Такесі Фудзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Такесі Фудзі
зображення
Загальна інформація
ГромадянствоСША США
Народження6 липня 1940 (82 роки)
Гонолулу, США
Вагова категорія1-а напівсередня (63,5 кг)
Стійкалівостороння
Зріст168 см
Професіональна кар'єра
Перший бій14 квітня 1964
Останній бій3 травня 1970 року
Боїв38
Перемог34
Перемог нокаутом29
Поразок3
Нічиїх1
Аматорська кар'єра
Боїв132
Перемог116
Поразок16

Пол Такесі Фудзі (англ. Paul Takeshi Fuji, яп. 藤猛; 6 липня 1940, Гонолулу) — американський боксер-професіонал японського походження, виступав у першій напівсередній ваговій категорій у період 1964—1970. Володів титулом чемпіона світу за версіями ВБС та ВБА, був чемпіоном Японії, чемпіоном Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Також відомий як тренер з боксу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Такесі Фудзі народився 6 липня 1940 року в місті Гонолулу на Гавайських островах, у родині емігрантів з Японії третього покоління. Дитинство провів у США, де з юних років активно займався боксом. Вигравав національні турніри «Золоті рукавички» у Каліфорнії та Неваді, всього в аматорах провів 132 бої, з них 116 разів виграв, 16 разів програв. У підлітковому віці переїхав на історичну батьківщину, де став відвідувати боксерську залу, що належить відомому рестлеру Рікідодзану.

На професійному рівні Фудзі дебютував у квітні 1964 року в Японії, свого першого суперника Мінору Гото переміг нокаутом уже у другому раунді. Протягом наступних місяців провів безліч вдалих поєдинків, у червні 1965 року завоював вакантний титул чемпіона Японії у першій напівсередній вазі — інший претендент на це звання, представник Токіо Накао Сасадзакі, був нокаутований через 45 секунд після початку бою. У тому ж році Фудзі зазнав першої в кар'єрі поразки, одноголосним рішенням суддів від американця Джонні Сантоса, а ще через рік відбувся другий програш, нокаутом у шостому раунді від філіппінця Фела Педранці.

Незважаючи на дві поразки, більшість своїх боїв Фудзі все ж таки вигравав, причому його суперниками були не найслабші бійці. Він зберіг за собою звання чемпіона Японії, в 1966 захистив його і виграв чемпіонський пояс Азіатсько-Тихоокеанської боксерської федерації (цей пояс захистив теж один раз). Піднявшись високо у світових рейтингах, у 1967 році отримав шанс поборотися за титул чемпіона світу у першій напівсередній ваговій категорії за версіями Всесвітньої боксерської ради (ВБС) та Всесвітньої боксерської асоціації (ВБА). Чинний чемпіон італієць Сандро Лопополо протримався на ногах лише один раунд, а в другому вирушив у важкий нокаут.

Вперше Фудзі успішно відстояв чемпіонське звання, але під час другого захисту, що пройшов у 1968 році в Токіо, явну перевагу мав аргентинець Ніколіно Лочче — після десятого раунду кут чемпіона відмовився від подальшого продовження матчу. Згодом Такесі Фудзі виходив на ринг ще протягом двох років, влітку 1970 мав битися з колишнім чемпіоном світу Едді Перкінсом, але буквально за кілька днів до початку матчу отримав серйозну травму, і Японська боксерська комісія заборонила йому брати участь у цьому бою. Таким чином Фудзі завершив кар'єру спортсмена. Загалом у професійному боксі він провів 38 боїв, із них 34 закінчив перемогою (у тому числі 29 достроково), три рази програв, в одному випадку було зафіксовано нічию. Після завершення спортивної кар'єри працював тренером в одному з боксерських залів міста Міто, префектура Ібаракі[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 藤猛 (яп.). Japan Pro Boxing Association. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 18 листопада 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Такэси Фудзи(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec