Сова папуанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сова папуанська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Підродина: Ieraglaucinae
Рід: Папуанська сова (Uroglaux)
Mayr, 1937
Вид: Сова папуанська
Uroglaux dimorpha
(Salvadori, 1874)
Синоніми
Athene dimorpha Salvadori, 1874
Ninox dimorpha (Salvadori, 1874)
Посилання
Вікісховище: Uroglaux dimorpha
Віківиди: Uroglaux dimorpha
ITIS: 555493
МСОП: 22689490
NCBI: 2653994

Сова папуа́нська[2] (Uroglaux dimorpha) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає на Новій Гвінеї. Це єдиний представник монотипового роду Папуанська сова (Uroglaux).

Довжина птаха становить 30-34 см. Довжина дзьоба становить 2,5 см, довжина хвоста 15,7 см, довжина крила 20 см, довжина цівки 3,3 см, довжина середнього кігтя 2,7 см[4]. Голова відносно невелика, хвіст довгий. Крила короткі, округлі. Лицевий диск білий, нечіткий, з чорними смужками і білими "бровами". Верхня частина тіла сірувато-коричнева або охристо-коричнева. Спина і крила поцятковані охристо-сірими смужками. Нижня частина тіла жовтувата, сильно поцяткована коричневими і чорними смужками. Очі яскраво-жовті, восковиця жовта, дзьоб сірувато-чорний. Самці дещо більші за самиць, що незвично для сов[5]..

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Папуанські сови мешкають на заході та на сході Новій Гвінеї, а також на острові Япен. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, а також в галерейних лісах і вологих саванах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, гризунами і птахами, зокрема голубами тілопо, вага яких може становити 80% від ваги сови.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Uroglaux dimorpha.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 січня 2022.
  4. J. H. Gurney. On some Eastern Owls. „Ibis”, s. 172, 1884. 
  5. Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 2. Striges. 1875, s. 175. 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Del Hoyo, J.; Elliot, A. & Sargatal, J. (Hrsg.) (1999): Handbook of the Birds of the World. Volume 5: Barn-Owls to Hummingbirds. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-25-3