Сак Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Сак
Олександр Олександрович Сак
 Підполковник
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Псевдо«Стафф»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
2022—2023
 47 ОМБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Олександр Олександрович Сак (позивний «Стафф») — український військовослужбовець, підполковник[1], екскомандир 47 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів.

У 2023 році увійшов до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (2015).

Після закінчення навчання розпочав службу в 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».

Учасник боїв в зоні АТО/ООС. Улітку 2015 року став командиром роти, а 2019 — командиром 3-го батальйону. Тричі поранений.

Під час повномасштабного російського вторгнення був командиром механізованого батальйону, який вступив у бій з батальйонною тактичною групою ворога і переміг завдяки раціональному підходу до ведення бою і нестандартній тактиці[3].

У 2022—2023 роках був командиром новоствореної 47-ї окремої механізованої бригади[4][5][6].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (7 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 лютого 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9];
  • народний герой України (2019);
  • медаль «Захиснику Вітчизни» (27 жовтня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Неважливо, ким ти був — ідеш і виконуєш обов’язки, які потрібні для перемоги» — поет Матюша про службу у війську // Суспільне Новини. — 2023. — 15 травня.
  2. 30 до 30: творці майбутнього. Forbes. Процитовано 1 вересня 2023.
  3. Президент України підписав указ про відзначення державними нагородами України 96 українських військових // АрміяInform. — 2022. — 8 березня.
  4. Блищик, А. Сак, Шаламага, Маркус про 47 ОМБр: «Наша бригада сформувалася як бригада прориву. Деталей ми не розкриваємо, але сценарій нашого застосування виходить зі слова — прорив» // Цензор.нет. — 2023. — 20 січня.
  5. У складі ЗСУ поповнення — 47-а штурмова бригада // Ліга.Новини. — 2022. — 15 листопада.
  6. Буцко Д., Климковецький, М. Олександра Сака зняли з командування 47-ї бригади «Маґура» // Громадське. — 2023. — 16 вересня.
  7. Указ Президента України від 8 серпня 2022 року № 569/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України від 7 березня 2022 року № 113/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України від 4 лютого 2016 року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Указ Президента України від 27 жовтня 2016 року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]