Томашевський Казимир Адамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томашевський Казимир Адамович
Народження1 листопада 1914(1914-11-01)
Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Смерть11 квітня 1983(1983-04-11) (68 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняПівнічний цвинтар[d]
Країна СРСР
ПартіяВКП(б)
Званнякапітан
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Червоної Зірки

Казимир Адамович Томашевський (1 листопада 1914(19141101), Бердичів — 11 квітня 1983, Мінськ) — командир мотострілецького батальйону 21-ї гвардійської Ярославської Червонопрапорної, ордена Богдана Хмельницького механізованої бригади 8-го гвардійського механізованого корпусу 1-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, капітан, Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1914 року в місті Бердичеві (нині Житомирської області України) в родині робітника. Поляк. Член КПРС з 1944 року. У 1932 році закінчив школу-семирічку. Працював сортувальником листів на головпоштамті у Бердичеві.

В Червону Армію призваний у 1936 році. У 1939 році закінчив у місті Термез курси молодших лейтенантів, в 1942 році — курси «Выстрел». У діючій армії з лютого 1942 року. Воював на Брянському, Центральному, Воронезькому, 1-му Українському та 1-му Білоруському фронтах. Був тричі поранений.

Командир мотострілецького батальйону 21-ї механізованої бригади капітан Казимир Томашевський в числі перших 19 квітня 1945 року переправився на протилежний берег річки Шпрее і захопив плацдарм.

Своїми сміливими та рішучими діями офіцер сприяв переправі всієї бригади і виходу її на східну околицю столиці гітлерівської Німеччини — Берліна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за відвагу і мужність, проявлені в боях за Берлін, капітану Томашевському Казимиру Адамовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Після війни комбат продовжував службу в Радянській Армії. У 1952 році закінчив курси «Выстрел». З 1958 року підполковник Томашевський в запасі. Жив у столиці Білорусі Мінську, працював у народному господарстві. Помер 11 квітня 1983 року. Похований у Мінську на алеї Почесного поховання Північного кладовища.

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Червоної Зірки, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Золотые Звёзды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985.
  • Ими гордится Туркменистан. Ашхабад, 1973.

Посилання

[ред. | ред. код]

Томашевський Казимир Адамович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 27 березня 2014.