Пултуськ (метеорит)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pułtusk
Типхондрит
ГрупаH5
КраїнаПольща
РегіонПултуськ
Координати52°46′ пн. ш. 21°16′ сх. д. / 52.767° пн. ш. 21.267° сх. д. / 52.767; 21.267
Дата падіння30 січня 1868
Вага8863 кг
Кількість68 780
Площа розсіювання127 км²

Пултуський метеорит (Pułtusk) — залишки небесного тіла, яке після розпаду в атмосфері впало у вигляді метеорного дощу на північний схід від Пултуська 30 січня 1868 року[1].

Відноситься до групи звичайних хондритів (H5).

Загальна інформація

[ред. | ред. код]
  • Площа падіння - 127 км²
  • Загальна вага метеоритів - 8863 кг
  • Кількість екземплярів – 68 780 (зазвичай по кілька грамів кожен)
  • Найбільший знайдений екземпляр - 9095 г

Структура

[ред. | ред. код]
Пултуський метеорит

Пултуський метеорит має брекчієву структуру, що означає, що він складається з дрібних уламків гірських порід. Крихти складаються з піроксенових або олівінових хондр, розподілених у олівіновій масі плагіоклазу. Є також камасит (залізо).

Хімічний склад

[ред. | ред. код]
Хімічний склад і його перетворення в мінеральні частки.

Склад Пултуського метеорита в % за вагою[2]:

  • SiO2 36,44
  • TiO2 0,18
  • Al2O3 1,88
  • Fe металеве 17,62
  • Cr2O3 0,37
  • FeO 9,48
  • Ni в метеоритному залізі 9,13
  • MnO 0,25
  • MgO 23,75
  • Fe як сульфід заліза 3,80
  • CaO 1,82
  • Na 2 O 0,83
  • S у вигляді сульфіду заліза 2,17
  • K2O 0,09
  • P2O5 0,22
  • Загальний вміст заліза 27,19
  • Fe 16,02
  • Ni 1,61
  • FeS 5,97
  • Разом 98,91

Місце походження

[ред. | ред. код]

Батьківським тілом метеорита є ймовірно астероїд (6) Геба[3]. Перші розрахунки траєкторії об'єкта були зроблені Йоганном Готфрідом Галле, відкривачем планети Нептун. Він дійшов висновку, що тіло раніше перебувало на гіперболічній орбіті і, таким чином, прибуло з-за меж Сонячної системи. Такий погляд зберігався до 1940-х років. Точніші розрахунки встановили, що орбіта об’єкта була еліптичною. Звідси висновок, що місце походження Пултуського метеорита слід шукати в Сонячній системі. Це також вказувало на те, що материнське тіло слід шукати серед астероїдів, що обертаються навколо Сонця у внутрішній частині поясу астероїдів.

Еліпс падіння Пултуського метеорита

Колекції

[ред. | ред. код]

Падіння було видно по всій тогочасній Польщі аж до Львова, а також у Вроцлаві та Кенігсберзі. Зразки цього падіння є одними з найчисленніших польських метеоритів і доступні в усіх великих геологічних музеях Польщі. У власності Польщі знаходиться близько 700 фрагментів. Решта здебільшого знаходиться в музеях і колекціях інших країн. Найбільші екземпляри впали поблизу Ржевно[4]. Падіння цього метеорита описується як найбільший кам'яний метеоритний дощ у світі.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Jackowicz, Elżbieta. Meteoryt Pułtusk. Muzeum Geologiczne Państwowego Instytutu Geologicznego. Архів оригіналу за 28 травня 2006. Процитовано 17 лютого 2023.
  2. Meteoryt Pułtusk, 30 stycznia 1868 r. Uniwersytet Warszawski. 19 вересня 2002. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 17 лютого 2023.
  3. J. Biała, Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 45.
  4. J. Biała (red.), Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 11.

Бібліографія

[ред. | ред. код]