Публій Корнелій Малугінен (військовий трибун з консульською владою 397 року до н. е.)

Публій Корнелій Малугінен
лат. Publius Cornelius Maluginensis
Ім'я при народженні	Publius Cornelius Maluginensis
Народився	невідомо Рим
Помер	після 390 до н. е. невідомо ·загиблий у бою
Громадянство	Римська республіка
Діяльність	політичний, державний і військовий діяч
Суспільний стан	патрицій
Посада	військовий трибун з консульською владою
Термін	397 і 390 роки до н. е.
Рід	Корнелії
Батько	Публій Корнелій Малугінен
Мати	невідомо
Родичі	Марк Корнелій Малугінен
Брати, сестри	Сервій Корнелій Малугінен і Марк Корнелій Малугінен (цензор)

Пу́блій Корне́лій Малугіне́н (лат. Publius Cornelius Maluginensis; ? — після 390 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів Римської республіки, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 397 та 390 років до н. е., начальник кінноти 396 року до н. е.

Життєпис

Походив з патриціанського роду Корнеліїв. Старший син Публія Корнелія Малугінена, військового трибуна з консульською владою 404 року до н. е. Про молоді роки відсутні відомості.

У 397 році до н. е. разом з Луцієм Юлієм Юлом, Авлом Постумієм Альбіном Регілленом, Луцієм Сергієм Фіденатом, Луцієм Фурієм Медулліном, Авлом Манлієм Вульсоном Капітоліном його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Під час своєї каденції вів військові дії проти вольсків, в той час коли інші трибуни боролися проти еквів й міст-держав Тарквінії та Вейї. Втім невдовзі Луцій Юлій Юл та Авл Постумій Альбін склали свої повноваження через похибку в їх обранні.

396 року до н. е. диктатор Марк Фурій Камілл призначив його своїм заступником — начальником кінноти. Малугінен разом з Марком Фурієм брав участь у захопленні етруського міста Вейї. Втім цей факт оскаржував Тит Лівій, який вказував, що начальником кінноти був Публій Корнелій Сципіон. Втім імовірним є те, що було два начальника кінноти, яких призначали послідовно. Оскільки у Капітолійських фестах стоїть ім'я Публія Корнелія Малугінена, то він напевне пробув основу частину каденції, а Сципіон брав участь на останньому етапі, коли саме впали Вейї.

У 390 році до н. е. його знову було обрано військовим трибуном з консульською владою. Брав участь у битві при Алії, де римське військо зазнало нищівної поразки від галлів. В подальшому згадок про його долю немає.

Джерела

• Тит Лівій, Ab Urbe Condita, V, 31, 1. (лат.)
• T. Robert S., Broughton (1951). The Magistrates of the Roman Republic. Volume I, 509 B.C. — 100 B.C. The American Philological Association. p. 47, 91 (англ.)