Салангана гірська
| Салангана гірська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aerodramus hirundinaceus (Stresemann, 1914) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Collocalia hirundinacea Aerodramus hirundinacea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Саланга́на гірська[2] (Aerodramus hirundinaceus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Мешкає на Новій Гвінеї і на сусідніх островах.
Довжина птаха становить 11-13 см. Верхня частина тіла рівномірно темно-коричнева, у деяких птахів надхвістя блідіше. Нижня частина тіла блідо-сіра або сіра, серелина горлі більш темна. Хвіст виїмчастий. Дзьоб невеликий. У представників підвиду A. h. baru верхня частина тіла більш темна. а нижня частина тіла більш коричнева. Від бурих саланган гірські салангани відрізняються менш опереними лапами, меншим і більш вигнутим дзьобом, верхня частина тіла у них більш темна, блискуча, а нижня частина тіла світліша.
В польоті птахи видають приємний на слух щебет. Також вони використовують низькі металеві клацаючі звуки для ехолокації в печерах.
Виділяють два підвиди:[3]
- A. h. baru (Stresemann & Paludan, 1932) — острів Япен;
- A. h. hirundinaceus (Stresemann, 1914) — гори Нової Гвінеї, острови Каркар і Гуденаф[en].
Гірські салангани мешкають в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Вони живуть переважно у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на висоті до 4000 м над рівнем моря. Гніздяться в печерах, формують гніздові колонії. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Гніздо робиться з моху, папороті, трави і корінців, які скріплюються за допомогою слини[4]. В деяких високогірних районіх гнізда були знайдені на підлозі печери, що, ймовірно, пов'язано з тим, що змії, основні хижаки, що розорюють птахині гнізда, рідко зустрічаються на висоті понад 1000 м над рівнем моря. В кладці одне біле яйце вагою 2 г. Пташенята покидають гніздо через 57-74 дні після вилуплення, що є дуже довгим періодом серед серпокрильців. Успішність гніздування порівняно велика і становить 61%.
- ↑ BirdLife International (2016). Aerodramus hirundinaceus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Tarburton, Michael K. (2003) "The breeding biology of the Mountain Swiftlet, Aerodramus hirundinaceus, in Irian Jaya" Emu 103 (2): 177 - 182 DOI:10.1071/MU00081
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |