Пожарський Семен Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пожарський Семен Романович
Народився1618
Помер29 червня 1659(1659-06-29)
·обезголовлення
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникРосійсько-польська війна, Московсько-шведська війна (1656—1658), Битва під Шепелевичами і Конотопська битва
Військове званняОкольничий і воєвода

Семен Романович Пожарський (помер 29 червня 1659) — російський князь з династії Рюриковичів (22-ге коліно), племінник визволителя Москви від поляків князя Дмитра Михайловича Пожарського. Пожарський також був російським державним діячем і воєначальником, окольнічим, сином вяземського воєводи Романа Петровича Лопати-Пожарського.

1644 року князь Пожарський був воєводою в Переяславлі-Рязанському. Впродовж 16451647 років перебував на посаді курського воєводи. Брав участь у вторгненні московських військ в Україну 1658 року і, за свідченнями літописця Самійла Величка, відзначився жорстокістю, зокрема проти мирного населення: «без великої праці дістав місто Срібне, а тамтешніх жителів одних вирубав, а інших забрав у полон з усіма їхніми набутками. Козаків же Прилуцького полку, що там були, так розлякав, що сам їхній полковник Дорошенко, як заєць, гонений по тамтешніх болотах, заледве врятувався втечею від тодішньої своєї біди.»[1][2]

Під час Конотопської битви князь Пожарський потрапив у полон до татар плюнув на Хана та був страчений 29 червня 1659 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. И.Бабулин. "Дикие танцы" на конотопском поле. Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 23 січня 2010.
  2. Самійло Величко. Літопис[1] [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]