Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пішов і не повернувся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пішов і не повернувся
рос. Следствие ведут ЗнаТоКи. Ушёл и не вернулся
Жанрдетектив
РежисерВ'ячеслав Бровкін
СценаристОлександр Лавров
Ольга Лаврова
У головних
ролях
Георгій Мартинюк
Леонід Каневський
Ельза Леждей
ОператорВладислав Єфімов
КомпозиторМарк Мінков
ХудожникВолодимир Ликов
КінокомпаніяЦТ СРСР
Тривалість105 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1980
IMDbID 0230924
ПопереднійСлідство ведуть ЗнаТоКі. Підпасок з огірком
НаступнийСлідство ведуть ЗнаТоКі. З життя фруктів

«Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пішов і не повернувся» — радянський детективний телевізійний художній фільм 1980 року, справа п'ятнадцята із циклу фільмів «Слідство ведуть ЗнаТоКі».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Знаменський і Кібріт розслідують справу про розкрадання на фарбувальній фабриці в провінційному містечку. До міліції приходить дружина начальника сушильного цеху Миловидова і заявляє, що її чоловік, який напередодні публічно звинуватив начальника складу готової продукції Горобця в причетності до розкрадань, ввечері вирушив додому до Горобця і не повернувся. Горобець раніше судимий, запальний, у нього в сараї знаходять закривавлену сорочку, яку Миловидова впізнає як таку, що належить її чоловікові. Сусіди розповідають, що чули крик про допомогу. Горобця заарештовують за підозрою у вбивстві Миловидова, хоча тіло і не знайдено.

Кібріт вдається виявити, куди саме збували надлишки продукції фабрики. Вивчення зразків дозволяє встановити механізм розкрадання: при фарбуванні та сушінні тканин працівники навмисно вибирали режими, що призводить до підвищеного відбракування, а брак, що підлягає утилізації, йшов на завод з виробництва іграшок, де з нього виготовляли одяг для «лівих» ляльок. Тепер у слідства є всі підстави підозрювати в організації злочину зниклого Миловидова. Горобець же в грабунку не замішаний, а значить і мотиву для вбивства у нього немає. На допитах він заперечує вбивство, але визнає, що отримував по п'ятдесят рублів на місяць за те, щоб не звертати уваги на дива з продукцією. Найретельніший обшук в його будинку не знаходить жодних слідів злочину, який нібито там стався. Стає ясно, що «зникнення» Миловидова підлаштовано ним самим. У маленькому містечку важко щось приховати; дуже швидко міліція отримує відомості, що Миловидова періодично відлучається кудись з дому.

З Горобця знімають підозру у вбивстві й звільняють. Він згадує, що наступного дня після зникнення Миловидова бачив, як його дружина ходила в прилегле село; там живуть її родичі, але зараз вони у від'їзді. Горобець передбачає, що вона ходила на побачення. Томін відразу ж відправляється туди й знаходить нібито «убитого» інженера, який дійсно є організатором розкрадань.

Версія слідства виявляється вірною: Миловидов організував розкрадання, а після початку слідства за допомогою дружини імітував своє вбивство, щоб, перечекавши, сховатися з грошима, вирученими злочинним шляхом. Цілком очевидно, що дружина була в курсі справ чоловіка та активно допомагала йому, але Миловидов бере все на себе, так що залучити Миловидову до відповідальності неможливо. Чоловік і дружина прощаються в кабінеті у Знаменського. Миловидов не розраховує, що його будуть чекати.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]