Санто Прунаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санто Прунаті
Sante Prunati
При народженніSante Prunati
Народження1656(1656)
Верона
Смерть1728(1728)
 Верона
Національністьіталієць
КраїнаІталія
Навчанняу
Діяльністьхудожник
Напрямокбароко, рококо
Роки творчості1750 −1725
ВпливЙоган Карл Лот
ВчительBiagio Falcierid і Andrea Voltolinod
Відомі учніGiambettino Cignarolid
Творивівтарні образа, портрети, картини алегорії
ДітиMichelangelo Prunatid[1]

CMNS: Санто Прунаті у Вікісховищі

Санто Прунаті (італ. Sante Prunati; 1656, Верона — 1728, Верона) — італійський художник доби бароко.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в місті Верона. Художню майстерність опановував в майстерні Андреа Вольталіні. Навчався також у художника Б'яджо Фалькієрі (1628—1703), у якого навчались також Алессандро Маркезіні(1664—1738) та Андреа Вольталіні.

В 19-річному віці запрошений на працю у Віченцу на тераферму, де створив вівтар для церкви Сан Антоніо Сан-Феліче.

Згодом перебрався в Венецію, де вивчав твори художника Йогана Карла Лота, німця за походженням. Веронські митці давно втратили риси самобутньої художньої школи і їх художні манери розчинились в інтернаціональному мистецтві бароко, одним із центрів якого наприкінці XVII і на початку XVIII століть була Венеція.

Став мандрівним художником, котрий в пошуках нових замовлень працював у Болоньї, Турині, Бергамо. Повернувся у Верону, де виконав декілька різних замовлень, серед яких і вівтар для приватної каплиці в Катедральному соборі міста.

Мав власну художню майстерню, де стажувалась низка провінційних художників, серед яких його син Мікеланджело Прунаті та Феліче Тореллі (1667—1748), батько художника Стефано Тореллі. Останній перебрався в Петербург, де став придворним художником імператриці Катерини ІІ.

Помер у Вероні.

Галерея

[ред. | ред. код]
Санто Прунаті. «Поклоніння волхвів».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Diego Zannandreis e Giuseppe Biadego, «Le vite dei pittori, scultori e architetti veronesi», 1891.
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 112.