Поліщук Назарій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назарій Поліщук
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження18 жовтня 1996(1996-10-18)
Вотилівка, Лисянський район, Черкаська область, Україна
Смерть6 лютого 2021(2021-02-06) (24 роки)
Новомихайлівка, Мар'їнська міська територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна
(підрив на вибуховому пристрої)
ПохованняВотилівка
Військова служба
Роки служби2017—2021
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Наза́рій Іва́нович Поліщу́к (18 жовтня 1996(19961018) року, с. Вотилівка, Лисянський район, Черкаська область — 6 лютого 2021 року, с. Новомихайлівка, Покровський район, Донецька область) — старший солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

В школі любив спорт: грав у футбол, волейбол, баскетбол. Походить з набожної родини, відвідував церкву. Батько працює трактористом, мати — домогосподарка[1]. Після закінчення середньої школи у 2014 році працював та навчався. Зустрічався з дівчиною з сусіднього села, з котрою мав доньку. У 2017 році підписав контракт із Збройними силами України.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2017 року. Контракт військовослужбовця мав закінчитись 14 лютого 2021 року.

Загинув 6 лютого 2021 року, поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донеччини, внаслідок підриву на невстановленому вибуховому пристрої під час висування на ВОП. Разом з ним загинув солдат Олексій Подвезенний, ще один військовослужбовець зазнав важких поранень.

Похований 9 лютого 2021 року у рідному селі Вотилівка. Залишились батьки, сестра, три брати, 6-річна донька[2] та дівчина Вікторія з Курахового, з котрою познайомився під час служби[3].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 576/2021 від 15 листопада 2021 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Почесна нагорода «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно)[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пішли служити дуже рано, але не повернулися: що відомо про загиблих під Новомихайлівкою українських військових. https://news.obozrevatel.com/. Процитовано 14 лютого 2021.
  2. Батьки вже чекали його, готувалися до приїзду. Але, на жаль : Сьогодні попрощалися із загиблим на фронті 24-річним воїном Назарієм. https://bbcccnn.org/. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  3. Унаслідок підриву на Донеччині загинули Олексій Подвезенний і Назарій Поліщук із 28 омбр. https://novynarnia.com/. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  4. Указ Президента України №576/2021 від 15 листопада 2021 року "Про відзначення державними нагородами України". Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  5. На Черкащині попрощалися з бійцем, який загинув у зоні ООС. https://www.ukrinform.ua/. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]