям, і призначена для читання по одній сторінці в день. Переклади[ред. код]
Примітки[ред. код]1. Холідей Райан, Генсільман Стівен. Зберігайте спокій. Щоденна інструкція з вирішення проблем. nashformat.ua (укр.). 2. Ryan Holiday ryanholiday.net Посилання[ред. код]
Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну (англ. A Mind for Numbers: How to Excel at Math and Science (Even If You Flunked Algebra)) - нехудожня книга-бестселер професора інженерних наук Оклендського університету Барбари Оклі , авторки курсу освітньої Coursera під назвою «Навчитися вчитися», розробленого на основі однойменної книги, з більш ніж двохмільйонною аудиторією студентів. Книжка вперше побачила світ 31 липня 2014 року. У 2018 році перекладена українською мовою видавництвом «Наш Формат». Історія створення[ред. код]Як професор інженерних наук Барбара Оклі сповна відчула на собі як це «побороти» математику. Тільки в зрілому віці, проходячи військову службу, авторка дійшла до переосмислення важливості математичних знань в житті людини. Відчувши в собі нестачу математичної та технічної кмітливості, вона приймає рішення повернутись до навчання та освоїти всі ті дисципліни, в яких колись не бачила сенсу. У своїй книзі Барбара розкриває секрети ефективного засвоєння знань, секрети, про які навіть найуспішніші та найвідданіші студенти бажали б знати в свій час. Переклади[ред. код]
Посилання[ред. код]
[[Категорія:Книги 2014] [[Категорія:Книги, перекладені українською мовою] [[Категорія:Книги видавництва «Наш Формат»] [[Категорія:Книги США] [[Категорія:Англомовні книги] [[Категорія:Нехудожні книги]
Меч Арея — українська пісня, написана Василем Лютим 21 липня 2004 року для виконання під бандуру (альбом «Щит Перуна»).[1][2][3] Мотив пісні має коріння в однойменному романі Івана Білика.[3] Набула особливої популярності після початку російської агресії проти України в 2014 році.[4][5] Була використана на святкуванні 1-ї хвилини миру 9 травня 2015 року.[6] В 2016 році було виконано Капелою бандуристів імені Майбороди.[7] Переспіви[ред. код]
Див. також[ред. код]
Примітки[ред. код]
Посилання[ред. код]
[[Категорія:Українські пісні] Він обіцяє кожного разу і лише про нього забудуть робить знову, схоже ви помилилися з підвидом вікіфауни. Оновлює - та він її просто вилучає, масово робить статті безджерельними та замінює посилання нерелевантними. А іншомовні посилання для цього мешканця країни ведмедів та тролів (звісно, що цю інформацію не афішує на персональній сторінці та люди освічені - можуть це зрозуміти за часовими поясами, адже я не бачу жодних причин приховувати перебування на південь від Алтаю чи Сіхоте-Аліню, ще менше Америці чи Океанії, раджу подивитися на потенційних урапатріотичних попередників товариша "Сибірського цирульника" - не сприймайте це за образу, бо це банальна фігурально-мистецька констатація місця перебування, http://nv.ua/ukr/ukraine/events/sbu-nazvala-patriotichni-grupi-u-facebook-shcho-administrujutsja-z-rf-z-metoju-destabilizatsiji-653275.html), взагалі як червоне для бика. Мабуть для того, щоб люди йшли до ровікі чи навіть англвікі, де ці мовнодоступні інформативні посилання присутні.
Протистояння після матчу «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Москва) — події протистояння футбольних вболівальників в Києві після матчу що відбувся 20 вересня 1987 року[1]. В кулачній бійці з обох сторін приймали участь як мінімум сотні (а за окремими свідченнями)вболівальників. Зі сторони вболівальників «Спартака» в протистоянні брали участь як безпосередньо вболівальники «Спартака» так і вболівальники інших московських клубів що приїхали підтримати російський клуб, таких як «ЦСКА»,«Торпедо», «Динамо (Москва)». На стороні вболівальників «Динамо» також виступали вболівальники інших українських клубів особливо команди «Карпати (Львів)». За різними джерелами відомості про кількість учасників і окремі деталі протистояння різняться, офіційних новин про цю подію майже не було. Перші поодинокі бійки почалися ще до матчу але вони не вилилися в масове протистояння і були припинені з початком матчу. Матч відбувався відносно спокійно і завершився футбольною перемогою гостей 0-1 що розгнівало вболівальників господарів. Масове протистояння почалося після фінального свистка матчу на виході з стадіону і швидко перекинулося на вулиці Києва, в наслідок боїв на вулицях Києва вболівальники «Спартака» були відтіснені до вокзалу, після чого почалась найзапекліша бійка протистояння безпосередньо на території вокзалу, результатом протистояння стали розгромлені поїзди «Москва» — «Київ» що знаходилися на перонах і командний автобус гостей[2]. Неофіційний гімн вболівальників «Спартака» і сьогодні містить куплет про матч 20 вересня 1987 року[3]. Протистояння набуло характеру українсько-російського протистояння, cаме під час цих подій вперше в СРСР почали масово лунати українські націоналістичні гасла. Див. також[ред. код]
Примітки[ред. код][[Категорія:Динамо (Київ)] |