Південне (місто)
| Південне | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
.jpg) | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Харківська область | ||||||||
| Район | Харківський район | ||||||||
| Громада | Південноміська міська громада | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 6325111000 | ||||||||
| Код КАТОТТГ: | UA63120190010022795 | ||||||||
| Засноване | 1906 | ||||||||
| Облікова картка | Південне | ||||||||
| Статус міста | з 1963 року | ||||||||
| Населення | ▼ 7 391 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 16,93 км² | ||||||||
| Густота населення | 469 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 62461 | ||||||||
| Телефонний код | +380-572 | ||||||||
| Координати | 49°52′36″ пн. ш. 36°03′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д.Координати: 49°52′36″ пн. ш. 36°03′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д. | ||||||||
| Назва мешканців | півде́нець, півде́нка, півде́нці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Південний | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 18 км | ||||||||
| - залізницею | 19 км | ||||||||
| - автошляхами | 20 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Південна міська рада | ||||||||
| Адреса | 62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Б.Тасуя, 60 | ||||||||
| Міський голова | Брюханов Олександр Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Півде́нне — місто в Харківському районі Харківської області. Адміністративний центр Південноміської міської територіальної громади.
Місто Південне лежить на лівому березі річки Мерефа, вище за течією на відстані 1,5 км розміщене селище Буди, нижче за течією межується з містом Мерефа. Місто знаходиться за 9 км на південний схід від Харкова. До міста приляга́ють селища Березівка та Високий. Поруч пролягають декілька залізничних гілок, зупинко́ві пункти Південний і Комарівка.
Поселення було засноване 13 (26) серпня 1906 року працівниками Південної залізниці.
У 1963 році внаслідок об'єднання селищ міського типу Комарівка (виникло в XVII ст.) та Південний було сформоване місто Південне.
За даними 1864 року в селі Комарівка Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 582 особи (272 чоловічої статі та 310 — жіночої), налічувалось 94 дворових господарства, існувала православна церква.[2]
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2240 осіб.[3]
28 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, міського голову Брюханова О.М. було затримано за підозрою в державній зраді. Також було затримано одного з його заступників, начальника місцевого райвідділу та дільничного інспектора поліції[4].
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 79,63% |
| росіяни | 18,65% |
| вірмени | 0,44% |
| білоруси | 0,25% |
| грузини | 0,20% |
| азербайджанці | 0,15% |
| євреї | 0,13% |
| татари | 0,12% |
| інші/не вказали | 0,43% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 5219 | 61.57% |
| російська | 3197 | 37.71% |
| вірменська | 18 | 0.21% |
| білоруська | 8 | 0.09% |
| польська | 2 | 0.02% |
| єврейська | 2 | 0.02% |
| румунська | 1 | 0.01% |
| болгарська | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 29 | 0.36% |
| Усього | 8477 | 100% |
- Південна щіткова фабрика.
- Цех Мереф'янського заводу будівельних матеріалів.
- Молокозавод.
- Цех централізованого ремонту трансформаторів.
- Цех Харківської облспоживспілки.
- Південний технологічний ліцей
- Південна ЗОШ I–III ст. № 2
- Клуб
- Відділення соціальної реабілітації
- Поліклініка
- Дитячий садочок
- Бондаренко Сергій Григорович — український співак (баритон), соліст Київського національного академічного театру оперети, Народний артист України.
- Кнорозов Юрій Валентинович — історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; засновник радянської школи маяністики, лауреат Державної премії СРСР, Кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала).
- Кравцов Іван Андрійович — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Суббота Микола Іванович — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Черевко Лариса Петрівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
- Янчук Володимир Степанович — сержант Збройних сил України, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади, кавалер ордена «За мужність».
-
Духівська церква -
Парк Перемоги -
Братська могила радянських воїнів у парку Перемоги -
Південноміське поштове відділення № 1
.jpg)
.jpg)
_(2).jpg)
_05.2019_(01).jpg)
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 124)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мера міста у Харківській області затримали за державну зраду. 28.02.2022, 14:31
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- www.maplandia.com
- Книга 1911 року про селище
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||
| ||||||||||||||||
|
