Тегза Анатолій Ярославович
| Тегза Анатолій Ярославович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 5 вересня 1982 Березово, Хустський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть | 14 червня 2023 (40 років) Бахмут, Донецька область, Україна (вбитий снайпером) | ||
| Поховання | Ужгород, Пагорб Слави | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Міжрегіональна академія управління персоналом | ||
| Псевдо | «Варвар» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2022 — 2023 | ||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  ССО України | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| Командир тактичної групи 8-го окремого полку спеціального призначення «Карпатська Січ» | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Анатолій Ярославович Тегза (нар. 5 вересня 1982, Березово, Хустський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР — пом. 14 липня 2023, Бахмут, Донецька область, Україна) — український військовик, командир тактичної групи «Карпатська Січ» в складі 8-го окремого полку спеціального призначення, учасник російсько-української війни.
Народився 5 вересня 1982 року у селі Березово в Хустському районі Закарпатської області. У дошкільному віці разом із батьками переїхав у село Розівка поблизу Ужгорода. У 1999 році закінчив ужгородську школу № 15[1].
Здобув дві вищі освіти за спеціальностями «Менеджмент організацій управління персоналом» та «Менеджмент зовнішньої економічної діяльності» у Міжрегіональній академії управління персоналом. У студентські роки працював на Ужгородському комбінаті хлібопродуктів[2]. Протягом 2004—2006 років проходив службу у лавах Збройних сил України[3]. Займався підприємницькою діяльністю, мав власну компанію ТОВ «Соя-Прогрес 2008»[4].
З початком російсько-української війни у 2014 році почав цікавитися безпілотними літальними апаратами, проходив курси з пілотування дронами. Попри серйозну травму хребта, якої зазнав у молодості, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України. Перший бій у складі 101-ї бригади територіальної оборони прийняв під Попасною на Луганщині[2]. Згодом перейшов до батальйону «Карпатська Січ», брав участь у боях за Донбас, Луганщину і Херсонщину, в оборонних боях за Бахмут. Займав посаду командира тактичної групи 8-го окремого полку спеціального призначення[5].
Загинув 14 липня 2023 року на полі бою від снайперської кулі[1] під час штурму ворожих позицій, перед смертю врятувавши побратима та командира суміжного підрозділу[6][7].
Прощання з Анатолієм Тегзою відбулося 22 липня на набережній Незалежності в Ужгороді[8]. Після заупокійної літургії скорботна хода вирушила містом до Пагорба Слави, де Тегзу було поховано із військовими почестями[3].
- Почесний нагрудний знак «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних сил України (2023)[3].
- Орден «За мужність» III ступеня (12 січня 2024, посмертно[9])
- 1 березня 2024 року на фасаді ліцею № 15, де навчався Анатолій Тегза, було встановлено меморіальну дошку на його честь[10][11].
- «WarWar» із «Карпатської Січі» — Закарпаття онлайн, Олександр Гаврош;
- Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо» — Uzhgorod.net, Наталія Петерварі.
- ↑ а б Петерварі, Наталія (19 жовтня 2023). Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо». Iнформаційно-аналітичний інтернет-портал «Ужгород». Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ а б Гаврош, Олександр (27 вересня 2023). «WarWar» із «Карпатської Січі». Закарпаття онлайн. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ а б в Р., Олена (22 липня 2023). Ужгород попрощався з загиблим на війні Героєм Анатолієм Тегзою (ФОТО). Закарпатський інформаційно-діловий портал «Mukachevo.net». Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Старший солдат Анатолій Тегза отримав смертельні поранення під час контрнаступу на околиці Бахмута. Меморіал жертв війни. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Анатолій Тегза — військовослужбовець, підприємець. Twitter. Ukraїner. 6 квітня 2024. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ У війні з росією, рятуючи побратимів, поліг Анатолій Тегза. Закарпаття онлайн. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Врятував побратима та командира суміжного підрозділу: в районі Бахмута загинув командир «Карпатської Січі». Волинська служба новин. 17 червня 2023. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Перед смертю врятував побратимів: Ужгород попрощався із Героєм. PMG.ua. 22 липня 2023. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Указ президента України № 11/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Офіс Президента України. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 30 червня 2024.
- ↑ В Ужгороді відкрили меморіальну дошку загиблому Герою. Про Захід. 1 березня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Авраменко, Віталій (1 березня 2024). В Ужгороді відкрили меморіальну дошку загиблому Герою Анатолію Тегзі. 0312.ua — Сайт міста Ужгорода. Процитовано 29 червня 2024.
- Старші солдати (Україна)
- Народились 5 вересня
- Народились 1982
- Померли 14 червня
- Померли 2023
- Військовики 8-го окремого полку спеціального призначення
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Військовики українських спеціальних сил
- Учасники російсько-української війни (з 2014)
- Українські воїни, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022
- Українські військовики, загиблі в бою