Олег Дорош (співак)
| Олег Дорош | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 квітня 1944 |
| Місце народження | Тяпче, Долинський район, Україна |
| Дата смерті | 11 квітня 1999 (54 роки) |
| Місце смерті | Тяпче, Долинський район, Івано-Франківська область, Україна |
| Роки активності | 1960-ті - 1990-ті |
| Громадянство | Україна |
| Професії | співак |
| Освіта | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
| Співацький голос | тенор |
| Жанри | джаз естрада фолк |
| Колективи | Медікус Ансамбль Київського військового округу Закарпатський народний хор Волинський народний хор Гуцульський ансамбль пісні і танцю |
| Заклад | Медікус |
Олег Дорош (22 квітня 1944, Тяпче, Долинський район, Івано-Франківська область — 11 квітня 1999, Тяпче) — український співак, тенор, соліст джаз-ансамблю «Медікус».
Олег Дорош народився 22 квітня 1944 року в селі Тяпче Долинського району Івано-Франківщини[1]. Виріс у співочій родині. Після закінчення Болехівської середньої школи поступив у двохрічну вокальну студію Київської капели бандуристів. Військову службу проходив наприкінці 1960-х у складі ансамблю пісні і танцю Київського військового округу. Разом з ним в ансамблі служили Іван Карабиць, Володимир Зарков, Віктор Герасимов[2]. По завершенню військової служби поступив до Львівського медичного інституту. Навчаючись у медінституті став солістом інститутського джаз-ансамблю «Медікус» під керівництвом Ігоря Хоми. Після закінчення інституту присвятив себе співочій кар'єрі.
Після розпаду ансамблю «Медікус» Олег Дорош був учасником таких колективів, як Київська капела бандуристів, Ансамбль пісні і танцю Київського військового округу, Закарпатський народний хор, Волинський народний хор, Гуцульський ансамбль пісні і танцю, ВІА «Беркут» Івано-Франківської філармонії, театру «Не журись», а також естрадного колективу під керівництвом Народного артиста України Миколи Гнатюка Хмельницької філармонії.
1999 року Олег Дорош передчасно пішов з життя[1]. Похований у рідному селі Тяпче[3].
Однією з найбільш популярних пісень у виконанні Олега Дороша стала пісня «Срібне коло» (музика Ігор Хома, слова Богдан Стельмах)[4]. Пісня написана 1969 року, часто транслювалась по українському радіо і увійшла до грамплатівки формату Grand ВІА «Медікус» 1974 року[5]. До диску-міньйону «Пісні Івана Поповича» 1976 року увійшли дві пісні у виконанні Олега Дороша «Грай, сопілко» (І.Попович - І.Петровцій) та «Любове моя» (І.Попович - І.Петровцій)[6].
1972 року в дуеті із Володимиром Івасюком був першим виконавцем пісні Володимира «Пісня буде поміж нас» у супроводі ВІА «Пульс», записаної на львівському радіо[1].
2009 року, через 10 років після смерті співака, у видавництві «Наш формат» львівський співак Орест Цимбала випустив компакт-диск «Співає Олег Дорош», до якого увійшли 18 пісень з фондів Держтелерадіо[7]. Того ж року вийшов у видавництві «Наш формат» компакт-диск «Пісні Ігоря Хоми»[8], до якого увійшли 9 пісень у виконанні Олега Дороша[9].
У жовтні 2009 року в місті Долина Івано-Франківської області відбувся концерт-реквієм «Срібне коло», присвячений 10-річчю з дня смерті Олега Дороша. У концерті взяли участь народні артисти України Михайло Кривень і Остап Гавриш, а також друзі Олега Дороша по пісенній та музичній творчості, мистецькі колективи Долинського району.
- ↑ а б в Дорош Олег | Золотий Фонд української естради (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ Герасимов, Віктор. Золотий перетин. Українська пісня. www.nrcu.gov.ua (українська) . Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ День пам’яті Володимира Івасюка | Бойківщина - Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів. Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ Замок, Високий (19 квітня 2019). «Під музику Ігоря Хоми не лише танцювали, а й освідчувалися у коханні» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ Медікус - Медікус (рос.), процитовано 7 серпня 2022
- ↑ Various - Пісні Івана Поповича (рос.), процитовано 7 серпня 2022
- ↑ «Співає Олег Дорош». Інтернет-магазин книг Наш Формат (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ Перший джазовий націоналіст. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ «Аудіодиск "Пісні Ігоря Хоми"». Інтернет-магазин книг Наш Формат (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.