Павленко Олексій Сергійович

Павленко Олексій Сергійович
Народився	14 березня 1904(1904-03-14) село Михайлівське Щигровського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація
Помер	1 липня 1984(1984-07-01) (80 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	українець
Діяльність	інженер
Alma mater	Московський енергетичний інститут
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Сергійович Павленко (14 березня 1904(19040314), село Михайлівське Щигровського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 1 липня 1984, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, міністр електростанцій СРСР.

Життєпис

Народився в селянській родині. У вересні 1915 — вересні 1919 року працював опалювальником у сільській школі. У вересні — листопаді 1919 року — розсильний Липовського волосного виконавчого комітету Щигровського повіту Курської губернії.

У листопаді 1919 — лютому 1920 року — візник при обозі частин Червоної армії на Південному фронті.

З лютого 1920 по грудень 1921 року працював у селянському господарстві батьків у селі Михайлівському.

У грудні 1921 — листопаді 1922 року — переписувач і завідувач розподільного відділу заготівельної контори в селі Черемисиново Щигровського повіту Курської губернії.

У грудні 1922 — травні 1923 року — вагар і табельник Олимського цукрового заводу селища Касторне Землянського повіту Воронезької губернії. У 1923 році вступив до комсомолу.

З травня по вересень 1923 року — учень шевця в шевській майстерні міста Щигри Курської губернії.

У вересні 1923 — жовтні 1925 року — вибійник на шахтах Золото-Тошківського рудоуправління тресту «Донвугілля» на станції Попасна Бахмутського повіту в Донбасі.

Член РКП(б) з жовтня 1925 року.

У жовтні 1925 — серпні 1926 року — секретар колективу комсомолу при шахті «Тошківка» (вугільних шахт Гірсько-Іванівського куща) на Донбасі.

У серпні 1926 — квітні 1928 року — секретар Попаснянського районного комітету ЛКСМУ.

У квітні 1928 — грудні 1929 року — завідувач відділу і секретар Артемівського окружного комітету ЛКСМУ.

У грудні 1929 — листопаді 1930 року — заступник голови виконавчого комітету Артемівської окружної ради.

У листопаді 1930 — березні 1935 року — студент Московського енергетичного інституту імені Молотова.

У березні 1935 — жовтні 1937 року — секретар партійного комітету Московського енергетичного інституту імені Молотова.

У жовтні 1937 — березні 1939 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У квітні 1939 — 1946 року — завідувач сектора, завідувач відділу електростанцій Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У 1946 — березні 1947 року — заступник начальника Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У березні 1947 — березні 1948 року — член Бюро Ради міністрів СРСР з палива та електростанцій. У березні 1948 — березні 1951 року — заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР з палива і транспорту.

У березні 1951 — березні 1953 року — помічник заступника голови Ради міністрів СРСР Лаврентія Берії.

У березні 1953 — квітні 1954 року — завідувач відділу електростанцій та електропромисловості Ради міністрів СРСР.

У грудні 1953 — квітні 1954 року — заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР з електроенергетики, хімічної та лісової промисловості.

17 квітня 1954 — 9 лютого 1955 року — міністр електростанцій СРСР.

9 лютого 1955 — 29 червня 1957 року — 1-й заступник міністра електростанцій СРСР.

29 червня 1957 — 31 грудня 1958 року — міністр електростанцій СРСР.

З січня по серпень 1959 року — в резерві ЦК КПРС.

У серпні 1959 — червні 1960 року — начальник відділу розміщення виробничих сил та комплексного використання природних ресурсів Державної науково-економічної ради Ради міністрів СРСР.

У червні 1960 — лютому 1962 року — начальник відділу електрифікації народного господарства Державної науково-економічної ради Ради міністрів СРСР.

У лютому 1962 — листопаді 1965 року — начальник відділу електрифікації народного господарства Державного планового комітету Ради міністрів СРСР.

У листопаді 1965 — серпні 1975 року — начальник відділу енергетики та електрифікації Державного планового комітету Ради міністрів СРСР.

З серпня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 1 липня 1984 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

• чотири ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Вітчизняної війни І ст.
• три ордени Трудового Червоного Прапора (6.05.1954,)
• орден Дружби народів (13.03.1974)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медалі

Джерела

• Павленко Алексей Сергеевич (рос.)
• Совет Народных Комиссаров, Совет Министров, Кабинет Министров СССР 1923 - 1991. Энциклопедический справочник. Составитель Гарнюк С. Д.,Москва, 1999 (рос.)
• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)