Рославичі
| село Рославичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Обухівський район |
| Код КАТОТТГ | UA32120170070053580 |
| Основні дані | |
| Населення | 447 |
| Поштовий індекс | 08681 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°14′56″ пн. ш. 30°26′50″ сх. д. / 50.24889° пн. ш. 30.44722° сх. д.Координати: 50°14′56″ пн. ш. 30°26′50″ сх. д. / 50.24889° пн. ш. 30.44722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
0 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Київська обл., Обухівський р-н, с.Рославичі, вул. Спасо-Преображенська, 3 |
| Карта | |
  Рославичі | |
 Рославичі | |
| Мапа | |
| |
Росла́вичі — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 447 осіб.
Як свідчить український краєзнавець Лаврентій Похилевич у праці «Сказания о населенных местностях КИЕВСКОЙ ГУБЕРНИИ» (1864 рік, наводиться мовою оригіналу):
«РОСЛАВИЧИ село в 3-х верстах от Гвоздова, при истоках ручья Рославки, расположено между горами. Жителей обоего пола 1173. Среди самого селения на возвышеной горе уцелели остатки старинного замка, состоящие из земляных валов, а равнина к югу от Рославич усеяна камнями, оставшимися от каких-то зданий. Это место ныне называется Городком. По мнению местного священника, Рославичи есть сокращенное Ростиславичи и обязаны своим основанием одному из князей этого имени. Село до 1787 года принадлежало Киево-Софийскому монастырю»[1].[2]
Сучасний дослідник історичної психології Мирослав-Любомир Чепа, автор гіпотези Велтмана-Чепи вважає, що село було «княжим містом» Ростислава Всеволодовича, який загинув неподалік у річці Стугні в 1093 році[3].
Парафіяльна церква Преображенська була побудована в 1721 році старанням священика Василя Куцевича і ченців, як це зазначено на напрестольній гробниці, а також було вказано на церковних дверях. Цю церкву через її велику старість розібрали в 1859 році, а на її місці у 1860 році збудували нову дерев'яну церкву на цегляному фундаменті. Вона була освячена благочинним Стефаном Попелєвим 30 липня.
У 1832 році після реорганізація освіти у Правобережній Україні, через непокору, було вбито більшу частину населення та спалили більшу частину села. В середині ХІХ ст в Рословичах оселилися Крицькі, які і почали поступово відновлювати село.
В німецько-радянській війні під час битви за Київ в Рословичах проходила одна з основних ліній оборони. Ліси та пагорби були придатні до цього. Майже ніхто з солдатів не відступив з тої лінії оборони. Під час штурму був знищений цвинтар, де німці і поховали своїх солдатів. Під час Київської наступальної операції село було звільнено від нациських загарбників військами РСЧА.
29 травня 2022 року 140 вірян УПЦ (МП) із Спасо-Преображенської парафії проголосували за приєднання до Православної Церкви України[4]. Парафією опікується Переяславсько-Вишневська єпархія ПЦУ.
Васильківські Карпати — ландшафтний заказник місцевого значення.
- ↑ «Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся» / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005.- С. 34. ISBN 966-8545-15-X.
- ↑ Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Рославичі XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; ХІХ ст. - Гвоздівської (Хотівської) волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/rosl_001.xml
- ↑ Чепа М.-Л. А. Сім'я Всеволода Ярославовича (1030—1093) — великого князя Руси-України (історико-психологічна реконструкція) // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. 2001. — Т. ІІІ. Ч. 3. — С. 236—248. ISBN 966-7913-07-4.
- ↑ Як маленьке село Рославичі поверталося до свого коріння. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 9 липня 2023.
- Чепа М.-Л. А. П'ять великих таємниць історичної психології. — К., 2005. ISBN 966-8356-50-0.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
