Рижих Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рижих Віктор Іванович
Народження27 липня 1933(1933-07-27)
Омськ, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР
Смерть13 грудня 2021(2021-12-13) (88 років)
 Київ, Україна
Жанрпортрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняКиївський державний художній інститут (1958)
Діяльністьхудожник
ВчительІванов Михайло Інокентійович, Сльота Петро Дорофійович і Зоря Галина Денисівна
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
Народний художник України заслужений художник УРСР

Віктор Іванович Рижих (27 липня 1933, Омськ — 13 грудня 2021[1]) — український художник. Член Національної спілки художників України (1961). Заслужений художник УРСР (1980), народний художник України (2004). Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2006).

Біографія

[ред. | ред. код]

Віктор Іванович Рижих народився 29 липня 1933 року в м. Омськ (Росія). У 1958 році закінчив Київський державний художній інститут (майстерня історичного живопису К. Трохименка).

У 19861989 роках обіймав посаду заступника голови Київської організації Спілки художників України.

У 20012006 роках — член-кореспондент Національної академії мистецтв України, з 2007 року — дійсний член (академік).

Творчість

[ред. | ред. код]

Найбільш відомі твори: «Хокей» (1966), «Реліквії Бреста» (1968), «Інтерклуб» (1970), «Пошук» (1972), «Портрет Галини Неледви» (1972), «Венеція. Канал Гранде» (1974), «Херсонес», «Музика», «Портрет Наталії Нестерової», «Гості Києва» (1975), «Портрет Роберта Богдасарова» (1977), «Удвох» (1978), «Київський футбол» (1979), «На Черкащині» (1980), «На Капітолії» (1990), «Рим Цезаря», «Античне Причорномор'я» (1982), «Аеропорт» (1983), «Кібернетики», «Ранок в Арлі» (1985), «Художник та модель. XX сторіччя» (1989), «Конкістадор», «Охоронець Сени», «Сванетія» (1993), «Римський мотив» (1996), «Париж» (1998), «Жирона» (1997), «На Подолі. Самсон» (1999), «Античний діалог», «Венеція» (2000), «Портрет Костянтина Степанкова», «Портрет кібернетика Валерія Олександрова» (2001); серія натюрмортів (2001—2004) та ін.

Учасник вітчизняних і міжнародних художніх виставок: в Києві (1980, 1993, 1997, 2002, 2003), Москві (1982), Грузії (1983,1984), Чикаго (1992), Іспанії (1996).

Твори В. Рижих зберігаються у Національному художньому музеї України, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, Третьяковській галереї (Москва), Запорізькому, Миколаївському, Сумському, Луганському, Харківському художніх музеях, Державному музеї мистецтв Грузії, Музеї Людвіга (Кельн, Німеччина), приватних колекціях.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]