Хроніка одного кохання (фільм, 1950)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хроніка Історія одного кохання
італ. Cronaca di un amore
Жанрдрама
РежисерМікеланджело Антоніоні
ПродюсерСтефано Каретта
Франко Віллані
СценаристМікеланджело Антоніоні
У головних
ролях
Лючія Бозе
Массімо Джіротті
Фердинандо Сармі
Рубі Далма
ОператорЕнцо Серафін[it]
КомпозиторДжованні Фуско[it]
ХудожникPiero Filipponed
КінокомпаніяVillani Film
Дистриб'юторNetflix
Тривалість98 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
Рік1950
IMDbID 0042355
РейтингIMDb: 7.1/10 stars
CMNS: Хроніка одного кохання у Вікісховищі

«Хроніка одного кохання» (італ. Cronaca di un amore) — італійський драматичний фільм 1950 року режисера Мікеланджело Антоніоні знятий за його сценарієм. Це був перший повнометражний фільм режисера з Феррари, хоч і зроблений ним у 38-річному віці.

Фільм був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти (100 film italiani da salvare), від післявоєнних до вісімдесятих років.[1]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Багатого міланського інженера Енріко Фонтана (Фердінандо Сармі) мучать сумніви щодо вірності його молодої, дуже гарної дружини Паоли (Лючія Бозе), тому він наймає детектива Карлоні (Джино Россі) щоб вивідати усі таємниці своєї дружини. Цим він провокує відновлення старого кохання, Паола розуміє, що як і раніше закохана в колишнього студента Гвідо (Массімо Джіротті), а тепер не дуже успішного продавця автомобілів, і починає знову зустрічатися з ним. Але коханцям заважає детектив Карлоні, а найбільше сам Енріко

Ролі виконують

[ред. | ред. код]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • На момент зйомок 19-річна зірка Лючія Бозе була міс Італії 1947 року.
  • Це один із улюблених фільмів Мартіна Скорсезе.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]