Рахни (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Рахни

Жмеринка — Вапнярка
Південно-Західна залізниця
Жмеринська дирекція
с. Рахни-Лісові

Вокзал станції Рахни
Вокзал станції Рахни
Вокзал станції Рахни
48°47′19″ пн. ш. 28°28′19″ сх. д. / 48.78861° пн. ш. 28.47194° сх. д. / 48.78861; 28.47194Координати: 48°47′19″ пн. ш. 28°28′19″ сх. д. / 48.78861° пн. ш. 28.47194° сх. д. / 48.78861; 28.47194
Рік відкриття 1870 (154 роки)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна
Відстань до Києва, км 309
Відстань до Жмеринки, км 41
Код станції 331603 ?
Код «Експрес-3» 2200258 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Рахни. Карта розташування: Вінницька область
Рахни
Рахни

Рахни — проміжна залізнична станція Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій лінії Жмеринка — Вапнярка між станціями Ярошенка (21 км) та Юрківка (17 км). Розташована в селі Рахни-Лісові Тульчинського району Вінницької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво станції Рахни було розпочато 1866 року, а закінчено через 4 роки — у 1870 році. З кожним роком активність на станції зростала — активізувався як вантажний, так і пасажирський рух.

У 1870 році побудований вокзал 2-го класу за типовим проєктом Києво-Балтської залізниці, проте не збережений до наших часів і був знесений наприкінці XX століття. На його місці була побудована невелика одноповерхова будівля, яка позбавлена ​​декору і виконує лише свою пряму функцію: обслуговування пасажирів. Виконана в кольорі слонової кістки.

У народі була відома примовка: «Доїдеш до Рахни — сядь, перепочинь», — саме так в жартівливій формі говорять про станцію місцеві жителі, адже раніше тут можна було пересісти з електропоїзду на дизель-поїзд до Одеси і навпаки, а ще тут можна було закупитися фруктами з місцевих садиб[1].

Перший спад стався під час Першої світової війни, а саме 23 жовтня 1919 року, коли станцію зайняли бронепоїзди, а на наступний день — Сімферопольський офіцерський полк зайняв станцію і вибив військо Симона Петлюри.

25 жовтня 1919 року Симоном Петлюрою були зроблені спроби звільнити станцію, проте успіху це не принесло. Після закінчення війни станція знову почала відроджуватися, а у 1933 році прокладена під'їзна колія до Шпиківського цукрового заводу.

1941 року на ці землі знову приходить війна, а станцію зайняли німецько-фашистські війська і перетворили її у величезний склад зброї. На під'їзній колії було прокладено третю колію, що дозволило пропускати нею, як звичайні, так і вузькоколійні поїзди.

15 квітня 1945 року на станції зупинявся поїзд сполученням Варшава — Одеса, який перевозив ув'язнених. серед ув'язнений був Паурамуа Ніхоніхо (під № 32727) — солдат 28-го Маорійського батальйону, який був вбитий в результаті бійки і похований радянськими солдатами неподалік від вокзалу.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Рахни зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення[2].

Рух поїздів по станції Рахни
Маршрут сполучення Періодичність курсування
Далеке сполучення
26/25
«Біла акація»
Одеса — Ясіня / Рахів По непарних числах
132/131 Одеса — Вінниця Скасований (курсував по парних числах)
132/131 Одеса — Житомир Скасований (з червня по серпень маршрут поїзда подовжувався до станції Житомир)
146/145
«Дунай»
Ізмаїл — Київ Скасований з 26.04.2022 (курсував щоденно)
Приміське сполучення
6321/6322 Жмеринка — Вапнярка Щоденно
6324/6325 Жмеринка — Вапнярка Щоденно
6327 Жмеринка — Вапнярка Щоденно
6328 Рахни — Жмеринка Щоденно
6330/6309 Кодима — Козятин I Скасований (курсував щоденно, через станції Рудниця, Крижопіль, Вапнярка, Жмеринка, Вінниця, Калинівка)

Приміські поїзди сполученням Вапнярка — Жмеринка та Рахни — Жмеринка після прибуття на станцію Жмеринка прямують далі під іншим номером через Вінницю до станції Козятин I.

Окрім того, на станції Жмеринка є можливість здійснити пересадку на приміські електропоїзди до станції Гречани, які прямують через Сербинівці, Комарівці, Деражню, Богданівці, Хмельницький та станції Могилів-Подільський, що прямують через Бар, Копай, Вендичани), а також на швидкі поїзди.

На станції Вапнярка є можливість здійснити пересадку на електропоїзди до Одеси (через Крижопіль, Подільськ), а також на дизель-поїзди до станції Умань (через Кирнасівку, Зятківці, Христинівку).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Подорожі залізницею. Станція Рахни. [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Розклад руху приміських поїздів по станції Рахни на сайті poizdato.net.

Посилання

[ред. | ред. код]