Остап Білявський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остап Білявський
Народився1740
Городище, Волсвинська сільська рада, Сокальський район, Львівська область, Україна
Помер1803
Львів, Королівство Галичини та Володимирії
Громадянство Річ Посполита
Габсбурзька монархія
Місце проживанняРим
Львів
Діяльністьхудожник
Alma materАкадемія Святого Луки
ВчителіСтаніслав Строїнський
Відомі учніГлоговський Юрій Якович
Magnum opusКостел єзуїтів, Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів) і Церква Петра і Павла (Львів)

Оста́п Біля́вський, або Євстахій Білявський[1] (близько 1740, Городище, нині Сокальський район, Львівщина, Україна — 1803, Львів) — український художник-портретист.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Галичині в селі Городищі, нині Сокальський район, Львівська область (за іншими даними, у с. Городище поблизу м. Бережан[2]).

Не відомо, коли поїхав до Львова вчитися і хто був його вчителем.[2] 1766 року вчився в Римі в Академії святого Луки. З 1771 року жив і працював у Львові. Славився як один із восьми найвідоміших малярів Львівського цеху.

Виконував на замовлення міщан, зокрема членів львівської Ставропігії, численні портрети. Наприкінці 1790-х — початку 1800-х pp. створив галерею портретів вірменських латинських архиєпископів: Іоана Шимоновича (1802), Вартануса Гунаняна (1802) та ін.

Займався розписами для львівських церков. У 1776 році розмальовував церкву святого Миколая в Крехівському монастирі (не збереглися). Він залишив нащадкам безцінні розписи церков у Крехові, Добрянах, Львові, Римі.

Серед учнів найбільш відомий Єжи Глоговський. У музеях Львова, зокрема, у збірці Олеського замку зберігається чимало творів портретного живопису Білявського.

Твори

[ред. | ред. код]
Портрет Іоана Шимоновича (1802)
  • Портрет дами з трояндами
  • Портрет невідомої жінки
  • Портрет графині[2] Гонорати[3] Холоневської з Лопатина (у шлюбі Рищевська[1] (пол. Rzyszczewska)[3] родичка короля Станіслава Августа), 1781 р.[2]
  • Портрет Христофора Дейми. 1782 р.
  • Портрет Івана Бачинського. 1789 р.
  • Портрет Яна графа Мієра. 1787 р.
  • Портрет Схоластики Нікорович. 1787 р.
  • Портрет губернатора Галичини Йозефа Урмені. 1803 р.
  • Портрет Іґнатія Потоцького (1790)[2]
  • Портрет Тадеуша Лещинського (1793)[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Александрович В. Забутий Білявський // Прадідівська справа.
  2. а б в г д е Лильо О. Штрихи до біографій… — С. 204.
  3. а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 3. — S. 57. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]